Лавровий вінок Августина Волошина

Іван Орос, старший науковий працівник Закарпатського краєзнавчого музею   22 березня 2012 16:37  7197980 08268
Лавровий вінок Августина Волошина

14 березня в Ужгородському замку крайова інтелігенція відзначала 10-річчя з дня урочистого відкриття Меморіальної кімнати-музею Президента Карпатської України Августина Волошина. Історія створення цього міні-музею є дуже цікавою, а його експозиція складається з унікальних речей, які збирали і привозили до Ужгорода з багатьох країн світу.

Музей Волошина мав бути у «Просвіті»

Відкриття на базі Закарпатського краєзнавчого музею окремої меморіальної кімнати, присвяченої пам’яті Августина Волошина, було приурочене 63-ій річниці проголошення Карпатської України та 128-ій річниці з дня народження цього педагога, вченого, громадського і політичного діяча (він народився 17 березня 1874 року).

Шлях до відкриття окремої експозиції, присвяченої Августину Волошину, був довгим і непростим. Ще з самого початку незалежності України громадськість краю стала порушувати питання про створення такого музею в Ужгороді, де Августин Волошин прожив і самовіддано працював понад 40 років. Довго вивчалося і те, в якому приміщенні краще відкрити цей музей.

Розглядалися різні варіанти, адже в Ужгороді є кілька споруд, в яких навчався, жив або працював Волошин. До прикладу, в Ужгородському замку він навчався, а потім викладав у духовній семінарії, у приміщенні нинішнього юридичного факультету УжНУ читав лекції і був директором учительської семінарїі, у будівлі крайового товариства «Просвіти» (нині там також знаходиться «Просвіта») він проводив активну просвітянську і науково-подвижницьку роботу, а в будинках № 11 та 21 на вулиці Капітульній у різні роки проживав.

Мабуть, найбільше для створення музею підходив будинок № 36 на нинішній вулиці Волошина, в якому мешкало подружжя Волошиних і який вони в 1932 році подарували для створення в його стінах сиротинця. Свого часу тут справді відкрили притулок для круглих сиріт, яких доглядали і виховували черниці чину святого Василія Великого.

Оскільки у будівлі сиротинця знаходився (власне, і нині знаходиться) дитячий садок № 40, Меморіальний музей Августина Волошина вирішили відкрити в будинку «Просвіти». 15 травня 2000 року обласна державна адміністрація видала розпорядження № 204 «Про створення меморіального музею Августина Волошина в м. Ужгороді». В цьому документі зазначено: «Враховуючи історичне і політичне місце в історії краю постаті першого Президента Карпатської України Августина Волошина, прийняти пропозицію управління культури ОДА і товариства «Просвіта» про створення в Ужгороді, у приміщенні будинку крайового товариства «Просвіта», Меморіального музею А. Волошина – відділу Закарпатського краєзнавчого музею. Відкриття музею приурочити до 55-ої річниці возз’єднання Закарпатської України. Побудову експозиції завершити до 15 червня 2000 року».

Особистий записник і лікарські рецепти передало музею ФСБ Росії

Але на той час ідею створення музею довелося відкласти. Річ у тім, що будівля «Просвіти» знаходилася в поганому стані, потрібен був ремонт приміщень та фасаду, а кошти на це не виділялися. Тоді спільним рішенням наукової ради Закарпатського краєзнавчого музею, управління культури ОДА та ради крайового товариства «Просвіта» було ініційовано створити меморіальну кімнату-музей у головному корпусі Ужгородського замку, де колись знаходилася духовна семінарія, в якій навчався Августин Волошин і професором якої він був до 1934 року. Таке рішення було на той час найбільш виграшним, адже замок міг зберегти меморіальний характер музею, до того ж його щороку відвідували сотні тисяч гостей з України і всього світу.

Дирекція музею одразу взялася до формування експозиції. Проект архітектурно-художнього оформлення замовили в архітектора Петра Гайовича. Скульптор Богдан Корж виготовив погруддя Августина Волошина, а художнє оформлення експозиції здійснили майстри пензля Зіновій та Емма Левадські.

Першими експонатами майбутнього музею були документи, передані Службою Безпеки України в Закарпатській області від ФСБ Російської Федерації. Вони були вилучені в Августина Волошина під час його арешту працівниками СМЕРШу в Празі 15 травня 1945 року. Серед переданих речей – особистий записник Волошина, кілька візиток, лікарські рецепти, фотознімки, лист до знайомого – загалом близько 20 предметів.

Відкриття меморіальної кімнати-музею Президента Карпатської України відбулося в четвер, 14 березня 2002 року, напередодні 63-ої річниці проголошення Карпатської України. Замковий двір був заповнений крайовою інтелігенцією, з уст гостей лунали слова про те, що ім’я Августина Волошина до здобуття Україною незалежності несправедливо замовчувалось, натомість можна лише дивуватися, як одна людина за своє життя встигла зробити стільки всього: видати власним коштом 42 книжки (серед них чимало підручників), бути чудовим педагогом, поетом, писати також оповідання, повісті і навіть п’єси.

Про постать Августина Волошина можна справді говорити багато. Боротися за волю рідного народу – це його життєве кредо. Тому і не дивно, що він був у центрі громадського і політичного життя краю, обирався послом до парламенту Чехословаччини, в якому відстоював соціальні, політичні та національні інтере­си своїх земляків, очолював Християнсько-народну партію, а 27 жовтня 1938 року був призначений прем’єр-міністром автономного уряду Підкарпатської Русі. Апогеєм діяльності Августина Волошина стало 15 березня 1939 року, коли Сойм Карпатської України одностайно обрав його Президентом самостійної держави Карпатська Україна.

Цікаво, що на відкритті Меморіальної кімнати-музею чи не вперше був показаний широкій громадськості документальний фільм, відзнятий українським американським журналістом Калеником Лисюком, про історичне засідання Сойму Карпатської України. Освятив кімнату-музей греко-католицький священик Йосип Штилиха, а своїми спогадами про Августина Волошина поділилися учень народної школи при Ужгородській вчительській семінарії Омелян Росул та вихованка сиротинця Волошина Анастасія Халахан.

Спадщину Волошина збирали у його рідних

Із часу відкриття меморіальної кімнати-музею минуло вже 10 років. За цей період її відвідали десятки тисяч людей, а по експозиції проведені сотні тематичних та оглядових екскурсій. Та найбільшою подією за десятиліття діяльності музею була передача спадщини Президента Карпатської України від його родичів, які проживають у Словаччині.

Ця знаменна подія відбулася 17 березня 2006 року – у день 132-ої річниці з дня народження Августина Волошина. В каплиці Ужгородського замку відбулася урочиста передача реліквій, які знаходилися у сховищах рідних отця Волошина в Празі і Пряшеві. В останні роки перед передачею до музею речі Августина Волошина були сконцентровані у його племінниці Емілії Дутки, котра служить під ім’ям сестри Володимири у Пряшівському монастирі чину святого Василія Великого. А перевезли спадщину Августина Волошина через кордон син іншої племінниці Президента Карпатської України Ольги Дутки Августин Туркеняк із Кошиць, диригент хору «Карпати» в Кошицях Левко Довгович і віце-консул України в Пряшеві Віталій Усатий.

Спадщина нараховує близько півтори тисячі речей: десятки книжок (здебільшого підручників для початкових, середніх і вищих навчальних закладів авторства А. Волошина),чисельні документи, фото, листи, рукописи, статті на світську і церковну тематику, документи рідних, окремі речові пам’ятки. Серед цих речей особливо виділяється подарунок, зроблений Волошину до його 50-ліття учасницями Руського Жіночого Союзу. Це лавровий вінок, зібраний із 50 латунних листочків, на кожному з яких вигравіювано ім’я дарувальниці. Цей вінок вкладений у гарну різьблену коробочку і нині його може побачити кожен відвіду­вач Меморального музею.

До 10-ліття кімнати-музею Августина Волошина наукові працівники оновили експозицію, підготувавши і відкривши стаціонарну виставку, в якій також можна побачити документи, що мають відношення до батьків Президента Карпатської України, до сім’ї його дружини Ірини Петрик, сестер та племінниць. Тож запрошуємо у дні проголошення Карпатської України відвідати Меморіальну кімнату-музей Августина Волошина і дізнатися більше про історію нашого краю.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>