«Слухай, напиши, що ми просто в екстазі!» -Враження іноземних фанатів про Україну та Євро

Тарас Ващук, спеціально для «Замку» зі Львова, фото автора  28 червня 2012 13:14  69815555 016036
«Слухай, напиши,  що ми просто в екстазі!» -Враження іноземних фанатів про Україну та Євро

Весь день 17 червня, проведений автором поміж іноземних фанів у місті Лева та на стадіоні «Арена-Львів» (де гратиме і наша «Говерла»), став без перебільшення одним із найбільш яскравих епізодів у житті. Все нагадувало якийсь карнавал у Ріо: Львів перед останньою грою просто жив Євро.

Мені вдалося поспілкуватися з чималою кількістю іноземців, починаючи від уболівальників і завершуючи операторами, техніками та волонтерами. Думки, історії та враження у співрозмовників різні. Спільне одне: Євро’2012 – дуже класне футбольне свято, за яке варто подякувати Україні, Польщі та УЄФА. А більшість стереотипів та «жахалок» про нас – нісенітниці.

«В Україну було страшно їхати, особливо у Східну»

Першими я почав мордувати фанів збірної Данії. Забігаючи наперед, відзначу: і вони, і голландці з португальцями переважно дуже відкриті й прості. А от серед німців бачив багато бундючності, яка не зникала навіть коли вони були добряче під мухою... Підсідаю до четвірки біло-червоних дядьків у колоритних шапках (на фото). Вони збираються замовляти їжу в ресторані неподалік центру. Радо приймають журналіста з «Угорода». Кажуть, що на карті великих прикордонних міст воно було, але їм Закарпаття не по дорозі – діставалися, як і більшість фанів цієї групи, через пункти пропуску Львівщини.

«До Харкова на перший матч вирішили не їхати, – починає розмову електрик Крістіан (на фото крайній зліва). – Про що потім пошкодували. І не лише через те, що наша збірна виграла там у Голландії! Задумали відвідати лише 2 матчі у Львові. Тож до Варшави взяли квитки на літак і одразу Інтернетом винайняли у столиці Польщі автівку. Якби одразу зрозуміли, що та фірма має представництва й у різних регіонах України за такими ж цінами і таким же високим рівнем сервісу та гарантій, то, може, летіли б одразу до Харкова. І матч би відвідали, і до Львова своїм ходом дісталися…»

«Нам самим тепер смішно, – плескає автора по плечу власник невеличкої будівельної фірми Генрік (Нільсен), співзасновниками якої є й решта два співрозмовники – Єспер та Бені. – Але, крім того, ми наслухалися багато негативу про Україну, Східну зокрема. Тому вирішили, що все-таки підтримуватимемо наших футболістів, але лише на стадіоні у Львові. А багато данців таки поїхали до Харкова й отримали приємні враження. Хоча кажуть, що Львів яскравіший і люди привітніші та краще знають англійську».

Витратили… навіть менше, ніж розраховували

Щодо англійської, то молодесенька офіціантка не підтверджує правила: замовлення приймає несміло, просто заглядає в те, що тикають пальцями голодні фани. Коли розуміє, що я розмовляю з ними англійською, ледь не благає допомогти. «Їжа у вас смачна. А національна дуже цікава: тут у глиняних горщечках таке приносять, що пальчики оближеш! – каже Крістіан. – Ще запам’яталися різні вироби з картоплі (вареники, деруни, зрази). А кров’янка з гречкою – взагалі таких продуктів ніколи не вживали – смачно. Але несуть дуже довго – до години деколи чекаємо!»

З інших негативів ці четверо друзів дитинства з передмістя Копенгагена зазначають хіба те, що через мовний бар’єр не до кінця зрозуміли цінових умов оренди квартири у Львові, яку знайшли через Інтернет. Бені скрушно хитає головою: «Хотіли знайти комфортне житло поближче до центру й фан-зони, бо ж думали, що у вас справді злодії на кожному кроці, а в дешевших готелях – таргани і поламані ліжка. Тому знайшли однокімнатну затишну квартирку, за яку заплатили… 6 тисяч гривень за 7 днів. Ціна була вказана в буклеті удвічі нижча – просто десь у кінці сторінки зазначалося, що на дні матчів Євро вона суттєво зросте. Ми ж не дочиталися, дали завдаток і вже на місці зрозуміли, що треба буде суттєво доплачувати». Не менше витрачають норди й на їжу та питво (як аперитив використовують улюблений бальзам, що коштує у нас 50 гривень за 50 грамів!). Загалом, Єспер каже, що кожен планував витратити «кишенькових грошей» десь на 6-7 тисяч гривень. Але вийшло значно менше – 4-5 тисяч. «Це перший такий футбольний виїзд для нас – донедавна, поки не стали на ноги, не могли собі фінансово таке дозволити. Але ми дуже задоволені – атмосфера просто чудова. Тож хай Данія кваліфікується на всі футбольні форуми – їздитимемо ще!» – додає Бені.

Українці від європейців мають квитки за півціни

Утім, якщо для данців Євро вже завершене, то німецькі фани лише входять у смак змагання, адже їхня команда впевнено крокує до наступних етапів. Серед уболівальників переважають люди за 40. В одного з таких і придбав квиток на матч. Сторгував майже за півціни, хоч німець кривився, мовляв, хороший сектор, а номінальна вартість – 70 євро. Загалом, із того, що я бачив і чув, – лише знайомі німці продали в день матчу до сотні квитків. Коли питаю, звідки стільки зайвих, суворо відповідають: «У знайомих змінилися плани».

Охочіше розказують про це німецькі фанатки (датчанок, дивно, майже не зустрічав, а німкень – досить багато). Розмовляю з однією з них, дівчиною років 25. Дивуюся, що у неї блискучий штатівський акцент. Уітні каже, що лише 3 роки живе в Німеччині – переїхала зі США до свого коханого, німця. Але ще змалку любила «сокер» і німецьку збірну. Тож із радістю вболіває: «Квитків багато, бо хтось дійсно не зміг приїхати. А хтось таки побоявся. Їхня справа. Для мене це перший форум – не маю з чим порівнювати. Але у нас не виникло жодних труднощів! Готель тут замовили хороший, відносно недорогий – 800 гривень за номер. Десь так само і в Харкові. До речі, ми заходили до друзів-німців, котрі живуть у хостелі (гуртожитку для фанів) – у них також досить непогано і зовсім дешево – 20 євро за кімнату у звичайні дні й 60 – у дні матчів. Сервіс також у вас на рівні, кухня смачна. Але найбільший сюрприз – надзвичайно привітні люди. Англійську мало хто знає, але намагаються компенсувати це дружелюбністю та бажанням допомогти».

Про щирість українців розповідає і турок Хасан – технік із відомого міжнародного телебачення «АР». Їхня команда знімає промо-ролики та сюжети про Україну, вболівання тощо. «Те, що люди на сході й заході України дуже відрізняються – дурниці. Ми зустрічали лише щирих. Я був здивований, бо довго живу у Європі й коли питаю дорогу, мені максимум рукою махнуть. Як гірший варіант – порадять звернутися до полісмена або зауважать: мовляв, «я вам не таксист чи довідкове бюро». А неподалік Харкова ми трохи заблукали. Так людина розвернула свою машину і погодилася супроводжувати нас, показуючи дорогу, хоча їй треба було зовсім в інший бік!» Визнає нашу приязність і волонтер із Москви  Максим. Він стоїть і допомагає на вході до фан-зони: «Про західну Україну в нас багато стереотипів. Але молодь у це не вірить. І ви не вірте, що росіяни якісь темні чи злісні. Ми доведемо це на олімпіаді в Сочі у 2014 та на чемпіонаті світу з футболу у 2018!»

Європейці похвалили наші... дороги

Шляхом до стадіону зустрічаю все більше поляків. Їхня збірна вже вилетіла, тож вони їздять і дивляться інші матчі. Анжей (на фото зліва), просто захлинаючись, емоційно ділиться враженнями: «Слухай, напиши, що ми просто в екстазі. Тут клас! Ніколи б не подумали! Я чув про Львів і дуже радий, що, нареш­ті, своїми очима побачив. Тут багато часточок нашої історії. Але люди та й ваші дів­чата – просто слів немає. Привітні, усміхнені, майже всі підтягнуті, симпатичні, зі смаком одягнені! Обов’язково приїдемо ще раз сюди, коли матимемо наступну відпустку чи вільні дні. Бо ціни будуть нижчі, а місць для розваг вистачатиме – вже зробили розвідку тутешніми клубами. Всі стереотипи про вас – нісенітниці. Поляків тут люблять і розуміють мову! Ну от хіба що про росіян трохи недобре відгукуються. Але пояснюють це об’єктивними причинами: там репресії у вас були після війни, наскільки я зрозумів».

Останні, з ким розмовляв, – німецьке подружжя, котре діставалося до нас у будиночку на колесах. Кемпінг із таких «пересувних приміщень» розташований одразу позаду оперного  театру. Маргарет та Андреас нагадують хіпі 70-х. Кажуть, що, як і на Євро в Австрії та Швейцарії, так і до нас, приїхали у такий спосіб. Мовляв, економно і ні від кого не залежиш: «Ми вегетаріанці, а в більшості закладів обмежений асортимент таких страв. Тому готуємо самі. Їжу беремо у супермаркеті. Вона у вас досить непоганої якості». Я дуже здивувався, що німці також відзначили наші… дороги: «Автобани у вас кращі, ніж у тій же Польщі. Це підтверджували й друзі, що перед самим чемпіонатом їздили у такому ж пересувному будинку столицями центральної Європи. Причому, як на львівському напрямку, так і на нижньому, через Угорщину й Словаччину (напевно, маються на увазі дороги якраз на Закарпатті!). Хоча це не стосується самих міст: якщо заїжджаєш у населений пункт – дороги досить погані».

Зустрічалися в день останнього матчу у Львові й португальці, голландці, навіть бразильці та… корейці (зафанатіли футболом після власного ЧС). Усі махали головами, казали, що «Юкрейн из гуд» і «Ві лайк ит»… А тим часом Євро вийшов на стадію плей-офів. Тож відтепер лише два українські стадіони («Олімпійський» та «Донбас Арена») прийматимуть матчі й запальних європейських фанатів.

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>