Замість піґулок… коні!

У санаторії «Малятко» дісталися до Кіотського протоколу й хочуть створити… міжнародний іпотерапевтичний центр

Взяти участь у євросоюзівському проекті, учасники якого – Україна, Словаччина, Угорщина і Румунія, представивши свій проект транскордонного іпотерапевтичного центру, – такі сміливі плани не у керівників області, не у великих бізнесменів, а в колективу дитячого спеціалізованого пульмонологічного санаторію «Малятко» в Оноківцях під Ужгородом. Детальніше про це «Замку» розповіла головний лікар оздоровниці для дітлахів – Галина Мороз. 

– Галино Іванівно, літо в розпалі, «Малятко» щебече десятками голосів і від охочих оздоровити своїх дітей саме у вас, чула, відбою нема…

– І це, безперечно, тішить. Щороку в нас оздоровлюється близько 1000 діток віком від 3 до 11 років, велика частина яких – із соціально незахищених верств. 
Не секрет, що серед української малечі проблема бронхо-легеневої патології одна з найгостріших. Діагностично-лікувальна ж база санаторію дає змогу пройти повний курс оздоровлення й реабілітації. До того ж велике значення надаємо профілактиці. Тепер, протягом літнього періоду,  організовуємо оздоровчий табір санаторного типу. Діти відпочивають у 4 зміни по 21 день кожна.   

– «Малятко» має чималу зелену територію під самісіньким Ужгородом. Та й за останні роки тут багато що змінилося. Он і тепер росте новий корпус. Невже, не як усім, санаторію вистачає грошей?

– Так, справді, останнім часом багато зроблено. Новий корпус – це реконструкція лікувально-діагностичного центру, на що з обласного бюджету було виділено мільйон гривень. Перераховувати далі не буду, зазначу лише:  близько 60 відсотків фінансових надходжень витрачаємо на розвиток і лише в середньому 40 % – на зарплату працівникам. Усе це завдяки новим технологіям, пошуку джерел асигнування, раціональному плануванню і ефективному використанню фінансів. До прикладу, сподіваємося на кошти, які мають надійти в рамках Кіотського протоколу. Використаємо їх на утеплення вікон та дахів двох спальних корпусів. 
Долучаємося й до ґрантових проектів. Зокрема, представили своє бачення транскордонного іпотерапевтичного центру в євросоюзівському проекті, учасники якого – Україна, Словаччина, Угорщина і Румунія.

– Так, нині багато говорять про методи лікування за допомогою дельфінів чи коней. Але ж утілити таку ідею в життя справді складно – і не тільки через фінансовий бік.

– Було би бажання. До речі, колись на території санаторію були конюшні, і ми плануємо для початку капітально відремонтувати господарські приміщення під стайню й манеж. Територія дозволяє нам зреалізувати цю ідею. А вже наступний етап – придбання спорядження і навчання фахівців. 
Останнє плануємо робити на базі Угорського центру іпотерапії, де наші майбутні спеціалісти отримають сертифікати міжнародного зразка.Маємо ще кілька ідей в рамках проекту: організувати в літній період наметовий табір, де відпочиватимуть і оздоровлюватимуться, зокрема і з допомогою іпотерапії, діти із прикордонних регіонів сусідніх країн.
Крім того, плануємо створити як інформаційний центр для пошуку партнерів та обміну досвідом, так і своєрідну базу для тренінгової підготовки іпотерапевтів.

– А в чому суть лікування за допомогою коней?

– Метод лікування за допомогою верхової їзди відомий з античних часів, його радив ще Гіппократ. Підтверджено, що іпотерапія дає хороший ефект передусім для хворих на патологію опорно-рухового апарату, ДЦП, бронхо-легеневі, нервові та інші захворювання. Температура тіла коня на кілька градусів вища, ніж у людини. Іпотерапія унікальна тим, що напруження одних м’язів і розслаблення інших одночасне. Під час верхової їзди працюють всі основні групи м’язів тіла. Це відбувається на рефлекторному рівні, оскільки дитина-вершник, рухаючись разом із конем, інстинктивно прагне зберегти рівновагу, аби не впасти, тим самим спонукаючи до активної роботи як здорові, так і уражені м’язи, хоч і не помічає цього. Додайте могутній позитивний психоемоційний заряд: контакт із цими благородними тваринами заспокоює, налаштовує на світле сприйняття світу, що особливо важливо в лікуванні аутизму, різних фобій і нервових розладів. Звісно, усе відбуватиметься під пильним наглядом лікарів, психологів і вихователів. Додам, що плануємо вносити свою лепту й у дослідження впливу коней на адаптацію, реабілітацію дітей, зміну стану їх фізичного і психологічного здоров’я.