Не всі нацменшини рівні? Угорцям і русинам Закарпаття навряд чи світить, що їхні мови визнають регіональними

Юрій Лівак, "Старий Замок"  30 серпня 2012 10:02  15019801 020310
Не всі нацменшини рівні?

Минулого тижня один зі спікерів Партії регіонів у парламенті Михайло Чечетов нарешті розклав усі крапки над «і» стосовно Закону України про статус регіональних мов. Скандальний документ, який все-таки підписали спікер Верховної Ради та Президент України, знаходив деяку, з обмовками, підтримку національних меншин Закарпаття, зокрема окремих угорців та русинів, які сподівалися, що їхні мови зрівняються на Закарпатті з державною. Однак, оскільки Чечетов висловив позицію провладної партії, їм варто про це забути.
У коментарі радіо «Свобода» Михайло Чечетов заявив дослівно таке: «46 млн человек понимают два языка: русский и украинский. Не болгарский язык, не венгерский, не румынский, не еврейский язык, идиш или иврит, я не знаю, как там. Эти языки понимает лишь горстка людей. Мы говорим о двух языках, которые понимает весь народ».
Слова політика підтвердили й дальші події в регіонах. Так, міськрада Ізмаїла Одеської області, затвердивши російську в статусі регіональної, відмовилася надати такий статус болгарській, ігноруючи той факт, що, за переписом 2001 року, тут проживає 10 % етнічних болгар. Болгари заявили, що скаржитимуться Януковичу. 
У Криму, де право на статус регіональної має кримсько-татарська мова, депутати Верховної Ради півострова взагалі відклали це питання і наразі не голосували й за російську. На думку представника татарів Рефата Чубарова, вони просто чекають внесення таких змін до закону, які б унеможливили надання статусу регіональної жодній мові, окрім російської. 
З проханням прокоментувати заяву столичного партійця «Замок» звернувся до керівника Закарпатської ОДА й головного регіонала краю Олександра Ледиди. 
Однак він повважав за краще зауважити лише, що російську на Закарпатті точно регіональною не проголосять, бо цієї нацменшини  в нас мало. Що ж до інших мов, то, Олександр Олександрович сказав: «Згідно з ухваленим законом, підписаним Президентом, є порядок застосування і визначення регіональної мови. Якщо будуть зібрані підписи, проголошено сесію, виділено кошти, то будь-яка територіальна адміністративна одиниця зможе використати цей закон. А ми знаємо, що у нас це спокійно можуть бути і угорська, й румунська, й інші мови». 
Одне слово, ситуація виглядає так, що на Закарпатті в цьому питанні не зміниться нічого. Це навряд чи сподобається тим, хто таки розраховував на втілення положень документа в нашому регіоні.
Серед прихильників ухвалення мовного закону на Закарпатті був один з діячів русинського руху області, депутат Закарпатської обласної ради Євген Жупан. У коментарі нашому виданню він висловив надію, що пасаж Чечетова – лише особиста думка окремого народного депутата, а влада, яка цей закон проштовхувала в парламенті, все ж його дотримуватиметься.
«Я знаю про ситуацію з болгарами в Одеській області, та все ж сподіваюся, що це питання вирішиться. Чудово розумію, для чого цей закон ухвалювали, усвідомлюю, що це передвиборчий хід. Однак чи не вперше у Верховній Раді взагалі заговорили про русинську мову, тому я, як представник русинів, не можу протестувати проти цього документа. Якщо колись в Україні нашу мову все ж таки визнають, я лише аплодуватиму».
Обережно висловився щодо заяви Чечетова й депутат обласної ради, представник партії угорців України Василь Брензович. «Не знаю, наскільки Чечетова можна вважати представником влади. Так, він входить до провладної фракції в парламенті, однак не є представником виконавчої вертикалі. У будь-якому разі, я засуджую такі заяви. Це або просто необдумано, або ж намір поділити національні меншини України на перший і другий сорти. Варто зауважити, що ухвалений закон про мови дуже сирий. З одного боку, він передбачає, що статус регіональної автоматично набуває мова, яка є рідною для десяти відсотків жителів певної території. З іншого – за надання статусу чомусь мають голосувати місцеві ради. 
Крім того, мене дивує, що такі заявки йдуть від представника політичної партії, яка найбільше просувала цей закон. Сумніваюся також, що Європейська спільнота зрозуміє, коли статус регіональної дістане лише російська. В Україні значно більше національних меншин, і я вважаю, що вони повинні мати не менші права».
Звичайно, самі ж однопартійці можуть публічно засудити заяву Чечетова (хоча особисто я на 23 серпня такого не почув) і наголосити, мовляв, це його особиста думка. Тим більше цей нардеп давно «прославився» своїм нестриманим язиком. 
Однак насправді чогось подібного після ухвалення закону чекали вже давно, а так регіонали просто відкрили карти, аби ніхто навіть не сумнівався щодо мети ухвалення закону про регіональні мови...

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>