Міськрада під арештом

Скандал між Ужгородською міською радою та управлінням Державної виконавчої служби Закарпатської області розгорівся ще минулого тижня, однак досі залишається дуже гострим.

Влада заборгувала понад 7 мільйонів

Почалося все минулого тижня з того, що прес-служба міської влади розіслала журналістам анонс позачергового засідання виконавчого комітету. На ньому повинні були розглянути можливість виходу зі складної ситуації, в яку міськраду загнала виконавча служба, заблокувавши рахунки, через що «підприємства лишаються без зарплати, зупинені виплати до Пенсійного фонду, сплата податків і загалом дії служби дестабілізують життєдіяльність міста».

Першою на це відреагувала начальник управління Державної виконавчої служби Закарпатської області Наталія Панова, котра зібрала журналістів, аби прокоментувати гучні закиди міського голови. Пані Наталія категорично спростувала заяву мера стосовно блокування її відомством міського господарства і зауважила, що жодних рахунків ніхто не арештовував, таким чином служба не причетна до невиплати зарплат. За словами чиновниці, мер намагається всі негаразди в місті, з якими не може впоратися місцева влада, перекласти на інших, а також додала, що ситуація нагадує їй вислів про танцівника. Стосовно дій служби Наталія Панова підкреслила, що все відбувалося виключно у відповідності до закону.

«Ужгородська міська рада та її структурні підрозділи, комунальні підприємства виступають боржниками по цілому ряду судових рішень, загалом вони винні понад 7,5 мільйонів гривень, – наголосила керівник обласної ДВС. – На жаль, змушені констатувати, що рівень правової свідомості міських чиновників є вкрай низьким, по жодній справі міська рада добровільно не виконує рішення суду – навіть Європейського, що вже затягується більше року».

Щодо суті проблеми: у 2009 році, ще за мерства Сергія Ратушняка, ужгородське ТОВ «Максавто», що займається продажем сільськогосподарської техніки, придбало земельну ділянку. Нинішня міська влада з невідомих причин договір купівлі-продажу розірвала та одразу ж виділила ділянку іншій особі, яка, в свою чергу, її продала. Через що «Максавто» почало судитися, вимагаючи повернути вартість землі та вкладені у розбудову інженерної мережі кошти.

Загалом, згідно з рішенням Господарського суду, Ужгородська міська рада повинна була сплатити ТОВ «Максавто» 383 063, 544 грн. як вартість ділянки та суми судових витрат, які сплатила фірма. Однак протягом 4 місяців підприємство так і не змогло повернути свої кошти. Справа у березні 2012 року перейшла у відомство виконавчої служби , котра додатково, як і у всіх випадках, коли протягом зазначеного строку боржник добровільно не сплачує суми позову, додала до стягнення 10% виконавчого збору. Тобто, нині міська влада Ужгорода боргує вже 425 626,16 грн. 

Оскільки до травня 2012 року боржник так нічого і не вдіяв для сплати хоча б частини суми, аби якось вплинути на ситуацію, виконавча служба змушена була накласти арешт на його майно в межах суми позову. «Замку» Наталя Панова зазначила: «В міській раді бракує грамотного юриста. Інакше як можна пояснити ту інформацію, яку вони розповсюдили? Перш за все, заблокувати рахунки міської ради виконавча служба ніяк не могла, оскільки (і це підтвердило в офіційному запиті казначейство) Ужгородська міська рада не має рахунків у банках. Тому ми подали запит у БТІ, в якому попросили вказати, яке майно значиться за міськрадою. Із цього запиту виявилося, що на міськраду офіційно зареєстровано лише одне майно – адмінбудівля на площі Поштовій. На неї ми і наклали арешт, тож ніякого стосунку до виплат заробітної плати, податків тощо це рішення не має».

Мер образився 
Відповідь міської влади не забарилася. Вже наступного дня на позачерговому засіданні виконавчого комітету звинувачення посипалися на саму Наталю Панову. Слід сказати, що про блоковані рахунки вже ніхто не говорив – цього разу чиновники висловлювалися більш грамотно, уточнивши, що виконавча служба справді наклала арешт лише на майно Ужгородської міської ради, оскільки рахунків у банках таки не має.
Мер Ужгорода Віктор Погорелов зізнався, що рішень суду вони не виконують, але й виконавча служба, мовляв, зі своїми обов’язками не справляється.  
«Безперечно, рішення судів треба виконувати, але не вибірково, а всі, зокрема й ті, в яких стягувачем виступає міська влада, – наголосив міський голова. – Так, нині на виконанні перебуває 653 постанови про адміністративні штрафи на суму 252 430 грн., не працює виконавча служба й зі стягнення боргів із населення за комунальні послуги, отже разом міський бюджет на сьогодні недоотримав близько 6 млн. грн.».
Посил мера був більш ніж зрозумілий: віддайте нам 6 млн. грн. і ми розрахуємося з усіма боргами. Однак стосовно того, що виконавча служба начебто вибірково виконує рішення судів і не сприяє міській раді у виконанні рішень на її користь, Панова поінформувала, що в органах ДВС Закарпатської області немає виконавчих проваджень, де стягувачем виступає Ужгородська міська рада.
Віктор Погорелов також звинуватив Наталію Панову в навмисному блокуванні роботи міськради, адже виконавча служба, за його словами, чомусь наклала арешт на все нерухоме майно Ужгородської міської ради, а не лише на якусь окрему будівлю. Так вийшло і через те, що в БТІ не зрозуміли, що виконавча служба просить вказати у запиті все наявне майно, тому й написали лише про адмінбудівлю на площі Поштовій. Тепер же арешт розповсюджується дійсно на все, що належить територіальній громаді Ужгорода, тобто міська рада не може проводити тендери, аукціони, укладати орендні угоди тощо.

Неабияк образився Віктор Погорелов і за порівняння ситуації з висловом про танцівника, назвавши Наталію Панову невихованою. У відеоролику, розміщеному на одному з інтернет-ресурсів, мер звинуватив Панову у неправомірних діях, висловивши ряд «міцних» епітетів на її адресу, та вимагав у керівництва Міністерства юстиції України звільнити її з роботи. 

Історія з побитим журналістом

Про те, що виконавча служба гальмує міській раді вирішення майнових питань, зізнався цього тижня і сам Віктор Погорелов. Під час прес-конференції він сказав: «У серпні міськрада планувала виставити на продаж багато об’єктів комунальної власності, тож якщо торги не відбудуться, поступлень у міський бюджет не буде і ми не зможемо розрахуватися за виконані роботи, зокрема це стосується ремонтів шкіл, лікарень тощо». Також мер назвав дії виконавчої служби рейдерським захопленням майна міськради, припустивши, що Наталія Панова хоче забрати виставлену на продаж хімчистку на вул. Белінського і продати її за 400 тис. грн. (тобто за суму боргу), замість визначених комісією 4,5 млн. грн.

Складається враження, що певний час мер просто не розумів усієї серйозності справи, інакше як можна думати, що звернення до міністра юстиції та голови Закарпатської ОДА про неправомірну роботу управління Державної виконавчої служби Закарпатської області, прийняте одноголосно на позачерговому засіданні виконкому, може щось змінити. Адже цього тижня правомірність дій виконавчої служби підтвердив Львівський апеляційний господарський суд, який залишив у силі ухвалу Закарпатського обласного господарського суду і відмовив Ужгородській міській раді у задоволенні апеляційної скарги.

І хоч в Інтернеті почали з’являтися чутки, нібито Наталію Панову протягом 14 днів мають звільнити, все скидається на те, що Ужгородська міськрада таки буде змушена йти шляхом закону і до вересня, коли спливе 6 місяців виконавчого провадження, почне виплату заборгованих коштів. Принаймні, за словами пані Наталії, вперше за весь час конфлікту міськрадівські юристи почали цікавитися матеріалами справи.

На тлі, на жаль, останнім часом уже типових для Ужгорода підпалів авто та майна відомих людей цілком можна очікувати і кримінального розвитку цих подій. Загальне напруження від ситуації вже вилилося цього тижня в інцидент із журналістом інтернет-видання «Вся закарпатська правда» Віталієм Голубом, котрий стверджує, що чи то водій, охоронець чи «наближена особа» Наталії Панової побив його, коли той проводив журналістське розслідування і намагався сфотографувати частину площі Петефі. У той же час керівник ДВС пояснює: Віталій Голуб, мовляв, ще з самого ранку крутився біля її будинку, щось знімкував. Потім, коли пані Панова приїхала на роботу, журналіст уже був на площі Петефі, почав фотографувати її та авто, на якому вона прибула. «Я запитала, чи є в нього до мене якісь питання, запропонувала піднятися у службовий кабінет і переговорити, – розповіла начальник обласної виконавчої служби. – Але він лише відрізав: «Що хочу, те й роблю!» Зі свого кабінету я зателефонувала у міліцію. Мені сказали, що вже отримали виклик від пана Голуба і перепитали, чи справді треба приїздити, що я і підтвердила. Відтак подала заяву у правоохоронні органи: мовляв, за мною ведуть спостереження, стежать за моїм особистим життям. Закон чітко забороняє втручатися у приватне сферу будь-якої людини, і я не дозволю таких дій стосовно себе».