Депутати показали українцям язика. Верховна Рада тишком ухвалила «закон про мови», але зайвого шуму не уникла

Лариса РОМАНЮК, Старий замок  15 липня 2012 17:15  20616780 017270
Депутати показали українцям язика

За два дні до заявленого терміну, навіть не внісши питання до регламенту сесії, 248 нардепів, як влучно висловився регіонал Михайло Чечетов, покидаючи засідання ВР, розвели українців, як кошенят: у вівторок, 3 липня, на засіданні Верховної Ради таки ухвалили в другому читанні  нашумілий Закон «Про основи державної мовної політики».

 Перша влада зачинила двері перед четвертою

Так сталося, що неоднозначний документ й ухвалювали за не менш суперечливих обставин. Адже, як було відомо, найближчий термін, коли законопроект мали розглядати в парламенті – 5 липня. А спікер ВР Володимир Литвин взагалі ще в понеділок переконував, що цього тижня документ не розглядатимуть.

Однак уже у вівторок майже повним складом закон, ініційований Вадимом Колесніченком та Сергієм Ківаловим, підтримали фракції Народної партії, Партії регіонів та КПУ. До речі, із народних обранців від Закарпаття за мовний законопроект проголосував тільки один «регіонал» Сергій Мошак (він же був єдиним депутатом-закарпатцем, який проголосував за цей законопроект уже в першому читанні). Не взяли участі в голосуванні нардепи Василь Петьовка, Ігор Кріль, Станіслав Аржевітін та Олександр Кеменяш.

Народний депутат Василь Петьовка наголосив, що мовного питання навіть не було в порядку денному сесії, тому винесення його на розгляд – це порушення всіх законодавчих норм. За його словами, те, що сталося, не вкладається в жодні рамки. «Сьогодні влада перетворила парламент на ринг, де влаштовують бої без правил», – прокоментував народний депутат. 

Зокрема й через таке квапливе ухвалення документа, події які сталися 2 липня у ВР, викликають чимало зауважень. Найперше – закон, який досить серйозно розбурхав українське суспільство, затверджували потайки, ніби щось недостойне. Без попередження й майже без виправлень, які мали бути внесені в документ до моменту його наступного розгляду в парламенті. Крім того, за свідченнями парламентських кореспондентів, рішення винесли на розгляд після перерви: представники ЗМІ на той час вийшли, а коли повернулися, їх відмовилися впускати до сесійної зали. У ложі преси залишилося всього п’ятеро журналістів, тому навіть відзняти те, що робилося на той час, просто не було кому. Виходить, у нас є парламентські засідання, які закриті для ЗМІ. Якщо закон такий вигідний і потрібний суспільству, то чому ж його ухвалювали поспіхом і позбувшись преси? Один із співавторів документа Вадим Колесніченко назвав зроблене  «європейським вибором України», однак навряд чи у Європі приймають такі важливі для громади рішення з явними порушеннями регламенту та всіх належних процедур.

Зауважимо, що в перерві між засіданням до ВР навідав­ся Прем’єр-міністр Микола Азаров. Вже постфактум журналісти й громадськість зрозуміли, звідки в нього з’явився  такий інтерес саме до цієї сесії. Натомість на засіданні не був присутнім спікер парламенту Володимир Литвин, тож запустив голосування з місця Голови ради його перший заступник Адам Мартинюк.

Наступного дня спікер та віце-спікер Микола Томенко подали у відставку. Останній, до речі, за те, що його карткою під час відсутності хтось проголосував «за». Олександр Єфремов так прокоментував цю ситуацію: не треба було залишати картку на робочому місці. Своєю чергою, вже один із депутатів від Партії регіонів із Івано-Франківської області Василь Чуднов відхрестився від того, що він голосував за законопроект, бо, мовляв, навіть не був у залі під час голосування.

Таку поведінку можна зрозуміти, адже до вечора 3 липня події почали розвиватися з карколомною швидкістю. Опозиція відмовилася брати участь у роботі Ради до кінця поточної сесії; під Українським домом, де наступного дня мала відбутися звітна прес-конференція Президента, почали збиратися протестанти, згодом туди ж підтягли й спецзагін «Беркута». А вже наступного дня окружний адміністративний суд столиці заборонив зібрання в центрі Києва з 4 до 9 липня учасникам акцій протесту.

 Нові будівничі Вавилонської вежі

Пізніше Вадим Колесніченко заявив, що є намір у рамках роботи Конституційної асамблеї розглянути питання можливої легалізації офіційної двомовності. Мотивував одіозний нардеп таке рішення досить своєрідно: «Ми розуміємо, що це дозволить об’єднати Україну й забезпечити стабільне процвітання єдиної незалежної Української держави». Як може об’єднати державу те, що потроху загрожує призвести до її розколу, – загадка, відповідь на яку, очевидно, знає лише пан Колесніченко.

До речі, заяви про те, що мов­ний законопроект заспокоїть суспільство, неодноразово лунали з уст представників Партії регіонів. Однак події останньої доби вже показали, що досягли вони ухваленням цього закону абсолютно протилежного результату.

Авторам законопроекту й тим, хто його активно лобіював та підтримував, годилося б пам’ятати, куди саме веде дорога, мощена благими намірами. Бо хоча нібито й ідеться про захист конституційних прав нацменшин, насправді відбувається банальне спекулювання на болісній для частини виборців темі.

Варто нагадати, що згідно з новим законом, українська мова залишається державною. У той же час він дає місцевим радам право використовувати «у роботі, діловодстві й при веденні документації» мови національної меншини, яка компактно проживає на певній території і становить не менше 10 відсотків загальної чисельності її населення. За попередніми підрахунками, російська мова може стати регіональною щонайменше в 13 областях України. Тобто саме в тих областях, у яких і досі державну можна було почути не так уже й часто, і годилося б подбати власне про захист української, а не видавати офіційний дозвіл на її незнання й небажання вчити.

Тому більше віриться в те, що завдяки мовному законопроекту Партія регіонів спробує перекрити соціальні проблеми під час виборів. Та, як відомо, коли видовища закінчуються, люди вимагають хліба. Чи буде що запропонувати до осені українцям, які, перефразовуючи прислів’я, вже не вірять ні владі, ні опозиції – питання відкрите.

Президент Віктор Янукович після екстреної наради з керівниц­твом парламенту та головами депутатських фракцій заявив: якщо не вдасться стабілізувати роботу ВР, потрібно буде переходити до процедури дочасних виборів. Що стосується мовного законопроекту, то Президент ухвалить рішення щодо закону про державну мовну політику після його вивчення: «Я ніяких попередніх висновків не хочу робити щодо процедури прийняття вчора закону про засади державної мовної політики».

Таку паузу Віктора Януковича можна зрозуміти. Підписання документа може принести ПР додаткові голоси на парламентських виборах, але йому особисто на президентських виборах 2015 року популярності не додасть. 

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>