300 кілометрів по вино

Алла Хаятова, фоторепортаж Йожефа Кіша спеціально для uzhgorod.in  2 квітня 2012 09:25  8398879 09158
300 кілометрів по вино

Майже десяток ящиків із порожніми пляшками, до яких - кілька аркушів з наліпками-номерками: машина голови Спілки приватних виноградарів і виноробів Олександра Ковача вирушає під супровід бадьорого торохкотіння легкого вантажу в багажнику. Зворотній шлях буде зовсім інакший: за цю насичену суботу – останній день березня - додасться із понад півтораста літрів взірців. Але приїдуть вони в Ужгород лише поночі. Наразі дорога – у найбільш дальню точку маршруту, село Бене, що на Берегівщині.

Саме цей сонячний район презентує чи не найкращі вина на фестивалях Спілки. Перша зупинка – у Ернеста Бірова, винороба щонайменше у четвертому поколінні. Його винницю прикрашають медалі свят вина, на яких неодноразово перемагав в Ужгороді, та сувенірна діжка – приз торішнього "Сонячного напою". Він представляє 10 сортів вина, і взірець кожного із них просто при нас набирає із діжки. Саме цього вимагають правила цьогорічного, вже сьомого фестивалю вина і меду "Сонячний напій". Свято, яке розпочнеться в Ужгороді 28 квітня, зробило більш жорсткими вимоги участі. Олександр Ковач тлумачить: дивуватимемо туристів не кількістю вин, а якістю! Отже, усі напої, які будуть представлені на фестивалі-ярмарку, мають пройти оцінку, й збирають їх за місяць, контролюючи, аби кожен взірець винороб набрав із діжки в присутності свідків. Відтак на дегустації, яку комісія проводитиме за "сліпим" методом – лише за номерами, які просто зараз отримує кожна пляшка взірця – усі напої дістануть певну кількість балів. Відтак на святі гості матимуть інформацію про найкращі вина фестивалю. Не виключено, що дегустаційна комісія якісь напої й відбракує… Утім, пане Ернест сподівається, що з його доробком такого не станеться і вельми хутко набирає вже сьомий взірець вина. Каже, що рислінг вдався чудово, як і мускат оттонель, також на свято подасть і мускат-ада та пелешкей. Власне, віддає перевагу сухим європейським сортам. "Я дуже радий, що відроджуються наші "аборигенні" сорти, благородні "європейці", і ми маємо прекрасні вина, такі як іршаї олівер, рислінги, мускати, трамінер, шардоне, леанку... Взагалі ж варто пам’ятати, що Закарпаття – це край білих сухих вин. Хоча і палітра червоних представлена теж гарними взірцями: мерло, каберне, цвайгельт, кадарка…", - коментує Олександр Ковач. Отримавши від першого нашого сьогоднішнього винороба лаконічну відповідь на питання, яке сьогодні ставитимемо кільканадцять разів – "Що потрібно, аби зробити хороше вино?", із першим вантажем рушаємо далі. "Добрий виноград, багато труда і знання!", а що скажуть наступні?

У винарні Ондраша Варги, який теж потомствений винороб, бачимо: сучасні винарі – це не власники дідівських діжок (традиції – це добре, але наука і технології не стоять на місці, й саме старі ємності часто псують смак напою, - наголошує Олександр Ковач). Тут встановлені нові спеціальні нові ємності, у яких – і витримані напої, і врожаю 2011 року. Зокрема, "фірмове" - "вино Святого Мартина" – благородний сухий білий напій родина Варги робить для місцевої церкви. Поповнивши ящики 13-ма пляшками, мерщій їдемо далі: загалом у нашому маршруті близько трьох десятків винарень, і громада Берегівщини – чи не найчисленніша.

Акош Товт нас зустрічає при вході у пивницю, вирубану просто в горі, і у "рецепт" своїх колег, окрім якісного винограду і виноробського вміння, він додає чистий посуд та гарний підвал. Тут – стала вологість і температура, а звідси ми беремо 5 пляшок напоїв, якими пишається родина, зокрема – взірець білого сухого "європейця" мюллер тургау.

У родині Бейли Варги натомість гордяться малагою: рецепт оригінального вина, традиційного для Португалії, предки винороба привезли і заробітків. Також у цій винниці є й леанка, а також – власна "Троянда Закарпаття": легендарне вино, бренд нашого краю, не дає спокою виноробам, які намагаються із трамінера рожевого "вийняти" все, аби досягнути фірмового аромату і смаку. Вдається не всім, утім комісія, а відтак гості фестивалю зможуть самі оцінити більше десяти взірців десертного вина під знаменитим іменем.

А от Юрій Параска взявся за іншу легенду: "айс вайн", або ж "льодове вино", котре виготовляється із винограду, який на кущі перетворився вже майже на родзинки. Такий напій вдається не щороку, і є ризиком для винороба, - каже Олександр Ковач, який і сам цьогоріч експериментував із коштовним вином. Тим часом берегівчанин наповнює пляшку фурмінтом, і романтично розповідає: у келиху вина – сік гори і піт господаря, адже у кожній краплі напою сконцентрований не тільки подарунок природи, але і труд винороба. "Вино ніжне, як жінка, якщо його не сокотити, не пестити, воно стане поганим, перетвориться на оцет, це як у нелюбленої жони - псується характер!".

Липовина – цей маже втрачений сорт знаходимо у підвалі Йожефа Балога з Берегова. Його земляки, які виступають під маркою "Старий підвал", пропонують напої винятково з європейських сортів. Як зробити хороше вино?, - тут наголошують: окрім іншого, необхідно багато любові! Покинувши прекрасну винницю (у багажнику оселилися благородні сухі напої), рушаємо в село, яке вже можна назвати однією зі столиць закарпатського виноробства: Кідьош, "резиденція" Карла Шоша. Знаменитий майстер –виробник найширшої палітри вин, й окрім взірцевих сортових напоїв має чимало авторських вин. До речі, всі такі проходитимуть на комісії під загальною назвою "кюве" (або ж букет) – аби не ангажувати експертів відомими вже брендами на зразок "Чорного доктора" чи вина "Жужіко, ти солодка!", яке кідьошський винороб виготовив на честь дружини. Винарня Карла Карловича – таке собі містечко, з якого виходимо з двома ящиками: цього року родина Шошів знову виступає в посиленому складі, й Карло Карлович і Жолт Карлович представляють майже тридцять взірців вина на двох. Серед них – і унікальний серемський зелений: ще кілька років тому на Закарпатті було менше ста кущів цього традиційного угорського винограду, тепер автентичний сорт відновлюється.

"Доглядати за виноградом і за вином слід цілий рік – у винороба нема вихідних і відпусток!", - каже майстер на питання про рецепт успіху. Також дізнавшись, що із вин врожаю 2011 року пишаються іршаї олівером, але не тільки, і представляють два варіанти вина сорту голубок, ідемо до сусіда. Іван Данч роками вирощував виноград для винороба Олександра Ковача, але вже пробує себе й як автор оригінальних напоїв. Три взірці поповнюють багажник, в якому мусимо робити "оптимізацію". Далі Берегівщину презентують винороби Якоб і Леврінц, а Шандор Нодь презентує семільйон – сухе біле вино з благородного французького сорту, що має пряний присмак й вельми рідко трапляється серед ніби вже дуже широкої палітри вин, які сьогодні виготовляють на Закарпатті… Далі в маршруті підвали родин Райчинець, Дрогобецьких, Бортек, Гарапко і Гегедош - це вже Мукачівщина: ми звернули на Коропець і Завидово, а відтак молодше крило сім'ї Бортек (пан Євген, який виготовляє свої вина у  Доробратові), уперше представлятиме на фестивалі Іршавщину…

…Чергова наліпка на взірець – під номером 146, ми подолали половину імен у списку виноробів – учасників VII фестивалю "Сонячний напій" і порожні пляшки вже не торохкотять в багажнику. У ящиках дуже мало ізабелли, котра, попри знаність, аж ніяк не належить до благородних вин і взагалі заборонена на європейських фестивалях. Також мало делавари – вина з простенького гібридного сорту, як і лідії. Зате чимало цікавих рожевих напоїв. Дехто називає красиві й ароматні "розе" новітньою модою – мовляв, такі напої зараз до вподоби європейські молоді. Олександр Ковач тим часом зважує, чи не варто для рожевих вин визначити окрему номінацію… А попереду в нас Бобовище. Утім, це буде лише в неділю. І не тому, що в багажник не влізуть іще кілька десятків взірців на додачу до наявних півтораста - вже майже ніч, а осередок закарпатського виноробства (у Спілки дві "столиці" – Кідьош і Бобовище!, - усміхається Ковач) заслуговує на посилену увагу. Отже, наступний маршрут - це Мукачівщина й Ужгородщина і, як не дивно, лише один винороб чекає на нас у Середньому. Зі сподіванням, що таких буде більше і що до участі у фестивалі приєднаються й майстри Виноградівщини, ми виїжджаємо на трасу - додому. Лічильник показує, що сьогодні авто, вже повне взірців найкращого закарпатського вина (кожна з пляшок цієї колекції засвідчує: ми є свідками відродження закарпатського приватного виноробства, адже вина кращі за ті, що були представлені на конкурс торік і позаторік), зробило близько трьох сотень кілометрів. Винна путь триватиме – усього в маршруті зо три з половиною десятка виноробів…

P.S. Під час подорожі жоден взірець вина не постраждав!

300 кілометрів по вино (10)

На старті

300 кілометрів по вино (11)

Збір взірців для "Сонячного напою" покаже, чи справді в краї розвивається приватне виноробство

300 кілометрів по вино (12)

Ернест Біров – перший винороб на маршруті 

300 кілометрів по вино (13)

У підвалі Ернеста Бірова – міні-виставка фестивальних нагород

300 кілометрів по вино (14)

Бейла Варга пишається білими винами

300 кілометрів по вино (15)

Фірмовий напій у підвалі Варги - малага

300 кілометрів по вино (16)

У винарні Ондраша Варги – сучасні ємності з герметичними кришками 

300 кілометрів по вино (17)

Родина Ондраша Варги виготовляє "вино Святого Мартина" для церкви

300 кілометрів по вино (18)

Серед взірців переважають білі сорти

300 кілометрів по вино (19)

Акош Товт серед інших представляє і благородний Мюллер тургау – своє "родинне" вино

300 кілометрів по вино (20)

Приватні винороби Закарпаття віддають перевагу традиціям: старий підвал, дубові діжки та автентичні сорти

300 кілометрів по вино (21)

Закарпаття вважається краєм білих сухих вин…

300 кілометрів по вино (22)

Утім, червоні теж представлені широкою палітрою

300 кілометрів по вино (23)

Юрій Параска цьогоріч виготовив рідкісний напій – "льодове вино"

300 кілометрів по вино (24)

У підвалі родини Балог роблять вино із майже забутого сорту липовина

300 кілометрів по вино (25)

Кожен взірець ретельно реєструється і отримує номер для "сліпої" дегустації

300 кілометрів по вино (26)

"Старий підвал" у Берегові славиться класичними європейськими винами

300 кілометрів по вино (27)

Карло Шош і сам залюбки куштує власні вина

300 кілометрів по вино (28)

Досвідчений виноградар Іван Данч на фестивалі виступає вже як винороб

300 кілометрів по вино (29)

Шандор Нодь готовий представити чимало взірців, серед яких – рідкісний семільйон

300 кілометрів по вино (30)

Вино від приватних виноробів чекає на дегустацію

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>