9 років листування. Дорогу мешканцям Гандеровиці обіцяють ще з 2003-го

Наталія Тернавська  11 жовтня 2011 15:31  125315 0381
9 років листування. Дорогу мешканцям Гандеровиці обіцяють ще з 2003-го

Дороги, як відомо, – одна з вічних проблем. А сільські дороги – й поготів. Як свідчить досвід Гандеровиці, що на Мукачівщині, епопея з ремонтом місцевого автошляху може тривати роки. Депутат Станівської сільради Михайло Мартин ще з 2003 року листується з усіма можливими інстанціями щодо будівництва дороги до своєї малої батьківщини. Але, крім офіційно викладених запевнень, обіцянок і формальних відписувань, жодного іншого практичного вирішення проблема так і не дістала.

Шлях до Гандеровиці справді радше справляє враження якоїсь траси для перегонів бездоріжників – без асфальтового покриття, з величезними насипами землі й щебеню на узбіччях і проритими коліями та ямами. І це в хорошу погоду. Важко навіть уявити, як добираються гандеровичани до своїх домівок у дощову осінь або ж узимку. Тож намагання вирішити нагальну проблему тривають уже не перший рік.

Почекайте ще рік

Почалося все ще 2003-го, коли виконком Станівської сільської ради звернувся до начальника служби доріг у Закарпатській області Василя Марковича з проханням заасфальтувати 2,5 км дороги до села Гандеровиці Мукачівського району. Відповіді виконавчий комітет так і не дістав.

За три роки – 2006-го – іншого листа направили голові Мукачівської райдержадміністрації про включення в титульний лист на 2007 рік асфальтування саме цього відрізку шляху. У відповіді від 3 листопада 2006 р. поінформували, що «адміністрацією направлений лист в службу автомобільних доріг в Закарпатській області з проханням провести обстеження автодороги від населеного пункту Новоселиця до с. Гандеровиця, яка перебуває в аварійному стані, та включити в титульний лист на 2007 рік будівництво згаданої ділянки дороги».

2008-го жителі Гандеровиці скерували листа голові Закарпатської ОДА з проханням посприяти у виділені коштів на асфальтування дороги. У відповідь від 8 липня 2008 р. надійшло повідомлення: «Направлено клопотання про позитивне вирішення питання».

Згодом Михайло Мартин одержав чергову відповідь від служби автомобільних доріг області за підписом Василя Марковича: «Як уже повідомлялося в попередньому листі, прохання голови сільського комітету с. Гандеровиця Мукачівського району Мартина М. І. стосовно ремонту автодороги (Ділок–Станово–Яблунів) – Гандеровицю буде враховано службою автомобільних доріг при формуванні планів робіт на 2009 рік після отримання від Укравтодору лімітів фінансування на поточний рік». Титульні списки ремонтів доріг обіцяли в тому ж листі сформувати протягом березня-квітня 2009 р.

Замкнуте коло

Однак суттєвих зрушень у питанні ремонту дороги так і не було. Тому 2010-го сільська громада звернулася вже до міністра транспорту і зв’язку Костянтина Єфременка. З Міністерства відповіли, що «на капітальний ремонт відсутня проектно-кошторисна документація, виготовлення та затвердження якої займе певний час і унеможливить ремонт дороги в поточному році».

Тож Міністерство повважало за краще направити кошти на виготовлення документації й  поточний ремонт. Останній полягає в насипанні на дорожнє полотно купи щебеню, який робить дорогу ще менш «прохідною» (гандеровичани навіть, протестуючи, перекривали проїзд для важкої техніки й не дозволили вкотре засипати шлях камінням). Що ж до перспектив капітального ремонту, то високі державні чиновники вчергове пообіцяли: все наступного року.

Восени 2010-го обласна служ­ба автомобільних доріг все ж, навіть без проектно-кошторисної документації, таки заасфальтувала аж… 250 метрів шляху в центрі Гандеровиці. На більше, кажуть, грошей не вистачило.

«Решта дороги наразі в аварійному стані, по ній уже майже неможливо проїхати автобусом, чи доставити продукти до села, – каже Михайло Мартин, демонструючи «наймальовничіші» ділянки шляху. – Щебеневе покриття під час злив на підйомах змивається потоками води, утворюються траншеї, колеса автомобілів їх розривають, покриття руйнується ще більше».

А тим часом паперова тяганина з чиновниками всіх рівнів триває й далі. Цього року пан Михайло написав листа Прем’єр-міністру Азарову з проханням виділити фінансування на дорогу. Проте, каже, навіть не здивувався, діставши чергову відписку, мовляв, не на ту адресу звернувся. Скільки ще років листування потрібно буде для того, аби розбита сільська дорога нарешті вкрилася асфальтовим покриттям, Михайлу Мартину наразі сказати важко, проте здаватися він все ж не збирається.

Наталія Тернавська

ДО ТЕМИ

Тим часом, як прокоментували «Замку» ситуацію в секторі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю, у справах преси та інформації апарату Мукачівської РДА: «Нині питання ремонту доріг у населених пунктах є одним із найактуальніших на Мукачівщині. Їх незадовільний стан районну владу не влаштовує так само, як і місцеві громади. Однак вирішити цю проблему райдержадміністрація не в змозі, через відсутність таких повноважень. Адже, відповідно до чинного законодавства, з 2011 року фінансування робіт з будівництва, реконструкції, ремонту й утримання вулиць і доріг здійснюється винятково за рахунок коштів Державної служби автомобільних доріг України в Закарпатській області».

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>