Весілля в Ужку, свічки у спальні Ілони Зріні

Олександр Ворошилов, "Старий Замок"  21 грудня 2011 20:15  7402468 02650

 «Для більшості угорців на Закарпатті є популярним, насамперед, лише сільський туризм. Тобто туристи перетинають кордон, автобус привозить їх до села, де мешкає переважно угорськомовна громада, там і розміщаються в садибах. Відтак уявлення не мають про більшість цікавих об’єктів на Закарпатті і навіть не здогадуються, що в нас є гірськолижні турбази чи «зіркові» готелі», – каже директор Центру українсько­угорського розвит¬ку Йосип Торпоі, один зі співорганізаторів ознайомчого прес¬туру в наш край групи угорських журналістів. Щоб зламати цей стереотипний підхід, популяризувати наш туризм за кордоном, організували поїздку в рамках проекту «Управління транскордонними дестинаціями в Закарпатській області та Саболч­Сатмар­Березькому регіоні Угорщини».

Нещодавно закарпатські журналісти відвідали угорські міста Ніредьгаза і Токай, де дізналися, як працює туристичний менеджмент на території Угорської республіки. Нинішній приїзд до нас угорців – уже третій медіа­тур за сприяння Центру українсько­угорського розвитку. У попередні роки була організована поїздка на Хустщину, Рахівщину, іншим разом «зачепили» Міжгірський район.

«Ми відійшли від усталених роками напрямків, – продовжує Йосип Торпоі. – Адже навіть екскурсії для угорців гіди зазвичай планують стереотипно: Мукачівський замок, де мешкала Ілона Зріні, руїни Хустського замку, який оспівав Ференц Кельчеї в тексті гімну Угорщини, Верецький перевал, пов’язаний із переходом Арпада через Карпати. Інші регіони нашої області залишаються для них невідомими».

«Стартували» угорські журналісти в Берегові, таки зважаючи на те, що місто тісно пов’язане з історією Угорщини. Після короткої екскурсії завітали до комплексу «Золота пава» – найгарнішої місцевої будівлі, а ще тому, що туризм тісно переплетений з гастрономією. 

Відвідали Мукачево, там організували прийом у мерії, журналісти могли поставити владі запитання. Дехто вперше дізнався про найбільший на Закарпатті фестиваль вина, що проходить взимку на площі Миру. Загалом, закарпатське вино стало для медійників сусідньої країни справж¬нім відкриттям. Вони побували також на ужгородському фестивалі «Божоле». Приємно було почути від угорських знавців сонячного напою, що рислінг від Карла Шоша, на їхню думку, мав би увійти до трійки найкращих взірців Європи. Хоча так і не змогли зрозуміти, чому приватні винороби у нас знаходяться практично поза законом...

Залишилися дуже приємні враження після відвідування Чинадієва, зокрема палацу-замку «Сент­Міклош». Йосип Бартош влаштував для нашої групи фантастичну вечірню екскурсію з факелом та свічками. Ми пройшли «крізь стіну», піднялися у спальню Ілони Зріні, де, можливо, був зачатий національний герой Угорщини – Ференц Ракоці ІІ. Незважаючи на те, що це приміщення ще потребує реставрації, відчуття були неперевершеними, адже вечірня екскурсія має зовсім іншу специфіку, ніж денна. «Сент­Міклош» відвідує досить небагато угорців, інформації, вочевидь, ще недостатньо. Саме для цього і був створений Закарпатський туристичний інформаційний портал, де про всі принади, атракції, цікаві об’єкти краю вже сьогодні можна дізнатися трьома мовами – українською, угорською та англійською.

Наступні враження чекали на журналістів у Поляні. На мою думку, це село Свалявського району розвинуте сьогодні найкраще в області. Адже там на 100 відсотків використаний потенціал – і не лише мінеральні води. Навколо можна побачити ціле курортне містечко, до того ж із гарною ін­фраструктурою. Вразив і готель, в якому мешкали журналісти – має статус 4-зіркового та власний бювет із різними водами. Гості не очікували, що у селі може бути комплекс такого високого рівня.

Наступного дня продовжили подорож в Ужанський національний парк на Великоберезнянщині. Його площа сягає майже 40 тисяч гектарів, тут тісно спів­працюють із поляками та словаками. На Ужанському перевалі відвідали точку перетину трьох кордонів, один із найстаріших дубів в Україні у Стужиці. Як розповів директор парку Василь Копач, вони проводять також щороку фестиваль молока, адже цей продукт може взагалі із часом зникнути. До речі, в Ужку працює один із гірських турінфоцентрів. Нині тут також стрімко розвивається пішохідний та велотуризм.

Щодо неприємностей, то їх практично не було, єдине – один з угорських журналістів не зміг поїхати на Закарпаття, бо лише на кордоні побачив, що... в нього закінчився термін дії закордонного паспорта. Це свідчить про те, що угорці вже звикли вільно подорожувати Європою.

Угорські журналісти, за їх словами, цілком задоволені подорожжю, отримали масу позитивних вражень. Найбільше, казали, запам’яталося незаплановане: в Ужку ми завітали до місцевої дерев’яної церкви, де саме готувалися до весілля. Угорці побачили, як збережені наші народні традиції і взяли участь у церемонії. А я особисто вкотре переконався, що не лише пам’ятки архітектури, а й, насамперед, наші культурні надбання потребують збереження»...

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>