Ужгород залишається містом, де з батьків деруть гроші за групи продовженого дня.

Ярослав Гулан, "Старий Замок"  4 грудня 2011 16:53  4531342 11471
Ужгород залишається містом, де з батьків деруть гроші за групи продовженого дня.

В обласному центрі було 50 груп продовженого дня, а стало 70. Такою новиною нещодавно порадувала містян влада. Проте багатьох батьків це аж ніяк не потішило – мовляв, чим Поштовій хвалитися, якщо за післяурочне перебування дітей у школі треба платити. Ось так склалося в Ужгороді – одні батьки за ГПД платять, інші – ні.
За 4 місяці віддали 519 гривень, це без додаткової оплати за харчування, – розповів кореспонденту батько одного з ужгородських молодшокласників. Якщо рахувати помісячно, то виходить майже 130 гривень. І це, виявляється, ще дешево, тому що інші батьки віддають за перебування свого чада в групі продовженого дня від 180 до 200 гривень за місяць!
Нагадаємо: першими ввести оплату за ГПД додумалася попередня міська влада на чолі з Сергієм Ратушняком. Така новація просто обурила громадськість. Відтак активісти подали на мерію до суду, й Феміда скасувала рішення – групи продовженого дня, згідно із законом, апріорі повинні бути безплатні. Після цього на Поштовій вдалися до хитрощів – суттєво скоротили ГПД, натомість запропонували батькам самим утримувати групи – скидатися на зарплату педагогу, використання приміщення, покривати вартість комунпослуг тощо. Де-юре запроваджені новації стали розглядати як роботу консультативних пунктів. Проте де-факто – це класичні групи продовженого дня. Ось тільки платні.
Цю традицію, на жаль, продовжила й нинішня міська влада. Одразу зазначимо: можливо, в ужгородському бюджеті нині справді не вистачає грошей, аби забезпечити всіх молодшокласників ГПД. І цей факт потрібно розуміти. Однак, з іншого боку, мешканці міста не бачать і жодних кроків міської влади, аби цю проблему вирішити. Ба більше – на Поштовій факт існування в Ужгороді платних груп продов¬женого дня воліють не те що замовчувати, а взагалі тримати в секреті! Так, на питання – скільки батьки платять за ГПД, заступник міського голови Володимир Фленько у відповіді на інформаційний запит зазначив: «Заклади надають платні освітні послуги понад обсяги навчальних планів. Вартість залежить від кількості дітей та від кваліфікації педагога, який з ними займається». І ні конкретних чисел, ні конкретних послуг! Лише коли автор пригрозив поскаржитися до прокуратури за приховування публічної інформації, ужгородський міський голова Віктор Погорелов у листі повідомив: «Оплата за перебування одного учня при найнижчій кваліфікації педагога та за умови користування платними освітніми послугами упродовж 22 днів станом на 01.10.2011 у середньому становить 180–200 грн». Тож, якщо ваша дитина «не вміщається в навчальний план», шукайте в сімейному бюджеті дві сотні гривень.
Ми поцікавилися, яка ситу¬ація з ГПД у містах обласного підпорядкування, а також у найближчих до Ужгорода – Львові, Івано-Франківську та Чернівцях?
«У 2011–2012 навчальному році в загальноосвітніх навчальних закладах Мукачева організовано 68 груп продовженого дня, до яких залучено 2 020 учнів. Роботу організовано безплатно», – відповів на наш запит заступник міського голови Михайло Лабош.
«При Хустських загальноосвітніх навчальних закладах працює 32 ГПД, в яких навчається 970 учнів. Групи продовженого дня функціонують за рахунок коштів місцевого бюджету», – поінформував начальник управління освіти, релігій та у справах національностей Хустської міськради Василь Мочарник.
У 118 муніципальних школах Львова, повідомила в. о. директора департаменту гуманітарної політики Львівської міськради Ольга Павлюк, у групах продовженого дня перебуває 6 702 учні. Усі ГПД безплатні. За гроші займаються хіба в 14 приватних школах. Але там навчання в принципі платне.
«В 47 школах Чернівців діє 108 груп продовженого дня. Займається в них 3 355 дітей. Плата за перебування дітей ГПД не стягується», – поінформувала «Замок» начальник управління освіти Чернівецької міської ради Валентина Малишевська.
В Івано-Франківську для молодшокласників працює 117 груп, де займається 3 402 учня. Усі працюють, запевнив заступник міського голови Михайло Верес, за рахунок бюджету.
У нашому обласному центрі, згідно з офіційною інформацією, нині є 70,5 груп, у котрих перебуває близько 2 100 учнів. Цього навчального року у 20 школах додали по одній групі, а в ЗОШ № 14 – половинку.
Та в управлінні освіти Ужгородської міської ради чомусь затято не бажають сказати, чи до числа 70 з половиною груп включено й «платні консультаційні центри», чи вони діють окремо. Тоді скільки їх? Відповідальний працівник управління протягом півтора тижня так і не знайшов часу, аби поінформувати про це автора, а відтак і громадськість.
Та цікавіше інше: платні послуги в міських школах ужгородське управління освіти упов¬новажило надавати, посилаючись на… недійсну Постанову Кабміну! «Під час організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад державної та комунальної форми власності може надавати платні освітні послуги на договірній основі (консультативні пункти) згідно з Переліком платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 38», – інформує мер Ужгорода Віктор Погорелов. До відома Поштової: ця Постанова втратила чинність ще 2010 року! Чому керівництво ужгородських освітян нею користується, питання вже до правоохоронців...
Натомість нині дійсна Постанова Кабміну № 796 від 27 серпня 2010 року (нею й скасовано попередню. – Авт.). Власне, в цьому документі про платні ГПД також не йдеться. Але є пункт, що платною може бути «організація, проведення у позанавчальний час (у тому числі канікули, святкові та вихідні дні) заходів за освітнім, науковим, технічним, художнім, туристичним, екологічним, спортивним, оздоровчим та гуманітарним напрямами, крім тих, що фінансуються за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів». З юридичного погляду, організація у школі «консультативного центру» в цей пункт вписується... Заради справедливості зазначимо: у Львівській міській раді також посилаються на цей документ Кабміну. Так що, слід розуміти, «консультаційні центри» для молодшокласників, можливо, працюють і в місті Лева.
Тут питання інше – а яка то¬ді якість початкової освіти у школах, якщо є потреба для «додаткових консультаційних послуг»? Невже школярі, які їх дістають за гроші батьків, тепер розумніші за тих, хто у «консультаційних центрах» не займається? Отакі парадокси дозволені у нашій країні.
Як же формується ціна, яку повинні платити ужгородські бать¬ки молодшокласників? У відповіді на наш інформаційний запит ужгородська мерія посилається на спільний наказ Міносвіти, Мінекономіки та Мінфіну №736/902/758 від 23.07.10. У документі йдеться про те, що при формуванні тарифу враховуються витрати на платню педагогу, оренду приміщення тощо. Тож якщо в групі є 30 чоловік, то ця плата, як уже згадано, становитиме 180–200 гривень. Цікаво, чого від батьків, якщо вони приміщення «орендують», тоді ще й почасти просять додаткові гроші на ремонт класів? Може, б тоді класні приміщення взагалі здали в оренду комерційним фірмам у позаурочний час?
Разом із тим директори ужгородських шкіл хваляться, що кількість безкоштовних ГПД ни¬ні збільшується. Наприклад, поінформували нас у ЗОШ № 5, якщо раніше в цьому закладі було три платні й одна дармова група, то нині вже є чотири, де грошей не стягують, й лише одну фінансують батьки. Для першачків групи продовженого дня безплатні.
Залишається сподіватися, що на Поштовій таки знайдуть можливість зробити усі ГПД безкоштовними. Тоді можна бути впевненим, що молодшокласники після уроків не «займатимуться» на вулиці, а їхні батьки не хвилюватимуться, що чадо в робочий час поза увагою педагога, і не витрачатимуть додаткові гроші з сімейного бюджету.

]]>