Не платити зарплати, пенсії або друкувати гривню. Чому в українській казні закінчилися гроші і чим це загрожує

25 листопада 2020 12:12  36218804 0221116
Не платити зарплати, пенсії або друкувати гривню. Чому в українській казні закінчилися гроші і чим це загрожує

В Україні назріває масштабна бюджетна криза. Простіше кажучи, скарбниця практично порожня, і платити нічим 
Екс-перший заступник міністра економіки Павло Кухта (працював на посаді з вересня-2019 по квітень-2020) написав на своїй сторінці в Фейсбуці, що державі практично нічим покрити свої фінансові зобов’язання на 10 мільярдів гривень. 
Економіст Олексій Кущ каже, що до кінця року не вистачить набагато більшої суми – близько 60 мільярдів. 
“Ситуація не просто погана, вона катастрофічна. Немає грошей на фінансування програм з медицини та освіти, на підході – затримки з виплатами за багатьма захищеними статтями, наприклад стипендій та зарплат бюджетників “, – відзначає експерт. 
Станом на початок листопада, на єдиному казначейському рахунку було всього трохи більше 15,1 млрд гривень. Для порівняння: на аналогічну дату минулого року (а тоді також назрівали проблеми з бюджетом) було більше 53 млрд. 
“У минулі роки на листопад на казначейському рахунку накопичувалося 40-60 млрд, так як саме в цьому місяці традиційно активно фінансуються бюджетні програми. Ці суми потім розганялися по рахунках одержувачів. Але, виходить, в цьому році і розганяти особливо нічого”, – говорить Кущ. 
При цьому в Україні і так хронічно не виконуються витратні статті бюджету. За 10 місяців цього року вони недофінансовані більш ніж на 90 млрд. За підсумками року недовиконання за видатками може скласти 10%, тоді як в минулі роки цей показник не перевищував 5%, – додав економіст інституту Growford Віктор Скаршевський. 
До слова, президент Володимир Зеленський буквально сьогодні пообіцяв масштабну програму підтримки бізнесу і людей, які постраждали від карантинних обмежень. 
Але в ситуації коли не вистачає грошей навіть на захищені статті бюджету, всі ці обіцянки глави держави виглядають, м’яко кажучи, не дуже реалістичними. 
Чому в бюджеті закінчилися гроші і чим це загрожує. 
Країна на картотеці 
Павло Кухта говорить про три тривожних обставин. 
По-перше, згідно з оперативними даними Казначейства, наявні несплачені фінансові зобов’язання станом на сьогодні становлять 9,4 млрд, з них 3 млрд – за захищеними видатками. Це максимум з початку року і плюс 2 млрд до показників попереднього тижня. 
По-друге, за словами людей з системи, з 9 листопада скарбниця працює в режимі картотеки: співробітники до ночі зводять надходження, на ранок формують пул витрат, які будуть профінансовані, а все інше відкладають, зазначив Кухта. 
По-третє, локдаун вихідного дня і неминуче насувається повний локдаун підвищують потребу в бюджетних витратах. Найпростіша програма підтримки – виплата 5 тисяч гривень мінімальної зарплати всім зайнятим в постраждалих областях сфери послуг (близько 4 мільйонів осіб) – коштує 20 млрд на місяць. Цих грошей зараз просто немає, – стверджує Павло Кухта. 
За даними Держказначейства, на січень-листопад цього року бюджетний розпис (план) по захищених статтях (а це соціальні виплати, зарплати бюджетникам, пенсії та інше) склала близько 636,3 млрд гривень. Станом на 23 листопада касові видатки (то, що профінансовано) склали 585,5 млрд. Тобто недовиконання плану – майже 50,8 млрд. 
Правда, як випливає зі звіту Держказначейства, ці кошти були виділені, але не використані, скажімо, не розподілені розпорядниками (більше 23 млрд) або не направлено ними за призначенням (близько 27 млрд). 
“Таке може бути, коли занижують потреби, в тому числі штучно. Скажімо, переводять бюджетників на неповний робочий день, і відразу грошей на зарплати потрібно менше, ніж при повному завантаженні”, – пояснив Скаршевський. 
Але є і неоплачені фінансові зобов’язання, тобто те, що держава повинна заплатити, але не платить. Станом на 23 листопада це близько 3 млрд гривень. 
За незахищеним бюджетними статтями при плані в 160,6 млрд профінансовано на 23 листопада на 63,8 млрд менше. При цьому взагалі не відкрито асигнування (тобто виплати навіть не почалися) за бюджетними програмами на 18,2 млрд. 
Невикористане фінансування – більше 45 млрд, а за платежами на 6,4 млрд – у держави є борг. 
Тобто загальні непогашені платежі – ті самі 9,4 млрд, про які заявив Павло Кухта. 
Скільки залишилося грошей 
Але не платять і штучно створюють ілюзію “зайвих” грошей з простої причини – платити нічим. Тобто, якщо зараз Держказначейство профінансує хоча б те, що вже має (по захищених статтях – 3 млрд і по незахищеним – 6,4 млрд), єдиний казначейський рахунок схудне ще більш ніж на 9 млрд. І там залишиться всього трохи більше 6 млрд . 
“В минулому році, за розпорядженням тодішнього прем’єра Гончарука, в грудні також поставили виплати на стоп, а країну фактично перевели на картотеку (коли фінансування розподіляється в ручному режимі, в залежності від пріоритетності статей). У цьому році, схоже, така ситуація вже з листопада “, – говорить Олексій Кущ. 
Правда, як зазначає Віктор Скаршевський, дані про стан єдиного казначейського рахунку – це ще не остаточний “діагноз” бюджету. 
“Цифри змінюються щодня. Але відкриті дані публікуються тільки на початок місяця. Образно кажучи, на наступний день після звіту могла з’явитися велика сума. Але проблема з нестачею грошей звичайно ж є. Дефіцит – 50-60 млрд”, – говорить Скаршевський. 
При цьому насторожує динаміка: в липні на єдиному казначейському рахунку було 75,7 млрд, у серпні – 51,7 млрд, у вересні – 45,7, в жовтні – 21,3, а в листопаді – вже 15,1 млрд. Те є гроші тануть буквально на очах. Для порівняння: у листопаді минулого року на казначейському рахунку було 53 млрд, а в грудні – 55 млрд. Що залишиться на казначейському рахунку на нинішній грудень – питання відкрите. 
Звідки взялася діра в бюджеті 
Цікаво, що на тлі порожнього бюджету і нездатності держави профінансувати витратні статті, з доходами якраз все нормально. Точніше, все нормально за планом. За 10 місяців цього року дохідна частина бюджету виконана практично на 99,1%, а в жовтні – перевиконано майже на 10% (в тому числі по податкових і митних органів – на 15,1%). 
Правда, мова йде про вже урізаних планах – під час секвестру бюджету в квітні цього року їх скоротили на 120 млрд. 
Під час тих же змін до бюджету була збільшена видаткова частина (як говорилося – для боротьби з епідемією і її економічними наслідками). 
І завдяки такому нестандартному вирішенню (зменшення дохідної частини при збільшенні витратної) в бюджеті з’явився гігантський дефіцит в 300 мільярдів гривень, який планували закрити за рахунок запозичень – внутрішніх і зовнішніх. 
І головна причина нинішніх бюджетних проблем, за словами Скаршевський, в тому, що в борг взяли менше, ніж планувалося спочатку. 
За внутрішнім боргом за 10 місяців план виконаний на 80% (залучено 247 млрд замість 309 млрд, тобто мінус 62 млрд). У тому числі за рахунок зниження попиту на українські ОВДП після падіння їх прибутковості. 
Більш того, нерезиденти почали позбавлятися від наших боргових паперів (вивели з країни майже 2 млрд доларів). 
“План по зовнішніх позиках виконаний всього на 71,7% (отримано 179,6 млрд гривень, недобір склав 71 млрд) Україна не отримала 1,4 млрд доларів кредиту від МВФ, 1,2 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС, а також від інших кредиторів “, – пояснив Віктор Скаршевський. 
Саме звідси і виникають проблеми з бюджетом. 
Але, як каже Олексій Кущ, навіть наявними засобами влада розпорядилася, м’яко кажучи, дивно. 
“Ще влітку в бюджет зібрали велику суму – близько 250 млрд гривень. Тільки Нацбанк перерахував дивіденди близько 40 млрд, 70 млрд – держкомпанії плюс 2 млрд доларів минулого кредиту МВФ. Але потім почалися” дивні речі “. 320 млн доларів пустили на викуп ВВП-варантів , на 800 млн доларів достроково викупили держборг з погашенням в 2021 році. Величезні суми закатали в асфальт. За підсумком майже нічого не залишилося “, – підсумував Олексій Кущ. 
Попросити у МВФ, включити друкарський верстат, “пробачити” борги 
Головне питання – що буде далі. Олексій Кущ не виключає, що якщо проблема вирішена не буде, то до кінця року держава не зможе розплатитися за боргами, в тому числі можливі затримки виплат стипендій та зарплат бюджетникам. 
На думку Павла Кухти, єдиний нормальний вихід із ситуації – швидке відновлення співпраці з МВФ, яке відкриє доступ до запозичень, щоб профінансувати витрати. 
“Це означає прийняття хоч трохи адекватного бюджету на 2021 рік – йдуть розмови вже про прийнятність дефіциту на рівні 5,3% від ВВП … Крім бюджету необхідно запустити судову реформу і відновити антикорупційне законодавство. Звичайно, все це вимагає зусиль, але, по порівняно з часами, коли МВФ вимагав підвищення тарифів або пенсійного віку, це явно не важкі умови “, – резюмує колишній співробітник міністерства. 
Втім, у владі вже визнали, що найближчим часом кредиту від МВФ можна не чекати. 
Та й багато економістів вважають, що кредит від МВФ – не найкращий вихід із ситуації. 
Крім того, за даними джерел “Країни”, уряд має намір вирішити проблему нестачі грошей в бюджеті через приховану емісію гривень. Тобто НБУ виділяє рефінансування держбанків, які потім купують ОВДП. І за рахунок цього і виконується план по запозиченнях. 
Правда, як неофіційно говорять в уряді, реалізація цього плану зараз гальмується і через позицію МВФ, який не в захваті від подібної схеми вирішення проблеми. 
У той же час експерти вважають, що емісія могла б стати виходом із ситуації. 
“Як показує практика, МВФ нам позичає суто під виплати старих боргів, бюджету мало що дістається. Зате замість нам виставляють масу умов. Крім того, зараз є проблеми саме з гривнею, а не з доларом. І це нонсенс – країні не вистачає власної валюти. Саме тому замість майже 300 млрд дефіциту бюджету за рахунок недофінансування витрат за 10 місяців він склав всього 111 млрд, а за підсумками року не перевищить 180 млрд. Виходом могла б стати емісія гривні. Якби Нацбанк рефінансував держбанки до 100 млрд під покупку ОВДП, діру в бюджеті вдалося б закрити. При цьому інфляція, якщо і виросла б, то всього на 1-2%, і то навряд чи: люди зараз націлені на накопичення, а не на покупки. Але провести необхідну емісію не дозволяють в тому числі зобов’язання перед МВФ “, – говорить Віктор Скаршевський. 
Але включити друкарський верстат – це “швидка допомога” для бюджету. У середньостроковій і довгостроковій перспективі, на його думку, Україні потрібно реструктуризувати борги. У найближчі три роки нам потрібно погасити боргів на 15 млрд. Але ці гроші можна було б спрямувати в економіку, щоб запустити промисловість і згладити наслідки кризи, – вважає економіст. 
“Під час кризи держава, як це не парадоксально звучить, має не скорочувати, а, навпаки, нарощувати бюджетні витрати. Тільки так можна перезапустити економіку в умовах, коли і бізнес, і люди перестають витрачати гроші. Чим загрожує політика бюджетної економії, можна судити по практиці минулорічного грудня, коли країну поставили “на картотеку”. А вже в січні 2020 року ВВП просів на 0,5%, вперше з 2016 року “, – відзначає Олексій Кущ. 
Він також вважає, що кращий вихід зараз – реструктуризація боргів. 
“Якраз вдалий час – найближчі 3-4 місяці у нас не буде великих виплат за зовнішнім боргом, і можна під приводами карантину, другої хвилі коронавируса і економічної кризи вести переговори про реструктуризацію до 2022 року. Тим більше що країни” великої двадцятки “недавно простили мільярдні борги ряду держав. Цей перепочинок дозволила б нам закрити пролом в бюджеті і не дати економіці піти на дно “, – додав експерт. 
“Відсутність підтримки МВФ і низькі надходження за доходами змушують уряд шукати інші джерела поповнення бюджету, наприклад ОВДП. Останнім часом Нацбанк активно критикують за будівництво” піраміди ОВДП “, але будь-які інші можливості витягнути бюджет поки відсутні. По-хорошому вже зараз потрібно зв’язатися з кредиторами і провести реструктуризацію заборгованості. Якщо проблему не вирішувати, Україна чекає дефолт, наслідком якого буде втрата репутації і відсутність особливого бажання у міжнародних гравців вкладатися гроші в розвиток країни “, – підсумував аналітик” ТелеТрейд “Сергій Родлер. 
ДЖЕРЕЛО 
 


Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає