Карантин, уведений через спалах COVID-19, у всьому світі порушив велику проблему: як організувати освітній процес для школярів, котрі змушені сидіти вдома? У різних країнах до вирішення цієї проблеми підійшли з однаковим розумінням того, що навчальний процес зупиняти не можна, тож треба організувати дистанційне навчання. Причому, як в Україні, так і в інших країнах готовою до такого стрімкого переходу на дистанційне навчання освітня система не була, тому знадобився певний час, аби все продумати та налаштувати.
Колишні ужгородці, котрі нині проживають у німецькому місті Юліх, розповідають, що карантин у школах у них ввели 16 березня – після того, як у сусідньому містечку Гайнсберг почала стрімко зростати кількість хворих. Завдання від вчителя початкової школи прийшло в перший же день карантину через німецькомовний додаток «Anton», яким школярі користувалися час від часу і раніше. Відеуроків у молодшій школі нема, учням просто надсилають завдання, які потрібно виконати у робочих зошитах. Контроль за виконанням домашнього завдання покладений на батьків.
У Великобританії школярі молодшого віку теж виконують завдання у зошитах і роздрукованих учителями заготовках. Учні «секондарі скул» (від сьомого класу і вище) мають займатися 5 годин на день, користуючись в основному додатком «Google Classroom». На початку тижня вчителі надсилають завдання з кожного предмета, які учні мусять виконати та відправити на перевірку. Однак не всі учні сидять на карантині: діти, чиї батьки працюють лікарями, полісменами, пожежниками, фармацевтами, науковцями, котрі досліджують COVID-19, тощо, можуть при потребі відвідувати школу. Колишні ужгородці, котрі проживають у Великобританії, розповідають, що карантин у них ввели 20 березня на невизначений термін. Однак незабаром у школярів почнуться великодні канікули, тож деякий час діти відпочиватимуть від дистанційних занять.
Великодні канікули з 8 квітня чекають і на угорських школярів. Як нам розповіли колишні ужгородці, котрі нині проживають у Будапешті, влада Угорщини оголосила, що вводить дистанційне навчання за допомогою спеціально розробленої програми «Крейда», однак на ділі нею користуються далеко не всі угорські вчителі, обираючи на свій розсуд спосіб та платформи для викладання матеріалу. Після 13 березня, у перший тиждень після введення карантину, серед батьків проводили опитування: чи всі мають доступ до інтернету та ґаджетів? Тим, хто не мав, пристрій давала в оренду школа або допомагали зайвим ноутбуком інші батьки. До речі, не лише в Україні батьки нарікають на те, що їм важко навчатися вдома з дітьми. У всіх країнах, про які ми писали вище, батькам дітей молодшого шкільного віку дуже важко поєднати віддалену роботу вдома з навчанням та дозвіллям дітей. Розуміючи це, деякі школи знижують навантаження, деякі – тиснуть на свідомість батьків, інші – щодня заохочують їх подяками та словами підтримки.
А як це відбувається у нас? Карантин на території України запровадили 11 березня, а 16 березня Міністерство освіти і науки видало наказ, яким зобов’язало керівників освітніх закладів розробити план дистанційного режиму навчання. Як розповіла начальниця міського управління освіти Наталія Мухомедьянова, вчителі Ужгорода використовують нині дуже різні способи віртуального навчання, контактуючи з учнями за допомогою месенджерів, додатків «Google Classroom», «Classtime», «Learning Apps», «Online Test Pad», освітніх платформ «На Урок» та «Мій Клас», ресурсу для проведення конференцій «Zoom» тощо.
«Для дистанційного навчання сьогодні є дуже багато можливостей, – зауважує Наталія Мухомедьянова. – Кожен заклад загальної середньої освіти самостійно визначає, яким чином буде організовувати та здійснювати дистанційне навчання для учнів, враховуючи контингент та можливості як дітей, так і педагогічних працівників в умовах карантину. З ініціативи управління освіти Ужгородської міської ради методисти управління та вчителі-предметники розробили відеоуроки (у першу чергу для 9-11 класів), які наразі розміщені для загального використання на YouTube-каналі Ужгородської міської ради. Тобто робиться усе, щоб діти отримували знання, а вчителі їх надавали у максимально зручний для них спосіб».
COVID-19 уже вніс суттєві зміни в освітній процес. Міністерство освіти та науки звільнило від державної підсумкової атестації учнів, які завершують здобуття початкової та базової загальної середньої освіти (учні 4-х та 9-х класів). Щодо випускників, то тут ситуація важча і поки мало прогнозована. Виконуюча обов’язків міністра освіти та науки Любомира Мандзій нещодавно повідомляла: якщо учні повернуться за шкільні парти у травні, то пробне ЗНО відбудеться також у травні, а основна сесія розпочнеться після 20 чисел червня. Якщо ж карантин триватиме до червня, то пробне ЗНО організують в межах червня до старту основної сесії. Про те, що ЗНО у 2020 може взагалі не відбутися – не йдеться.
Загалом же і в карантині можна знайти багато позитиву для розвитку української освітньої системи. Так, онлайн з’явилася величезна кількість навчального матеріалу, відеоуроків, додаткової інформації, які й після завершення карантину не втратять актуальності й будуть доречним додатком до класичної форми навчання. Вчителі зараз змушені швидко освоювати нові технології, вчаться робити відеоуроки, проводити відеоконференції, створювати тести, працювати з додатками. А батьки і діти самоорганізовуються, пробують правильно розподілити свій час і навантаження, разом навчаються новому. Тож тривалий карантин може й не відобразитися негативно на якості отриманих дітьми знань, треба лише хотіти їх отримати.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.