Жартують, що цього року весни майже не було, і принаймні в Закарпатті зима досить різко перейшла в літо. Сліпляче сонце, спека, заповнені тераси кав’ярень, короткі спідниці, темні окуляри, ятки з морозивом, яке розкуповують майже миттєво, горобці, що борсаються в Ужі і де-не-де поодинокі опалі пелюстки сакур.
Та все ж це ще не літо. Для мене є два маркери літа, що настало. Перший – молода закарпатська картопелька на ринках за прийнятною для більшості покупців ціною. Наразі перші клубні вже пропонують, але "відвалити" за них 35-45 гривень готовий далеко не кожен. Маркер другий – городяни, що купаються в Ужі. Поки що можна зустріти лише тих, хто ловить першу засмагу. Та й за календарем до повноцінного літа треба почекати більше двадцяти днів. Тож давайте не поспішати. Весна – чудова пора, не варто прощатися з нею аж так зарано.
Я люблю переглядати фотографії , зняті під час якихось весняних подій та просто прогулянок містом. Особливо – фото людей. І колег, і відомих особистостей і навіть випадкових ужгородців. Як ото двійці дівчат, що стрімголов біжать під струменями фонтану або незнайомця, який читає щось на лавиці в сквері, або ж юнки, яка зовсім по-дитячому ловить кайф від гойдалки.
Насолоджуємося весною. Вона класна!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.