Нижньосолотвинська четвірка: крига скресла, настороженість залишається

2

Сьогоднішня зустріч міністрів закордонних справ України Павла Клімкіна та Угорщини Петера Сіярто, а також міністра освіти і науки України Лілії Гриневич і міністра людських ресурсів Угорщини Міклоша Кашлера, безперечно, уже є позитивною ознакою розвитку українсько-угорських відносин. Так, обидві сторони готові до діалогу, Міністр закордонних справ України Павло Клімкін вбачає позитивну динаміку у перемовинах, однак консультації триватимуть, наступна зустріч призначена на початок липня.

– Я вдячний нашим угорським друзям за сьогоднішні консультації, це були важливі і конструктивні консультації, зазначив Павло Клімкін. – Ми змогли обговорити дуже багато питань, в тому числі деталі, яким чином надалі ми збираємося імплементувати новий закон про освіту. Ці консультації відбулися після консультацій, які наше міністерство освіти уже мало з нашою угорською громадою, сьогодні ми домовились про продовження таких консультацій, наступні консультації відбудуться на початку липня, ви бачите, що у нас є така динаміка, по висхідній, позитивна динаміка цієї взаємодії, і я з самого початку підкреслив, що ми зацікавлені в тому, щоб наша угорська громада, наші українські громадяни угорського походження на 100 відсотків залишалась угорцями.

Ми не хочемо їх зробити менш угорцями, навпаки, вони мають зберегти і розвивати свою національну ідентичність. Це дуже важливо для нас, це дуже важливо для нашого подальшого руху до об’єднаної Європи. Але одночасно ми маємо їм саме допомогти, саме ангажувати, саме заохотити в тому, щоб у кожного був достатній рівень володіння українською, щоб ніхто з них не почував себе дискримінованим.

1

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголосила на необхідності подальших консультацій з угорською стороною, підкреслила необхідність вивчення державної мови поряд зі збереження національної ідентичності.

– Дуже важливо, що ми сьогодні розпочали безпосередні консультації, так само у нас розпочався щільний процес консультацій з угорською громадою, я хотіла б зараз підкреслити, що для міністерства освіти і науки є один найбільший інтерес – це якісна освіта кожної дитини в Україні незалежно від її національного походження. У зв’язку з цим, що для нас важливо, ці діти мають зберегти свою національну ідентичність, але при цьому вільно володіти державною мовою, бо саме це буде їм сприяти в успішній  самореалізації: як професійній, так особистісній в Україні. І тому  ми сьогодні обговорювали чіткий формат змін, на превеликий жаль, у сьогоднішній ситуації. Як вона є, не дає  такого якісного результату освіти, отже, ми змушені творити зміни,  важливо зараз знайти такий формат цих змін, який буде на користь дітям і який, ми всі розуміємо, є найбільш сприятливий і для збереження національної ідентичності, і для вільного володіння, належного володіння державною мовою.

Пані Гриневич зауважила, що на сьогоднішній зустрічі детально обговорювали кілька питань. Першим і ключовим стояло питання якості навчання української мови в школах з мовами національних меншин. Зважаючи на те, що українська і угорська мови дуже різняться за багатьма параметрами, лексичними і граматичними зокрема, уряд уже вкладає кошти в обладнання кабінетів української мови, працює над заміною підручників  з української мови, проводиться робота щодо підвищення кваліфікації вчителів української мови, які  працюють в школах з мовами національних меншин. 

Другим важливим аспектом перемовин Лілія Гриневич назвала питання пролонгації періоду впровадження статті:

– Це не відкладання проблем. Це правильне розумне вирішення  проблем, як сказав пан Клімкін, мій колега, нам потрібен час для підвищення кваліфікацій вчителів, для відповідних методик, підручників, двомовних словників, повної підготовки і порозуміння, для того, щоб ми могли рухатись далі до якіснішої освіти дітей.

Третє важливе питання, яке пов’язане із законом про загальну середню освіту, – це уточнення використання статті 7-ої для  шкіл з мовами національних меншин:

– Так от цей проект цього закону вже знаходиться на громадському обговоренні. І після громадського обговорення буде затверджений Кабінетом Міністрів і потім внесений у парламент, тому для нас дуже важливо, щоб процес консультацій, коли ми  безпосередньо можемо  один одному донести  правдиву інформацію, розпочався і що далі він буде плідно тривати в інтересах українських дітей. І це для нас головна спільна стрижнева ідея.

4

Як відомо, 20 березня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив про намір заблокувати участь Президента України Петра Порошенка у саміті НАТО, який відбудеться в Брюсселі у липні 2018 року. З цього приводу нині на зустрічі міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто сказав:

– Рішення Угорського уряду однозначне: до моменту виконання рекомендацій Венеціанської комісії ми не можемо підтримати засідання комісії НАТО – Україна. Однак декілька тижнів тому я зустрівся з держсекретарем Сполучених Штатів паном Помпео у Вашингтоні, де я розказав йому, що у нас немає жодних претензій щодо рекомендації, згідно з якою на саміті НАТО, що відбудеться у липні у Брюсселі, провести засідання з питань безпеки у чорноморському регіоні, на яке запросять президентів України та Грузії. Проти цього у нас немає заперечень. Таким чином, вашого президента також буде запрошено на цю подію НАТО.

3

Петер Сіярто також представив Міністра людських ресурсів нового уряду Віктора Орбана Міклоша Кашлера:

– Хочу вам представити Кашлера Міклоша, Міністра людських ресурсів нового уряду Орбана Віктора. Він спостерігає за питаннями у сфері освіти. З вашого дозволу я інтерпретуватиму точку зору угорського уряду від імені міністра також. 

По-перше, я б хотів запевнити вас, що ми зацікавлені у хороших двосторонніх відносинах. Ми згадуємо минулорічні, ще довересневі відносини, вже майже з ностальгією, оскільки у ті часи наші зустрічі стосувались інфраструктурних підтримок, створення нових КПП, підтримки безвізового режиму України. Прикро усвідомлювати те, що закон про освіту, прийнятий у вересні минулого року, остаточно закріпив за собою тему двосторонніх діалогів. Це не повинно бути так. Річ йде про дві країни, інтереси яких переважно збігаються. Ми могли б успішніше їх реалізувати, якби,  так би мовити, «тягли той віз в одному напрямку». Разом з тим, що ми зацікавлені у хороших українсько-угорських відносинах, ми зробимо все, що в наших силах, аби права закарпатських угорців не пригнічували. Права національних меншин захищають міжнародні правила та двосторонні угоди, і ми наполягаємо на дотриманні кожного з цих двосторонніх та міжнародних угод та правил.

Дозвольте сказати декілька слів про сьогоднішню зустріч. По-перше, ми не хотіли втручатися у те, яким чином український закон про освіту має намір покращити викладання державної мови. Ми просимо тільки про одне: нехай це відбудеться таким чином, щоб викладання мовою меншин від цього не страждало. Це – наше єдине прохання.  Нехай викладання угорською мовою не страждає через те, що український закон про освіту націлений на покращення викладання державної мови.

Ми зрушили з місця, та попереду ще довгий шлях. Ми раді чути те, що, за словами пані Гриневич, Україна проявила повагу щодо точки зору Венеціанської комісії і взялася за її виконання. Тому ми щиро надіємось на те, що уряд України зможе досягти, щоб Верховна Рада нарешті проголосувала про продовження перехідного періоду закону про освіти. Міністри проявили одностайний намір рухатись у нашому напрямку. Також ми очікуємо й те, що буде виконано умову Венеціанської Комісії, а саме, що приватні школи не підлягатимуть новому закону про освіти. Міністри однозначно дали нам зрозуміти, що немає заперечень щодо цього пункту. Ми раді чути також те, що пані міністр знову проведе консультацію у червні із закарпатськими угорцями про окремі закони у рамках закону про освіту.

Ми раді цим намірам, але хочу зазначити, що цінність обіцянки проявляється при її виконанні.

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук