Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків

Оксана Штефаньо, для Uzhgorod.in, фото автора та Є.Напуди  20 серпня 2018 22:20  199185095 0186856
Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків (20180816_200815)

16 серпня в театрі ляльок «Бавка» в Ужгороді презентували документальний фільм «Евакуація 200». Літопис «Чорний тюльпан». Таку назву має гуманітарна місія ВГО «Союз «Народна Пам’ять», волонтери якої займалися пошуком тіл загиблих українських бійців в зоні АТО й на непідконтрольній Україні території й повертали матерям.

Зустріч розпочав голова закарпатської ГО «Спілка Учасників Бойових дій «Об'єднані Війною» Микола Марчишак (воював в АТО, пройшов Ілловайський котел), який і представив авторку фільму, журналістку криворізького ТРК «Рудана» Вікторію Сімкіну та режисера та волонтера-пошуковця «Чорного тюльпану» Костянтина Сологуба.

 «Ідея? Ми над цим не думали. Само собою народилося, – каже журналістка. – Звісно, шкода, що тут не все, й що окремих кадрів, зокрема про Донецький аеропорт чи як працювали із полоненими, нема у літописі. Мені дуже запам’яталося вміння наших хлопців-пошуковиків жартувати над собою, не зважаючи на важку місію. Якось чекали їхнього повернення з того боку. То з порога заявили: «Не переживай, ми памперси вже поміняли…»

Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків (20180816_182127)
Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків (39248922_1227927204016651_9100014700598394880_n)
Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків (39330728_1355895464513141_4737726996279197696_n)

Запрошений на показ фільму заступник закарпатського обласного військового комісара, учасник АТО Петро Марко зазначив, що вже 5-й рік йде війна. «Ми воюємо не із сепаратистами (наша розвідка працює), а проти другої найсильнішої у світі армії РФ, – каже. – Закарпаття вже втратило 100 бійців (89 з них – це воїни ЗСУ), 80 поховано в області. «Ми б не вистояли без підтримки людей. Тому всьому народу України «спасибі». Й окрема подяка добровольцям, які йшли на той бік за тілами. Ми переможемо, бо за нами правда, бо з нами Бог». Опісля нагородив грамотами вже згаданих Вікторію Сімкіну, Костянтина Сологуба, а також закарпатців-пошуковиків Андрія Пйосу та Олександра Русина. Микола Марчишак, у свою чергу, вручив грамоти від їхньої організації, а також квіти дружинам і матерям хлопців. Олександр Русин зі сцени висловив вдячність Руху підтримки закарпатських військових, волонтери якого заробляли кошти не тільки для потреб вояків, але й фінансово допомагали «Чорному тюльпану». Місія, власне, й існувала на пожертви людей, благочинників.  

 

Двогодинний документальний фільм важкий. Кадри були зафіксовані волонтерами-пошуковцями на лінії розмежування у 2014-2015 роках. Без прикрас, це зізнання людей, котрі там працювали. Тут і розповіді, як на блок-постах до них «прив’язували» «сепарів», які пильнували зі зброєю їхню роботу чи виганяли із місця, бо «счас начнется и мы за вас не ручаемся», як розкопувати допомагав навіть собака, чи від смороду тіла в землі щохвилини змінювали один одного із лопатою, як молодий водій авто із непрацюючим рефрижератором транспортував 8 відкопаних тіл, після чого від пережитого зліг в лікарню. Нерідко «тюльпанівцям» снилося, де потрібно шукати – й знаходили.

У фільмі – й сприйняття місцевими мешканцями пошуковиків: одні проклинали, звинувачували, чи «он там на проводах ваш висить», а під ним граються діти. Інші допомагали – як от дідок, який у себе на городі таємно закопав нашого вояка, щоб, коли приїдуть шукати тіло, зміг вказати місце. Чи місцева мешканка, яка не боялася показувати в полі можливе місцезнаходження загиблих й тихо шептала волонтерам на вухо: «Слава Україні».

Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків (20180816_182109)

Олександр Русин додав, що надивилися всякого, й, зокрема, те, як біля понівечених тіл українських вояків ополченці ДНР ледь не селфі робили. «Всі війни закінчуються однаково – смертю. Страшною смертю», «Хтось каже, що війна не змінює людину – це брехня», «Легше їхати на той бік, ніж віддавати матері сина» (й це було, зізнаються, найважчим у місії) (це тільки окремі фрази із фільму).

За роки місії 2014-2016 рр. «Чорний тюльпан» повернув додому майже 700 тіл вояків, виконав 650 виїздів у 105 населених пунктів, подолав кількасот тисяч кілометрів. Нині Збройні Сили України самі виконують цю місію, мають сучасні авто й техніку, а тоді добровольці «Чорного тюльпану» робили це власними силами. Й впевнено казали: «Хтось же це повинен був робити».

Після фільму «атошник» Микола Марчишак зізнався, що він би не зміг це робити, а фільм радить подивитися чиновникам, аби зрозуміти, якою ціною їм дістається сидіння у теплих кріслах.

«Замвоєнкому» Петро Марко додав, що такі кадри треба показувати, але, можливо, не всім.

Ужгородці ж, можна сказати, проігнорували показ фільму – в залі від сили було 50 чоловік, серед яких самі «тюльпанівці», кілька волонтерів, бібліотечні працівники...

Як «Чорний тюльпан» шукав тіла загиблих вояків (20180816_200923)

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає