Нещодавно ми торкалися теми так званого мікровандалізму.
В зв’язку з цим пригадалося нещодавнє обговорення того, як в Ужгороді швидко ламають лавиці. На офіційній сторінці міськради публікували навіть фото, серед яких – чимало з переламаними спинками.
Що поробиш, молодь чомусь полюбляє вмощувати свої сідниці туди, де їх не мало би бути. Свого часу саме так підлітки знищили креативний велопаркінг на Уральській, за нього особливо прикро.
Це справді дратує нормальних громадян – після отаких посиденьок на спинках лавиці, якщо навіть останні вціліють, то власне сидіння стають брудними, і присісти на них бажання зникає. Інколи громадяни намагаються якось завадити цьому. Свого часу в деяких дворах спинки лавиць вимазали солідолом. Не найкраща ідея – забруднитись можуть і цілком адекватні люди.
Досить елегантне рішення я зустрів нещодавно в Мукачеві, у дворі на бульварі Гойди, куди потрапив по справах. Тут місцеві мешканці… просто наварили зверху спинок металеві шипи. Не настільки гострі, щоб хтось випадково поранився, але достатні, щоб сидати зверху молодикам стало боляче. І газеткою не прикриєш, як у випадку з солідолом.
Отаке просте й елегантне рішення. Цікаво, чи можна запровадити його в Ужгороді в якомусь більш естетичному, промисловому виконанні?
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.