Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (ФОТО)

Тетяна КОГУТИЧ, для Uzhgorod.in, фото Наталії Бондар та із альбому Михайла Приймича  4 листопада 2017 14:58  177164315 0165887
Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога

На цьому тижні в Ужгороді презентували унікальне видання про іконопис Закарпаття.

Альбом із репродукціями ікон «Церковний живопис Закарпаття» - це майже 20-річна робота відомого в краї мистецтвознавця Михайла Приймича. На презентації він розповів про цікавинки книги-дослідження, про визначних майстрів церковного живопису на теренах Закарпаття,про те, чим закарпатський іконопис відрізняється від  інших регіонів країни. Поміж іншим, згадали також про те, що старовинні закарпатські ікони продаються на «чорному ринку» громадами із сіл – через не усвідомлення цінності цих речей. 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (iконопис_(1))

Уперше зібрано імена усіх закарпатських іконописців

«Церковний живопис Закарпаття» - видання, яке містить монументальне дослідження мистецьких процесів сакрального характеру в краї від середини 16 ст. до першої половини 20 століття. Книга-альбом автора Михайла Приймича - це історико-мистецтвознавчі нариси про витоки, шляхи розвитку церковного малярства Закарпаття, процеси формування професійного мистецтва в краї», - розповів на презентації Віктор Браславець, видавець альбому, над яким у його видавництві працювали 1, 5 року.

Власне, сам альбом складається із двох частин. У першій йдеться про історію іконопису на Закарпатті, особливості та основні віхи у  розвитку цього мистецтва на наших теренах. Друга частина видання – це власне ілюстрації ікон та церковного розпису на 137-ми сторінках. 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (наталя_боднар_(1))

Окрім усього, книга цінна також тим, що вперше вмістила перелік імен 96 художників, які працювали на території Закарпаття в церковному живописі протягом 18-20 століть. Серед них такі відомі майстри, як Михайло Манькович, Фердинад Видра, Ігнатій Рошкович, Йосип Бокшай. Цікаво, що у переліку їхніх коротких біографій автор відзначив храми, які вони розписували – та території сучасного Закарпаття, а також сусідніх Угорщини та Словаччини.

Як повідомив Ярослав Галас, директор департаменту комунікацій із громадськістю Закарпатської ОДА, книга «Церковний живопис Закарпаття» видана за кошти обласного бюджету, в рамках Програми підтримки видання творів місцевих авторів, завдяки дії якої видаються книги, багато з яких не можуть бути виданими на комерційній основі, хоча мають високу наукову та мистецьку цінність. Відтак, альбом Михайла Приймича буде поширений в бібліотечній мережі, наклад альбому – 400 примірників. Цьогоріч за цією Програмою в області видано 16 книг, на черзі легендарна збірка Лінтура  «Казки одного села» та збірка праць журналістки Тетяни Літераті «Ужгород. Невигадані історії». 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (iконопис_(16))

Феномен Закарпатської школи живопису визрів на церковній ниві

-  Феномен, який прийнято вважати Закарпатською школою живопису, сформувався  значною мірою завдяки існуванню місцевих живописних традицій, передусім церковного живопису, - стверджує автор видання, провідний мистецтвознавець Михайло Приймич.

Закарпатська школа живопису – загально прийняте поняття, ввжається, що вона виникла на основі народного мистецтва, особливостей місцевої природи та середовища митців, яке акумулювали навколо себе видатні корифеї Ерделі та Бокшай. Але при цьому не згадують ще один наріжний камінь становлення Закарпатської мистецької  школи – а саме іконопис. Адже каталізатором світського мистецтва було саме мистецтво церковне. Мало того, що церква була замовником роботи у художників – практика розпису стін та іконостасів у церквах вводилася разом із розвоєм у будівництві церков в краї. Адже допоки церкви були дерев’яні й криті соломою,  коли там часто-густо навіть дах протікав – їх розписували народні художники із примітивним умінням – була навіть така приказка, що роботою тих сільських художників «око людське бридиться».

- Але із поступом у будівництві храмів церква стояла на тому, аби розписами займалися професійні художники, - каже Приймич. – Відомий факт, коли знаменитий єпископ Андрій Бачинський платив свої гроші за те, аби Михайло Манкович (один із найвизначніших цекрвоних малярів, розписував церкви на Бойківщині та Лемківщині)  вчився в академії мистецтв у Братіславі. Але маємо говорити і про те, що саме церква дала поштовх розвитку світського мистецтва на теренах Закарпаття – адже перші портрети відомих художників нашої землі – це є зображення єпископів. 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (iконопис_(10))

Апофеоз церковного малярства – у творчості Бокшая

- Треба відзначити, що останнім спалахом в церковному живописі був Йосип Бокшай, - каже дослідник. – Громаді широко відомі його розписи, є чимало досліджень його фресок, ікон, але говорячи про нього треба, насамперед, згадувати про те, що у кожну свою роботу він вкладав глибокий сенс. Я тут нагадаю вам про його розписи в Ужгородській вчительській семінарії. Там є дві його фрески про сенс вчителювання – на одній із них зображена євангельська «Притча про фарисеїв» (яка відтак говорить про те, що вчитель не має права вивищуватися над своїми учнями) та «Притча про блудного сина» (споглядаючи яку, всяк учитель повинен був собі нагадувати, що будь-який непутній учень може навернутися до світлої дороги). Також в цьому контексті цікава його фреска «Христос учитель», зображений поміж дітей – яка повинна нагадувати, що саме Він є істинний учитель.

Унікальний також іконостас у виконанні Бокшая у церкві села Доробратово, який митець розмалював останнім у 1948 році. З-поміж усього там є два цікаві образи, у який Бокшай відтворив св. Теодора Ромжі – Бокшай працював у Доробратові якраз через рік після вбивства владики, і з усього видно, що ї в душі митця ще були живі емоції після трагедії із владикою Ромжею – тому він зобразив св. Йосипа та св. Василія у його подобі (це чітко видно у порівнянні ікон із портретом Теодора Ромжі). 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (iконопис_(4))

Історичні віхи, особливості та сучасні проблеми

Якщо говорити про історичні віхи розвитку церковного мистецтва на Закарпатті, то йдеться про рамки від середини 16 ст. до  першої половини 20 ст. Із початку 50-х років ХХ ст.. говорити про якийсь розвиток церковного мистецтва на Закарпатті не доводиться – радянська ідеологія його не толерувала, і  навіть такі знані майстри, як Бокшай, які до того працювали для єпархії, перестали малювати на церковну тематику.

Якщо говорити про особливості церковного живопису Закарпаття у порівнянні з іншими регіонами країни – то треба відзначити, що на Закарпатті найдовше зберігся принцип збереження традицій у розписі храмів – тобто, художники дотримувалися принципів розташування ікон на вівтаряхЮ, наприклад. У іконах довго – до середини ХІХ ст. – зберігався принцип, за яким художники тло ікони золотили, а виписували олією тільки лики святих. Це дозволяло довгі століття зберігати ікони – саме так до нас дійшли в доброму вигляді образи 16 ст. 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (iконопис_(20))

Наразі найбільші проблеми у вивченні церковного живопису на Закарпатті – це ідентифікація ікон та їхнє датування. Багато матеріалу по старих церквах не зберігається як належить, каже Михайло Приймич.

Я особисто знаходив Богородичну ікону 16 століття на горищі сільської церкви, яка стояла, приперта до стіни як проста дошка. ЇЇ не вважали цінністю. Саме  через незнання багато унікальних речей церковні громади, які є спадкоємцями церковного майна та власниками його, продають – і їхній слід губиться. Добре відомий приклад цьому – іконостас із церкви села Розтоки, який «виплив» - і ще добре, що його ідентифікували – на Хортиці, у місцевому реконструйованому храмі. Для того, аби змінити ситуації, у краї треба створити музей іконопису – на разі у нас є лише окрема тематична збірка у Закарпатському художньому музеї.

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (наталя_боднар)

 

Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (наталя_боднар_(2))
Книга про те, як закарпатці малювали обличчя Бога (iконопис_(3))

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає