Тендітні провісники весни – головна зірка сезону на Закарпатті.
У Рахівському районі на високогір’ї вони – особливо прекрасні, бо ж і прямувати до них непросто, і відшукати складно, та й тут білоцвіти та шафрани досі, наприкінці березня, перебувають у сусідстві зі снігом.
На полонині Апецька та дорогою до неї зустрічаються зима і весна: білий холодний покрив і перші рослини, що постали зі сну. Вони і самі як сон – яскраві промінчики на ще сонній землі, вкритій як не снігом, то цупким шаром торішнього листя. Лагідні барви та тендітні форми квіток – у цікавому контрасті до суворих гір, крутих схилів і міцних загартованих дерев, і під стрімким гірським вітром проліски, білоцвіти, підсніжники і шафрани гордо тішаться сонцю, такі ніжні і сильні водночас…
Чи будуть вони, карпатські червонокнижні первоцвіти, визнаною й популярною туристичною атракцією з-поміж інших закарпатських принад? На це лісівники відповідають: мали би, але наразі цьому шкодить нерозвиненість інфраструктури і передовсім погані дороги. А як на нас, отака важкодоступність та певна втаємниченість прекрасних квітів додає їм шарму та береже від не завжди порядних відвідувачів.
Тож, насолоджуймося – якщо не діставшись полонин, то – на світлинах!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.