Кінотеатр «Ужгород» — пам’ятка архітектури світового рівня та культове для ужгородців місце – Ліна Дегтярьова

Нещодавно ми писали про події, що розгорнулися навколо кінотеатра «Ужгород», який діяв протягом багатьох років в обласному центрі, а останній час перебував у занедбаному стані. Кілька  днів тому біля екс-кінотеатра почалося незвичайне пожвавлення: вивозяться мішки з будівельним сміттям, уламки меблів та інший непотріб – судячи з усього, будівля готується до ремонту.

В соцмережах розгорнулася ціла дискусія щодо того, чи є ця будівля пам’яткою архітектури та чи мають право нинішні власники її руйнувати. Пропонуємо читачам думку Ліни Дегтярьової, відомої ужгородки, фахівця та небайдужої людини, котра відрізняється своєю непримиренною позицією щодо збереження пам’яток та культурних об’єктів рідного міста, висловлену на її сторінці у Фейсбуку.

«Трохи фактів про кінотеатр, який зараз можна побачити в самісінькому центрі Ужгорода. Про який могла би написати багато слів захоплення, але не зараз, коли так болить.
Кінотеатр, про який тролям у закарпатському фисбучеку сказали писати: "це коробка" і "який же це шедевр?

Будівлю кінотеатру зведено у 1932 році за проектом талановитого кошицького архітектора Людовіта Оелшлеґера (Ľudovít Oelschläger). Спроектована споруда у 1930 році, а саме будівництво розпочалось 1931 року на замовлення магістрату міста Ужгород. Відповідно до проекту, міський кінотеатр разом з будівлею міської бібліотеки складав єдиний комплекс. Наскрізний прохід через будівлю з’єднувався з Пасажем Баті. Загальний кошторис будівництва складав 5,3 млн чеських крон.

Головним підрядником було будівельне підприємство інженерів Гуґо Кабоша та Золтана Орото (Ing. Hugo Kabos a Ing. Zoltán Arató). Столярні та скляні роботи виконувались фірмою Симона Шпіри (Simon Spira) з Мукачева. Всі електромонтажні роботи та виготовлення систем освітлення було доручено фабриці світильників Адальберта Ріхтера (Adalbert Richter ) з міста Їржіков.

Будівля кінотеатру «Ужгород» побудована в стилі експресіонізму. У ній втілені всі головні принципи сучасної архітектури, що зароджувалась у міжвоєнний період — колони-опори, вільне планування, плаский 
дах, стрічкові вікна та вільний фасад.

Триповерхова споруда характеризується бездоганними пропорціями, прямими лініями та кутами. Рафінований стиль досягнуто завдяки панорамним вітринам першого поверху, оздобленню смугами емальованих глянцевих кахлів простінків стрічкових вікон та надвітринного простору, котрі надають кінотеатру фешенебельного вигляду. Цоколь, колони та портал будівлі — з травертину. Стильні художні деталі — напівкруглий балкон, металеві флагштоки, латунні двері тощо.

Сьогодні кінотеатру — шедевру архітектури модернізму — загрожує знищення приватним власником. Втім є й інший шлях — хоч, на жаль, не всі деталі екстер’єру та інтер’єру кінотеатру повністю збережено, але будівлі ще можна повернути первісний вигляд.»

Будьте першим, додайте коментар!

Залишити відгук