Екологічний порятунок річки Тиса – справа інтернаціональна

Річки на території Угорщини утворюють велику і розгалужену мережу, пише Myhungary.net. Вся вона належить басейну Дунаю, який протягом 270 кілометрів перетинає країну з півночі на південь. Дунай (Duna) – найдовша річка на території Європи, її протяжність становить 2960 км. Для багатьох держав ця річка є певним символом інтернаціоналізму. Дунай від витоку до гирла протікає по території або по межі 10 держав – Німеччин, Австрії, Словаччини, Угорщини, Хорватії, Сербії, Болгарії, Румунії, Молдови та України, зокрема Закарпаття. А її басейн охоплює території 19 держав Центральної і Південної Європи.

Цей символ інтернаціоналізму відображений у відомій в 60-70 роках пісні «Вінок Дунаю», текст якої хочемо привести – «Дунай, Дунай, а ну, узнай, где чей подарок…». Ось де чий подарунок і хотілося б розглянути в цій статті, адже проблема якості води в річці з кожним роком ускладнюється. Практично всі поверхневі джерела водопостачання і притоки Дунаю протягом останніх десятиліть інтенсивно забруднюються. До природних джерел забруднення вод річок належить ерозія грунтів, мертва флора і фауна, до антропогенних – речовини, що виникають в процесі діяльності людини: вирубка лісів, розорювання земель в прибережній зоні. До найбільш шкідливих речовин відносяться нафтопродукти, пестициди (отрутохімікати), синтетичні детергенти (миючі засоби), феноли, якими наповнені відходи промисловості, побутові і сільськогосподарські стічні води. На ділянці середнього Дунаю до найбільших притоками відносяться річки Драва (Dráva), Тиса (Tisza) і Сава (Száva). Тиса (Tisza) має більшу вагу в річкової мережі Угорщини, її довжина на території країни становить 579 км. Витік річки розташований на території України, близько Рахова (Rahó), далі Тиса перетинає територію Румунії.

До «подарунків» Дунаю слід віднести неконтрольовану вирубку лісів українських Карпат. Наслідок таких дій – паводки і посуха в долинах, зменшення фауни і зникнення окремих популяцій, ерозія ґрунтів, що завдають великої шкоди самій Україні. Адже ліси виконують значне число екологічних функцій, серед яких водорегулювальні, протиерозійні, протизсувні. У водах Тиси спостерігається висока концентрація азоту амонійного, органічних речовин, фенолів і міді. Це подарунок з ще однієї країни. 16 квітня 2009 року внаслідок прориву напірного трубопроводу на станції очистки шламових вод гірничодобувного підприємства в районі м Бая Борша (Румунія) відбулося забруднення річки Секу, притоки Тиси. У водах річки було зафіксовано перевищення концентрації важких металів в 2-4 рази. І ось знову румунський завод по переробці м’яса, розташований в графстві Satu Mare, забруднює Самош, де кожен день тисячі кубічних метрів неочищених промислових стічних вод впадає в притоку річки Тиса. Через такі випадки безгосподарності найбільші збитки несе Угорщина. Забруднені води Тиса несе по території країни в Дунай. Великі площі сільськогосподарських угідь піддаються впливу різних забруднених вод річки. Для захисту від повеней в країні зведено близько 4 тис. кілометрів дамб та дамбових укріплень. У 1999 році Угорщина виділила Україні 100 млн. форинтів для будівництва інформаційно-обчислювальної станції оповіщення про наближення паводків.

28 травня 1986 року в Сегеді було підписано «Угоду про охорону вод річки Тиси та її приток від забруднення». Ті, хто підписав угоду, – Уряди Угорської Народної Республіки, Соціалістичної Республіки Румунія, Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Чехословацької Соціалістичної Республіки і Союзне Виконавче Віче Скупщини Соціалістичної Федеративної Республіки Югославії. Основою Угоди стало визнання важливості раціонального використання і охорона вод річки Тиси та її приток від забруднення як для добробуту і здоров’я населення, так і для економічного і соціального розвитку країн. У статті 1 під забрудненням вод розуміється процес, який прямо або побічно викликає погіршення складу або властивостей вод внаслідок людської діяльності і вони стали частково або повністю непридатними для того чи іншого видів водокористування. У Статті 5 Угоди Договірні Сторони зобов’язалися вживати заходів щодо зменшення забруднення вод в прикордонних створах річки Тиси та її приток. Угода уповноважила Угорщину виконувати функції депозитарію. Серед функцій депозитарію, відповідно до міжнародного права – «вивчення питання про те, чи є підписи, документи, повідомлення або інформація, які стосуються договору, в повному порядку і належній формі». Оскільки з оглядкою на ряд історичних подій, склад сторін, що підписали, був змінений (розпад СРСР, ФСРЮ, ЧССР), а тема Угоди ще більше загострилася, напевно слід документу надати нове, друге дихання.