«Прощавай, Слово!…» – це назва експозиції творів закарпатського сучасного мистецтва, де представлено живопис, графіку, фотографію, об’єкти та інсталяції, які заполонили простір «Совиного гнізда» в Ужгороді.
Це не смерічки –потічки, а медичні рукавички, кульки за склом, майонез на фото і т.п., а замість олії чи акварелі – аерограф. Це щось нове і свіже! Тому вам потрібно встигнути, бо виставка відкрилася вчора, 7 грудня, і триватиме всього три дні.
На відкритті куратор заходу, сучасний живописець Тарас Табака сказав: «Цією виставкою ми підсумовуємо цикл попередніх групових проектів сучасного закарпатського образотворчого мистецтва, і розпочинаємо нову трилогію в історії його самоусвідомлення. В оцінках сучасного інформативного світу для початку просто пропонуємо замислитися над розділенням таких понять, як «інформація» та «зміст». Співзасновниця засновниця культурно – мистецької фундації BrovdiArt Наталія Бровді, за сприяння якої відбувається виставка, повідомила, що й надалі підтримуватимуть подібні проекти, молодь. У цьому «Прощавай, Слово!…» зроблено акцент переважно на молодих ужгородських митцях, таких як: Віктор Мельничук та Беата Корн, Руслан та Емма Тремби, Іван Небесник, Михайло Ходанич, Роберт Довганич, Cube Cuba, Наталія Тарнай, Ната Попова, Олег Токарь, Андрій Карташов, Едуард Приходько, Владислав Горбунов, Василь Кадар, Андрій та Олеся Возницькі, Олекса Динник, Віктор Дьомін, і нарешті – Влад Габда, Тарас Табака та Володимир Павлишин.
Сучасний художник Влад Габда пояснює:«Те, що ми робимо, говорить: ми в пошуку. І це головне. Мене питали, чи означає це, що класика відійшла вбік і чи відтепер буде тільки таке мистецтво?! Так от, таке мистецтво давно є класичним».
Нам була цікава думка класиків, які відвідали виставку. 86-річний академік, Народний художник України Володимир каже: «Так, тут є кілька серйозних пошуків, робіт. Але переважно, це продукт думки, продукт сьогодення, гра, але тільки зрідка доводиться говорити, що це мистецтво. Натомість відома закарпатська керамістка, Заслужена художниця України Мирослава Росул каже: «Тут більше думки, ніж роботи. Але цікаво». «Прекрасні враження. Я тут не ставлю собі питання: це мистецтво чи ні. Тут цікаве інше – формується нова мова. Ці митці народилися в інший період, тому тією мовою й намагаються говорити», – резюмує в коментарі виданню ужгородський художник Павло Ковач.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.