Сьогодні об 11.00 була на автовокзалі в Ужгороді, щоб добратися до батьків в Іршаву. Мого автобуса не було, зате дали квиток на 11.50 на рейс Ужгород – В. Раковець, який їде через райцентр. В касі сказали, що окремі автобуси не виїхали у рейс через паводок. Що цікаво, жоден із них за цю годину так і не оголосили, зате записаний голос із гучномовця урочисто оголошував… що відправляються, і навіть називалася платформа. Дружина брата зателефонувала й повідомила, що в Сільці проїзду немає і що потонула машина. Все ж вирушаємо.
Перші ознаки паводку вже біля села Зняцево в Мукачівському районі – залиті поля вздовж траси. А от річку Латорицю в Мукачеві (біля парку Перемоги) такою повноводною давно не бачила. Загрозливі масштаби. Від Мукачева й до знаку із надписом "Іршавський район" в селах підтоплені переважно сільськогосподарські угіддя. На дорозі чомусь поменшало машин. А от озеро по обидва боки автодороги поблизу села Дунковиця нарешті стало повноводним. На щастя, поки вода не перелилася через дорогу. В селі Кам’янське шанси (канави) біля будинків переповнені каламутною водою, подекуди вона виливається на путь. І жодної, так, жодної людина, яка б їх розчищала, я не побачила.
Нарешті Сільце, пасажири насторожилися через побачене через вікно. Річка Іршавка сягнула рівня мосту, магазин залитий, двори також (на фото), вода вже охопила частину траси, але проїхати ще можна. Пригадую паводок у березні 2001-го, так само тоді топило Сільце й парники. Якоїсь паніки серед людей чи проведення хоча б якихось робіт не побачила. А відрізок дороги до Іршави – суцільне море коричневого кольору (по обидва боки траси). На окремих ділянках залита й вузькоколійка. В райцентрі ж лякає рівень річки Іршавки, оскільки ще трохи- й вода вирівняється із береговою дамбою. Найперше нині під загрозою вулиця Набережна із п’ятиповерхівками (на фото). Дощ не припиняється. Залишається тільки молитися, щоб не повторилися масштабні паводки, як у листопаді 1998 -го та березні 2001-го.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.