Міжнародний день тещі – свято маловідоме, проте цілком заслуговує на увагу.
Народилося воно… з журналістського жарту. В 1934 році редактор однієї техаської газети в матеріалі, присвяченому Дню матері зазначив, що теща – це для багатьох друга мати, тому варто б було відзначати і її професійне свято. Так потрохи і сталося.У нас цей день невідомий, адже не є офіційним святом. До того ж, не знаю, як в Америці, але у нас побутує думка, що зять і теща – мало не вороги. Хоча насправді такі ворожі стосунки в житті зустрічаються не так вже й часто. Принаймні про це свідчить наведене нижче опитування.
Ми обрали серед знайомих трьох тещ і трьох зятів і запропонували міні-опитування. Тещам поставили такі питання:
1. Чи відомо Вам, що 23 жовтня у Вас, можна сказати, професійне свято?
2. Чи знаходите Ви спільну мову з зятем?
3. Як він до Вас звертається? «Мама» чи по імені-по батькові?
4. Яка, на Вашу думку, причина розповсюдженого стереотипу щодо ворожих стосунків тещ та зятів?
5. У Вас є улюблений анекдот на цю тему?
6. В деяких країнах створені Курси майбутніх тещ, які жінки відвідують після освічення наречених донькам. Як Ви гадаєте, чи доцільна така практика?
6. Що б Ви порадили слухачкам, якби були лектором на цих курсах?Схожі питання були поставлені і чоловікам, звісно ж з адаптацією до їхнього «іншого боку».
І ось, яка картинка склалася.
Марина Федчик – лікар, КВН-ниця, лялькар:
– Ні, про це свято я не знала. Як, мабуть, і про багато інших. Спільну мову із зятем знаходжу завжди. Звісно, в житті інколи доводиться посперечатися щодо якихось питань, але ж ми дорослі і розумні люди, вміємо спілкуватися, тому будь-які питання вирішуємо спокійно.Звертається він до мене по імені та по батькові. Обидва вважаємо, що мама у людини завжди одна і не варто «випендрюватися» (сміється). До того ж я і без того двічі мама, мені цілком достатньо. Причина ж того, що у когось виникають конфлікти в тому, що наших людей не вчать спокійно сприймати інших такими, які вони є, не вчать сприймати вибір і стосунки дорослих донечок як їхнє особисте право. Якщо його кохає моя донька – цей чоловік вже не чужий. Як я можу ставитися до нього погано?
Щодо жартів: перший, що згадався, це: «Ховали тещу, порвали два баяни»
Про курси, то можливо комусь вони й стануть в нагоді. Але коли хлопець стає нареченим, тобто після освічення – можливо вже й запізно. Вчити поважати вибір інших треба заздалегідь. Особисто я б порадила б тещам більше займатися собою та рукоділлям (посміхається), більше відпочивати, жити власним повноцінним життям і НЕ ВТРУЧАТИСЯ в іншу родину. Зрозуміти: рідну, але ІНШУ. Хіба що якщо попросять допомогти. Всім бажаю любимих зятів і щасливих дочок!
Маргарита Мощак, відомий ужгородський ресторатор:
– Ні, про свято вперше почула від тебе! Але ідея цікава, навіть прикольна. Мені є кого привітати з цим святом.
Я можу похвалитися – ми з зятем завжди знаходимо спільну мову. Навіть якщо в чомусь не погоджуємося один з одним, я завжди поважаю його думку, а він – мою. Зрештою, він знає, що не подобається мені, я розумію, що не влаштовує його, але ми спілкуємося і завжди доходимо спільного знаменника. Дуже сприяє цьому його розум і виховання.
Він звертається до мене по імені і по батькові. Батьки у кожного одні.
Чому у інших бувають суперечки? Гадаю, тещі просто забувають, якими були в молоді роки, як хотіли приймати рішення самостійно, що дратувало і що радувало. Хоча мені, звісно легко говорити – у мене зять ідеальний:)
Улюблений анекдот певною мірою є і моїм кредо в стосунках з родиною доньки:
Приїжджає теща до дітей. Зять зустрічає біля дверей:
– Чи надовго до нас?
– Та поки не надоїм…
– Що, навіть чайку не вип’єте?
Люди мають чітко розуміти, коли стосунки починають трохи набридати, і вміти робити необхідні паузи.
Щодо курсів, до переконана: якщо у жінки нема достатньо розуму, то жодні курси їй не допоможуть. В стосунках все занадто індивідуально, загальних рецептів гармонії бути не може. Я б точно не пішла туди викладати, але одну головну пораду повторю: не втручатися, не лізти!
Навіть поради давати виключно тоді, коли тебе про них попросять. І тоді все буде добре.
Наталя Мигалина, депутат районної ради, теща з 10-річним стажем і бабуся з активною життєвою позицією.
– Чудове свято, зробила для себе відкриття. Завтра поставлю до відома свого зятя і ще потенційного, адже невдовзі зможете назвати мене «двічі теща». Але я цим лише пишаюся.
Анекдот дуже люблю оцей:
Поліз чоловік чистити криницю. Почистив, то й кличе тещу, щоб вона мотузку йому кинула і допомогла з колодязя вилізти. А теща йому ставить умову: «Назвеш мамою – тоді й витягну. Мучився мужик, мучився – ну ніяк язик не повертається тещу мамою назвати. Та образилася і пішла собі. Мужик покричав, поматюкався, але робити нічого: сам якось вибрався: геть обдерся, нігті поламав, злий, як чорт. Виліз з колодязя, вбіг в будинок – і за рушницю. Теща це побачила і бігом в кукурудзу ховатися.
Зять за нею по чагарниках кукурудзи крадеться і ласка-а-аво так кличе:
– Мату-у-у-сю-ю, де ви?..
І дуже щаслива, що він анекдот цей аж ніяк не про мене. У нас з зятем хороші стосунки, намагаємось досягати порозуміння в усьому. Це, напевно, справа виховання, розумні люди вміють знайти спільну мову завжди.
І, до речі, коли інколи чую від нього «мамо» – це насправді дуже приємно. Хоча ніколи б на гадку не стало вимагати цього.
А от гарних курси, можливо, декому з «колегинь» не завадили б. Хоча найкращі курси – це саме життя і власний розум. Це я би і сказала майбутнім тещам: згадайте, коли самі були молодими, як не любили, коли вас повчають, як хотілося самим приймати рішення, навіть вчиняючи помилки, але – самостійно. І ще: щаслива ваша донька – щасливі і ви!
Юрій Лівак, журналіст:
– За майже 12 років не пригадую жодного конфлікту з тещею, вартого якогось згадування. Можливо виникали якісь дрібні непорозуміння (та й то я лише припускаю, бо зараз не можу згадати жодного), але навіть до підвищення голосу з мого чи тещиного боку не доходило жодного.
Звертаюся по іміні та по батькові. Так і мені зручніше, і тещі звично. Вона вчителька, тому таке звернення чує найчастіше :).
Загальна причина непорозумінь у інших? Не знаю. Напевно, у характерах та стереотипному мисленні – коли зять наперед впевнений, що на нього чекають роки конфліктів з тещею, на бо це ж теща.
Щодо навчання тещ: якщо такі курси комусь можуть допомогти, то чому ні? Особисто я таким би не цікавився. 🙂 А порадити можу одне: бачити в майбутньому зяті людину й оцінювати його за людськими якостями.
А от анекдоти про тещ і зятів ніколи не любив, тому і згадувати не буду.
Игор «Афганець» Костюченко, член мотоклубу MC Angels, як і личить суворому байкеру, був не надто багатослівний:
У мене особисто з тещею все, як кажуть «в шоколаді». Жодних конфронтацій. Часто називаю її «бабця» – адже а неї двоє онуків, яких вона любить.Чому у інших є конфлікти – я не знаю, та й не цікавлюся. У мене все, нагадую, чудово. Курси? Що за дурня? Абсолютний дебілізм. Я би в цьому і близько участі не брав. Анекдоти може й чув, але зараз не згадаю. Для мене не актуально.
Лідер найпопулярнішого гурту «Rock-H» Віктор Янцо не став перейматися конкретними питаннями:
– У мене чудова теща. Попри те, що багато працює, має власний бізнес, вона знаходить можливість допомагати нам з дружиною, адже ми маємо двох дітей, а наша робота пов’язана з постійними переїздами. Ми з Іриною завжди можемо на неї покластися – і це справді дуже важливо. Мені дуже пощастило мати таку надійну і мудру тещу і друга, як Галина Михайлівна. Анекдоти складають про випадки, коли між тещею і зятем виникає конкуренція та боротьба. Я ж з її боку відчуваю тільки допомогу та підтримку.
Що ж, схоже, що розповсюджений стереотип про погані стосунки тещ і зятів не такий вже й справедливий. Можливо, нам просто пощастило зі співбесідниками, чи просто треба було шукати більше, у інших співрозмовників, чи може в інших соціальних групах.
Проте, ми не робили наукове дослідження. Тим більше в святковий день.Щиро бажаємо всім тещам і зятям завжди жити у взаємопорозумінні і повазі. «В шоколаді»!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.