Василь Брензович: Досягати ефективності навчання української мови потрібно не шляхом обмеження й усунення угорської мови

Народного депутата України – відкритий лист до президента України Петра Порошенка:

Письменниця Лариса Ніцой, член координаційного комітету Міністерства культури України, яка працює над найширшим запровадженням використання української мови, публічно висловлює свої хвилювання щодо інтеграції закарпатських угорців. В записі, який опубліковано в найбільшій соціальній мережі, вона піднімає такі питання, на які, вважаємо, ми повинні реагувати від імені закарпатської угорської спільноти.

14-го жовтня запис, опублікований на сторінці Фейсбук Лариси Ніцой, перебрав портал новин публікації мовної політики „Портал мовної політики”. 3-го листопада ми змогли прочитати нові публікації на цю тему від неї на Фейсбук . Позиція пані, яка переймається долею української мови і знанням її закарпатськими угорцями, випливає з майже двогодинного відеозапису, який було знято першого листопада, коли Міністр освіти і науки Лілія Гріневич проводила публічні дебати з приводу поданого проекту поправок до статті 7 Закону про освіту. Запис є у вільному доступі на порталі відеозаписів.

У своєму пості на Фейсбук, котрий перемістив на свою сторінку новин портал мовної політики, Лариса Ніцой виразила своє обурення з приводу Закону України „Про освіту”, а саме через проект закону до статті 7 (проект можна знайти на сайті Верховної Ради України, за яким надано можливість навчання від дитсадка до університету як українською мовою, так і мовою нацменшин та/або англійською. Письменниця вважає, що цей проект започаткує в Україні навчання мовою національних меншин і з подивом відмітила, що “такого навіть Табачник собі не дозволяв”. Авжеж, це зауваження панянки Ніцой говорить про її необізнаність і показує, наскільки вона не розуміє суть проблеми. В 25-річній незалежній Україні уже проводилося, та й зараз проводиться, навчання російською, румунською, молдавською, кримськотатарською, словацькою, угорською та іншими мовами. Насправді, значна частина перерахованих меншин (наприклад, молдавани чи угорці) під час Радянського Союзу мали школи, де навчалися своєю рідною мовою. Можливо, через свій молодий вік вона не пам’ятає цього, але дуже багато хто пам’ятає, що в часи радянської імперії діяли україномовні школи, хоча українська мова – поряд з іншими мовами – була однією з пригноблюваних мов меншин.

Із заяв на Фейсбуці випливає, що письменниці відомо тільки те, що Конституція України передбачає лише ті обов’язки української держави щодо підтримки нацменшин, які можна прочитати в її 10-й статті: “В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України”. Випливає, що письменниця, яка так сильно дбає про долю української мови й інтеграцію закарпатських угорців, насправді не знає Конституції своєї Батьківщини. У 53-й статті Конституції України ясно записано: “Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства”.

На думку Лариси Ніцой, захисникам викладання в школах мовою національних меншин не варто посилатися на Європейську Хартію регіональних мов або мов меншин, ратифіковану Україною, адже “Хартії придумали в Європі. Ми теж їх ратифікували. Вам не здається дивним, що в самих авторів хартій, у Європі, в школах НЕМАЄ ВИКЛАДАННЯ МОВАМИ меншин, а є ВИВЧЕННЯ МОВИ меншини”. Проте, громадська діячка і тут припустилася великої помилки. Можна перерахувати ряд європейських країн, де з викладанням мовами національних меншин діють розвинені освітні структури. Не потрібно далеко їхати для того, щоб переконатися в цьому. Наприклад, сусідні з Україною держави, Словакія та Румунія (які є членами Європейського Союзу, до якого хоче інтегруватися Україна), – тут, починаючи з дитсадка до університету відбувається навчання мовою національних меншин.

3-го листопада на сторінці Фейсбук Лариса Ніцой у відкритому листі звернулася до президента України Петра Порошенка та Міністра освіти і науки Лілії Гріневич. Відкритого листа підписали ще четверо журналістів.

За твердженнями першої частини цього листа , 68% учнів, які навчаються в школах з угорською мовою викладання, не володіють українською мовою та не можуть скласти ЗНО з української мови. Проте соціальні активісти, поруч зі зробленими висновками, не ставлять найбільш важливе питання: що є причиною всього цього? Відповідь можна пошукати у ряді взаємопов’язаних факторів. Тут ми хочемо звернути увагу тільки на те, що українські випускники складають іспити з української мови та літератури рідною мовою, а національні меншини – державною мовою, яка не є для них рідною. Проте, екзаменаційні вимоги однакові для всіх. Отже, для того, щоб порівняти знання україномовних і угорськомовних шкіл, потрібно зіставляти результати іспитів, які учні складали рідною для себе мовою. Однак Міністерство освіти й науки не дозволяє, щоб до незалежного тестування серед предметів, які можна вибрати, потрапила угорська мова.

Інтелігенція, яка звернулася до Президента й Міністерства освіти й науки, перераховує ряд факторів, які перешкоджають засвоєнню закарпатськими угорськими дітьми державної мови: відсутнє україномовне середовище, велика нестача вчителів з української мови, немає достатньо українських книжок та ін. Справді, це все відсутнє. Але в цьому найменше винні закарпатські угорські діти. Ми згідні з Ларисою Ніцой та її товаришами в тому, що в закарпатських угорськомовних школах потрібно негайно виправляти рівень навчання української мови, однак ми вважаємо, що досягати ефективності навчання української мови потрібно не шляхом обмеження й усунення угорської мови, а так, щоб створити умови для успішного та результативного навчання української. Закарпатські угорці хочуть вивчити українську мову. Про це свідчить і те, що Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці IІ, який не отримує державного фінансування, з 2004 року готує педагогів української мови і літератури, а за минулі кілька років сотні осіб взяли участь в безкоштовних курсах української мови, організованих інститутом.

Ласло Брензович,
депутат Верховної Ради України,
голова Закарпатського угорського культурного товариства

Джерело: karpatalja.ma