Заробітчанство як світогляд українців загалом та закарпатців зокрема

15 березня 2016 20:02  94118953 0120146
Заробітчанство як світогляд українців загалом та закарпатців зокрема

Слово «заробітчанство» сьогодні вже навіть не перекладають на російську, тому що воно означає суто українське поняття Заробітчани - це наші люди, українці, які змушені шукати кращої долі за кордоном. Коли дипломований інженер-конструктор миє підлогу і каструлі у другосортному європейському готелі. Коли педагог від Бога замість того, щоб вчити і виховувати майбутнє своєї країни, їде в Європу доглядати за людьми похилого віку. Коли лікар-хірург руками, якими міг би врятувати десятки і сотні людських життів, з ранку до пізнього вечора, спотворюючи пальці,. збирає полуницю або рве яблука.

Ужгородка Ліза протягом 5 років їздила на сезонний збір огірків в Австрію. Така робота приносила чистого доходу до 800 доларів на місяць. Робота шкідлива і непроста: робочий день доводилося проводити, лежачи в колисках, підвішених до трактора, що їде по полях. Огірки оброблялися спеціальними розчинами, тому у багатьох через кілька днів починалася алергія - висипка на руках, ускладнене дихання. Та й тіло в горизонтальному положенні затікало без звички. Однак дохід перекривав всі незручності. Зараз, в поважному віці на подібні експерименти Ліза не йде, та й діти, заради яких все це відбувалося, виросли ...

Це приклад, коли все закінчилося благополучно. Але нерідкі випадки, коли їдуть на заробітки здорові сильні люди, а повертаються хворі руїни. Анна з Іршави кілька років поспіль їздила до Чехії на прополку кукурудзи. Майже тисяча доларів - суттєва підтримка сім'ї. Десятки метрів полів оброблялися вручну, багато хто з партнерів по нелегкої праці не витримував. Сама Аня часто жартувала з цього приводу: «слабаки, а я витримаю!» Але ... Аня пішла з життя, не доживши кілька років до 50-ти.

Марія Іванівна поїхала до Португалії, щоб допомогти дітям. Справно висилала гроші, але про те, чим займається там, не розповідала. Через три роки її привезли у закритій труні ховати в рідну Сваляву. Як з’ясувалося, вона наглядала за хворим на шизофренію, утримання  якого в клініці обходилося сім'ї дорого. Заощадили на доглядальниці. Хворий в одного злощасного ранку в нападі люті по-звірячому вбив жінку.

Слухаючи все це, мимоволі доходиш висновку, що нашій державі простіше дати можливість людям виїхати за кордон, ніж будувати для них житло, забезпечувати роботою, освітою, медичною допомогою. А що там з ними буде відбуватися, нікого вже не цікавить.

Аналітики Міжнародної організації з міграції визначили портрет сезонного заробітчанина з України, повідомляє varota.com.ua. За їхніми даними, в 2014-2015 роках з 700 тис. зовнішніх гастарбайтерів близько 265 тис. виїжджали за кордон на короткий час. На таку роботу більше виїжджають молодь і люди середнього віку - 18-29 років (23,3%), 30-44 років (40,7%), 45-64 роки (35,1%). І більше їздять чоловіки (70%). В основному, сезонні заробітчани виїжджають працювати з сіл на Заході України (45%). Мігранти більше трудяться в СНД і ЄС. І задіяні активно в будівництві (37%), сільському господарстві (11%), туризмі та транспорті (5%). Зароблене йде на "чорний день", споживчі кредити, покупку житла. А інвестують заробітчани в будівництво (23%), ресторани (21%), роздрібну торгівлю (21%). Такий обсяг гастарбайтерство в 2014-му дозволив залучити в Україну $ 2,8 млрд. "Але на ділі потоки коштів, які йдуть від мігрантів через небанківські шляху, тягнуть на $ 3-3,5 млрд. А ще $ 1 млрд - це товари, які закупа

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>