Прощання з бійцем розпочалося опівдні біля облмуздрамтеатру в Ужгороді. Відспівувало Героя кілька священиків. У проповіді отець сказав, що Василь загинув за батьківщину. А це є найвищий прояв любові. Натомість військовий комісар Ужгородського ОМВК, підполковник Микола Журавльов зазначив, що гинуть хлопці у двох випадках: від ворожих куль і від забуття. «Так от, я не дам забути жодного із наших побратимів, які загинули на війні. Тому 28 червня о 12.00 на площі Віталія Постолакі відкриваємо меморіал, де викарбуване ім’я й Василя Варги, а також загиблих бійців із Ужгорода та району».
Прощатися із Героєм прийшли рідні (до слова, без батька залишилося двоє синів) побратими, однокласники, волонтери, небайдужі ужгородці. Шкода от тільки, що останніх можна було на пальцях порахувати.
Далі колона пішою ходою рушила через місто на Кальварію, на Пагорб Слави. Хтось із перехожих зупинявся і мовчки стояв, опустивши голову, хтось хрестився. Але жодна людина, побачивши труну, яку несли змінюючи один одного військовослужбовці, не стала перед загиблим Героєм на коліна. А вже на Кальварії Василя поховали поряд із загиблими на сході бійцями.
Пам’ятатимемо завжди!
Відео- Uzh Inform
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.