Днями Закарпаттям подорожувала група Міжнародної асоціації млинарів. Як розповів директор Іршавського історико-краєзнавчого музею, дослідник Андрій Світлинець, який супроводжував групу Іршавщиною, крім українців, були й закордонні гості, зокрема, швейцарці, німці.
Відвідали серед інших об’єктів і водяний млин у Приборжавському. «Незважаючи на те, що колесо виготовлене з металу та наявний ремінний привід, млин зацікавив фахівців. Вони зауважили, що таких у Європі вже не так і багато, його історична цінність є безперечною. Зручне розташування біля дороги, цікаве технічне оснащення першої половини ХХ ст., майже стовідсоткова готовність до виготовлення борошна робить наш млин цікавим туристичним обєктом не лише району, а й краю», – каже пан Андрій. Нині цей об’єкт у приватних руках.
На Іршавщині гості відвідали не тільки Приборжавське. Як розповів нашому виданню історик, побували й на водяній кузні «Гамора» в Лисичові, яка діє й нині. Тут клеплють мотики, лопати. А ще – в селі Луково, де також є водяний млин, якому більше 200 років, але досі діє. Ним ревно опікується 71-річний господар Денис Іванович. Пригадується, тут влаштовували навіть цікаві акції. Зокрема, аби привернути увагу до старого млина та привабити туристів, мололи муку, з якої опісля пекли паски.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.