Танцюй, щоб я тебе почув! "Румунський" японець в захваті від Закарпаття

17 лютого 2016 21:25  125116237 0117395
Танцюй, щоб я тебе почув! "Румунський" японець в захваті від Закарпаття

Танцюй, щоб я тебе почув! Саме так можна перефразувати відомий фразеологізм Сократа по відношенню до сина країни Висхідного Сонця, який прагне зберегти автентику регіону, де сонце заходить. Як ми вже повідомляли, Норіо Інагакі - японець, який провадить дослідницьку діяльність в Інституті фольклору та архівів Румунської академії наук в м.Клуж. Близько двох років тому він почав проект, метою якого є виявлення найбільш яскравих зразків нематеріальної культурної спадщини різних етносів, що населяють Україну, Румунію, Болгарію і Сербію. З цією метою він в черговий раз прибув на Закарпатті.

 З японським дослідником вже можна спілкуватися англійською та румунською. Незабаром, переконаний пан Інагакі, цілком стерпно він зможе володіти угорською, яку вже активно вивчає. Що цікаво, на відміну від слов'ян, не вважає цю мову надскладною. Хоча його серце, судячи з усього, все ж належить румунському народові. У цьому він зізнався кореспонденту Uzhgorod.in. "Сьогодні дуже важко знайти істинно автентичну творчість. Нації і культури надто тісно переплетені. Але саме у високогірних селах Румунії я знайшов справжнє джерело народної музики - тієї, історія якої тягнеться крізь віки!", - Захоплено розповідає дослідник про поховальні ритуали, в яких збережені язичницькі звичаї.

 На Закарпатті пана Інагакі захоплює особливою мультикультурністю - переплетенням традицій, бажанням народу зберегти їх. При цьому, він постійно називає Закарпаття околицею Європи ... У відповідь на обурену поправку про те, що ми живемо в центрі, каже: "Я маю на увазі культурну околицю Європи - тут її, автентичні культуру, можна ще знайти!". Причому, констатує японський дослідник очевидну і для нас істину - в України немає проблем з піснями, є проблема з економікою. Хоча і визнає - на Закарпатті ця, економічна проблема не так очевидна, як в інших регіонах. А ось на питання про те, як йому вдається розрізняти представників різних народів в Закарпатті, адже для азіатів все ми - на одне лице (як і навпаки), пан Інагакі відповідає так: "Все просто - варто їм тільки затанцювати, я відразу зрозумію, який народ вони представляють! Кожен - кров'ю, серцем і душею відчуває свої ритми, свою музику. і в цьому я бачу своє завдання - зберегти крупиці цієї спадщини: автентика неминуче асимілюється, зникає ... Там, в нашій країні, новітні технології, ми живемо в світі ритуалів ... Від нас пішла музика, рухи, даровані нам предками. Тут, в горах, це ще збереглося, а без всього цього ... це - наше коріння і наша душа. Тому записуючи пісні, я обов'язково дарую диск з їх записами - виконавцям, щоб і вони, і їхні діти пам'ятали, як це робили їхні предки! ".  

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>