15 грудня 47-річний учасник АТО Іван Огар із Іршави. Помер не від кулі, а вдома – через хворобу. До слова, це перші у місті похорони учасника бойових дій на сході країни.
Івана Огаря мобілізовували під час другої хвилі до складу 4-го батальйону територіальної оборони, а згодом він служив у славній 128-й закарпатській окремій гірсько-піхотній бригаді. Разом із побратимами захищав мирне населення Краматорська, що на Донеччині. На війні, згадує однокласник, побратим Віктор Булеза, Іван завжди був попереду, бо готовий був «віддати життя за кожного із нас».
Іван Огар був демобілізований у званні сержанта у червні 2015 року. Повернувся до мирного життя, поринув з головою у роботу, сімейні клопоти, бо по життю був трудягою…
Ховали у суботу, 17 грудня. Зійшлися сусіди із багатоповерхівок на вулиці Набережній, серед яких, до речі, є кілька учасників АТО, приїхали побратими зі стягами, друзі, знайомі, керівництво міста. Після всі колоною із військовим духовим оркестром вирушили на одне із кладовищ міста, що на вулиці Українській. Там і поховали під військовий салют.
У Івана Огаря залишилася мама, брати і сестри, дружина Тетяна, із якою прожив 25 років, та двоє дорослих дітей Михайло та Олександра. А ще внучка Ірина, яка народилася, коли дідусь відстоював територіальну цілісність держави. Через що й отримав позивний «Дідо»…
Спи спокійно, Герою!
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.