Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих!

31 грудня 2016 16:42  150141544 0142939
Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих!

Рік був непростим! Холєра, це речення переслідує нас уже кілька років! Нам пропонували затягувати паски, готуватися до випробувань, розуміти, підтримувати… Останні ж роки стали випробуванням на міцність духу, емоції, витримки - усього, що здавалося, перевірено століттями до того.

Новинні стрічки та випуски переповнені негативом, який вихлюпуюється у наші серця і душі, оселі та вулиці міст. Можливо, саме тому Uzhgorod.in  намагається особливо прискіпливо відшукувати позитивну інформацію, позитивних людей, сподіваючись, що кількість добра перейде в якість життя! Звичайно, не оминаємо і болючих тем…

Завдяки вашій увазі, роботі нашого творчого колективу - талановитого, активного,принципового -  нам вдається, ми сподіваємося, творити простір мислення, спостереження, аналізу. Тому на порозі Нового року передаємо вам, наші читачі-співрозмовники, вітання від тих, хто готовий ділитися з вами і новинами, і роздумами, і емоціями.

Тетяна Когутич

Якось в одній зі столичних всеукраїнських  редакцій, де я працювала, ми закінчували рік – здавали новорічний номер. Газета була тоді в опозиції до Януковича, тому писали ми, як правило, як усе погано (хоча здебільшого воно-то так і було насправді). Але той номер мені запам’ятався великим жирним чорним заголовком на першій полосі: «УХОДИ 2010!» Чомусь, згадуючи цей, повносправний ще протягом нинішнього дня 2016-й, теж хочеться таке йому сказати – «Йди геть!». Як і попереднім трьом, починаючи від 2014-го – оцим злим чорним воєнним рокам, які забрали із собою стільки найкращого квіту із дерева народу – усіх тих, хто поліг у війні на Сході.

Ще – і напевно так же сильно, як і розпрощатися із цими роками – хочеться сказати «йдіть геть» усім нашим керівникам: за оце їхнє блазнювання на кістках заради єдино власного збагачення – без ганьби і совісти, як кажуть на Закарпатті. От просто – йдіть геть! Ну вам же є, куди! Ви зробите неймовірний вклад у розвиток нашого суспільства.

А мріється прокинутися в Новому році, ввімкнути Інтернет, телевізор чи радіо – й почути новину про те, що війна закінчилася, а усі сини, чоловіки та батьки повернулися до рідних. І більше не стріляють. І більше не вбивають. І більше не ховають. Хай би це бажання, яке, упевнена, нині загадуватимуть мільйони українців, долетіло до Бога – й здійснилося.

Ну а поки ждемо цього благословенного миру – усім хочеться побажати сили, віри й добра. У кожну родину – адже із малого починається велике, і якщо буде мир й добро в кожній родині, буде він й по усій країні. Не прагнути цього і не змагатися за це – не маємо права, бо ростуть наші діти, яким жити в цій країні, бо дивляться на нас із небес усі ті небесні сотні та тисячі, які за віддали життя. Тому будьмо живімо в мирі і в добрі – бо на інше не маємо морального права!

З Новим вас роком!

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (15726265_1427858447256200_1684778423180203697_n)

Людмила Загоруйко

И будет 0: ничего, мгновение пустоты,  бесконечности. Потом она (стрелка) оторвётся  и начнёт отсчёт. Нет, обязательно должны быть часы, с длинными стрелками, похожими на  острые копья. Без часов никакой не Новый год. Электронное табло -  нонсенс. Эстетику рождения чуда следует соблюдать.

 Не будем отвлекаться, вернёмся к нулю. ПЕРИОД БЕЗВРЕМЕНЬЯ. Прошлого уже нет, будущее не наступило, загляните туда. Может, там будете вы: ваша чистая детская, бархатная  душа, без политики, без коммунальных платежей, тёщи, свекрови, синдрома хронической усталости и морщин.

И когда вы останетесь сам на сам с ней, душой, и нулём, многое откроется. Не теряйте времени, годы уходят, а вы так и не знаете, что у вас внутри.

Любите друг друга, это так просто. Любите жизнь, радуйтесь и наслаждайтесь. Ни о ком не забывайте. Помните, что сейчас кому-то холодно и не комфортно. С Новым годом!

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (26)

Алла Хаятова

Звісно, рік, котрий був важким, страшним і часом трагічним для України та українців – не можна назвати вдалим. Тому перше, що хочеться сказати 2016-му: «Та йди вже!», а 2017-му: «Приходь чимшвидш, на Тебе у мене великі плани!».

Власне, найкраще б цим і обмежитися, але заведено сказати трохи більше. Гаразд, 2016-й, зроблю це, ми ж були разом аж 366 днів. :) (Ну, 365 наразі).

Це рік, який людині із загостреним почуттям справедливості та сильною емпатією був навіть і болючим.

І рік, що минув, був непростим, але дійсно особливим.

Це рік, котрий я прожила більше для інших, ніж для себе.

Рік, коли нарешті вповні усвідомлюєш, що поблизу із зачиненими дверима є ще одні, і вже вони – справді твої. Коли майже звикаєш до втрат (і грань саме на слові "майже"), а разом з тим вчиш - за втратою йдуть здобуття.

І коли перевіряєш багатьох на справжність.

Коли здійснюєш не всі обіцянки, дані собі, але прагнеш здійснити усі, дані людям.

Коли чи не вперше за доросле життя стишуєш оберти.

Рік дещо «на паузі» і рік простих відкриттів. Разом з тим, рік, коли не тільки змінила пріоритети (хоча, можливо, і тимчасово), а і навчилася дечому новому та поринула в звичайні, але такі, що дуже зігрівають душу, справи. Рік, коли не так мало навіть "вперше".

Коли усвідомлюєш, що слова «випробування зміцнюють дух» - не чергова банальність, а цілком практична річ. Хоч і не ходиш цьогоріч на похорони - просто вже не можеш...

Коли вповні розумієш, що велику дорогу можна подолати лише малими кроками і що надто важливо, хто саме іде поруч. І саме вам, мої люди, спасибі за все - за рік і не тільки!

А головне – все ж рік, який не зменшив мотивацію змінювати світ на краще, попри все. Що і продовжмо у 2017-му році. З надією, що він буде кращим не лише для нас усіх, а, головне, для України. Чого бажаю і собі, і всім. Разом, звісно, зі здоров’ям, добробутом, натхненням і радістю! Та тим щастям, яке у кожного – своє! Й Перемогою!

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (Алла)

Kurucz Bandi

Должен сделать признание: лет с 16 никаких праздников не отмечаю, хотя отдавая дань привычке и традиции, в гостях по праздникам бываю, и у себя гостей охотно принимаю. Новый год, конечно, был единственным приличным праздником в советском календаре (почти цитата из А.Гениса), и это стало единственным исключением из моих правил - их я никому не навязываю. Надеюсь, это не разочарует уважаемых читателей uzhgorod.in.

И опять признаюсь, меня больше радуют и воодушевляют обыкновенные дни.

Праздники - хоть и без них никак - условность, а уж Новый год тем более.

Но чем отличается 31 декабря от 1 января? Кроме как прибавкой к дате.

Тим не менш, вітаю всіх з Новим 2017 роком, бажаю успіхів, здоров'я, а головне - миру і злагоди в першу чергу на нашій землі, а загалом - на всій нашій крихкій планеті.

Boldog Uj Évet!

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (12669495_116552538731806_5470069061414656618_n)

Ян Гострич

2016 рік виявився... тривожним. Ніби похмурий день, коли важкі хмари закривають все небо, не знаєш, чого невдовзі очікувати – холодної зливи чи навпаки, несподіваного вітру, який розжене всю оцю депресію.

Рік просто пройшов, не залишивши яскравих позитивних спогадів. В цілому це не ті 366 днів, які б залюбки прожив ще раз. Багато втрат хороших знайомих і незнайомих людей. Розпач від проектів, які не вдалися. Розчарування в деяких людях. Але при цьому – несподівані нові пропозиції, нові цікаві знайомства, знахідки. Усе в світі відновлює баланс.

Цього року я навчився радіти простим і звичним речам. Наприклад, тиші. Природній, яку можна почути лише високо в горах, де й туристів не знайдеш. Вдалому ракурсу, що випадково потрапив в об’єктив фотоапарата, посмішці незнайомої зустрічної перехожої. Крижаній воді гірського потічка в літню спеку. А ще зграйці горобців, що зранку влаштували гамір у тебе на балконі. Та багато чому...

І зберігається надія в те,  що надалі ВСЕ БУДЕ ДОБРЕ. І у кожного з нас, і в Україні в цілому. Навіть не надія, а впевненість.

Якої бажаю всім.

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (steven_wilson_skameyka_trava_chelovek_spina_4487_602x339)

Людмила Ортутай

Уходит 2016-й, високосный, а потому, говорят, не очень удачный. И правда, он оставляет за собой много нерешенных проблем, разочарований и несбывшихся надежд.  

Однако этот же, как бы, неудачный год не давал самоуспокоиться, подталкивал к действию гражданское общество, воспитывал в нерешительных - решимость, в слабых - силу, а многих равнодушных заставил проснуться. Что бы там ни говорили, а Украина встряхнулась, постепенно избавляется от вредных привычек, очищает себя от грязи и, хотя и недостаточно настойчиво, но уничтожает паразитирующих насекомых.

Это уже не начало, но еще и не конец пути. Мы где-то на середине преобразований в нашей многострадальной стране, сыновьями и дочерьми которой многие по-настоящему почувствовали себя именно в этом трудном и нелюбимом году.

Я уже готова любить 2017-й и очень надеюсь на взаимность. С верой и надеждой, как и миллионы украинцев, всматриваюсь туда, вперед. А Он, который уже топчется на пороге, собираясь войти, – просто обязан стать лучше, достойнее и благодатней. Чего я искренне желаю моей любимой Украине!  

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (1929919_1083814514995963_3600909715637905603_n)

   

Олександра Артюхіна

Рік 2016-ий був різний за емоціями і враженнями. Бажаю, аби рік прийдешній був кращий і Ваші, дорогі читачі, бажання співпадали з Вашими можливостями. Для мене рік, що минає, став роком відкриття. Перш за все, себе. Почала працювати у спортивній журналістиці і, нарешті, не просто сама вболіваю за різні види,  а ще і маю змогу розказати краянам про талановитих людей. Втішена, що Закарпаття підтримало ініціативу флешмобу вболівальників на Літніх олімпійських іграх #goHereygo. Щаслива познайомитися із представниками регбі, американського футболу, пауерліфтингу, легкої атлетики, гирьового спорту, гандболу, баскетболу, шидокан-карате, кікбоксингу, кінного спорту, велоспорту, флорболу, водного поло, плавання, дзюдо та багато-багато інших… Вибачте, якщо когось забула. Знайте, що ви у нас найкращі! Окремо хочу подякувати за рік закарпатським фехтувальникам  - великій спортивній родині, які стали мені по-справжньому близькими та друзями!

Рік був і непростий, через війну на Сході, через втрати наших хлопців. Але подякувати хочу нашим «ведмедям» - волонтерам Руху підтримки Закарпатських військових, які попри все не  втрачають бойовий дух і продовжують свою боротьбу. Я вас дуже люблю!

Запам’ятаю яскраву перемогу Джамали на Євробаченні та фехтувальну перемогу Богдана Нікішина (на тест-івент у Ріо, де Анатолій Герей став бронзовим) та тріумф наших паралімпійців на головних стартах чотирьохріччя..

У році прийдешньому бажаю вам усім злагоди і мирного неба над головою! Щирості і взаємності в усіх аспектах життя, здійснення найзаповітніших мрій та оптимізму, віри у власні сили та у краще майбутнє. Радійте життю і не бійтеся іти вперед, підкорювати нові висоти! Не важливо скільки разів ви падаєте… Головне  підійматися, брати себе в руки і йти далі! Побільше часу Вам для рідних і близьких, для сміху та яскравих емоцій!

Йдемо в наступний і беремо з собою лише найкраще і кращих! (1934924_937410523020084_3944436070106907979_n)

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає