Хто на Закарпатті рубає ліс … найкраще?
Відповідь на це, доволі актуальне, питання нині прагнули дати на Синевирському перевалі.
Там відбулося дійство "Лісоруб-2016". Конкурси майстерності вальників лісу – справа, власне, традиційна. Але вперше таке змагання набуло майже фестивальної якості.
Відбувалося все не в лісі, як раніше, а на спеціально обладнаному майданчику в максимально рівних для кожного з учасників умовах. Мовляв, саме так проходять подібні конкурси в Європі, то і Закарпаття прагне, наразі будучи першим регіоном України, котрий запровадив такий формат. До слова, успіхи закарпатські лісоруби здобували і в світових лісорубських змаганнях – у 1967-му році закарпатці були представлені на світовій першості лісорубів. Іван Чуса та Василь Шорбан брали участь у надскладному змаганні в Канаді – у місті Монреаль. І – стали чемпіонами світу!
наразі невідомо, чи хтось повторить успіх потомственних бокорашів-лісорубів, але переможець сьогоднішнього конкурсу представлятиме Закарпаття на всеукраїнському змаганні в Києві.
Загалом конкурували в п’ятьох вправах: звалювання дерев (тут важливо "покласти" стовбур чітко за мітками); комбінованому розкряжуванні стовбурів (розпилюванні колоди бензопилою на рівнесенькі, від 3 до 5 см, пластини так, аби зрізи згори і низу співпали); розпилювання колоди дворучною пилою та розколювання полін; відокремленні суків та точному розкряжуванні (розпилюванні за мітками).
Переможців визначали за сумою балів в усіх видах змагань. У підсумку в командному заліку найкращими стали представники Виноградівського (третє місце), Великоберезнянського (друге) та Міжгірського лісгоспів, тобто, саме господарі перемогли у конкурсі. А в особистій першості лідером став Михайло Сита – теж, відповідно, з Міжгірщини. Чоловік понад 12 років працює із лісом та вже кілька років бере участь у змаганнях лісорубів. Утім, каже – реальна робота і складніша, і цікавіша за конкурс, бо передбачає природні умови, а до змагань підходиш радше як спортсмен. Тим не менше, перемога – почесна, а гарні подарунки і винагорода – приємні. Чоловік, між іншим, зауважив: робота вальника лісу посідає друге місце в світі за небезпечністю після шахтаря. та, все ж, традиційну для закарпатців-верховинців працю любить і шанує. Саме цьому – пошануванню складної (і потрібної!) професії, до слова, був і присвячений конкурс. І, власне, гострі проблеми, котрі є нині в лісовій галузі, якнайменшою мірою спричинені саме простими лісівниками-роботягами…
Та, все ж, питання про те, хто ж опікуватиметься відновленням лісу на Закарпатті, сьогодні лишилося риторичним… А от моменти змагання з пилами і сокирами – у світлинах.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.