Демократичний секонд хенд та його не дуже чисті таємниці (ВІДЕО)

Чи не помічали ви, що останніми роками Ужгород просто-таки заполонили магазини, що торгують вживаними речами, тобто славнозвісні секонд хенди? Часом про їхнє місцезнаходження дає знати специфічний запах засобів, якими обробляються речі, що продаються.  Інколи здається, що Ужгород просто смердить чужою одежею та взуттям. Їх, цих  «другоруких», уже стільки, що за кількістю на душу населення вони вже починають обганяти аптеки й банки. Популярність секондів легко пояснити: з падінням курсу національної валюти нові якісні речі, тим паче брендові, практично недоступні середньому ужгородцю, а серед чужеземного «дрантя» можна викопати просто дивовижні речі. Саме тому у день завезення товару секонд хенди відвідують сотні, а може, й тисячі покупців. Утім, дехто вважає, що цей демократичний на перший погляд бізнес не такий уже й однозначний.

Про деякі не дуже чисті таємниці цього бізнесу у наступному відеосюжеті телепрограми “Абзац”: