До вирішення проблеми на Солотвинському солеруднику долучаються фахівці з ЄС

Прес-служба облради  16 липня 2015 12:46  38103394 0104417
До вирішення проблеми на Солотвинському солеруднику долучаються фахівці з ЄС

На Закарпатті з робочим візитом перебуває  уповноважений Міністра з питань Дунайської Стратегії Міністерства зовнішньої економіки і закордонних справ Угорщини Іштван Йоо. Разом з ним приїхала й делегація науковців, фахівців водного господарства з Угорщини. Сьогодні вони разом з головою Закарпатської облради Володимиром Чубірком побували на території Солотвинського солерудника. Про цей візит було домовлено в травні цього року під час відеоконференції  Володимира Чубірка та Іштвана Йоо. Тоді угорські партнери пообіцяли вивчити ситуацію на солеруднику.

Ситуація в солеруднику з кожним роком ускладнюється. Фахівці навіть застерігають, що тут можливий вилив солоної води в Тису, що загрожує екологічною катастрофою на транскордонному рівні. Загалом за час активізації проваль у вирву пішло 5 мільйонів 300 тисяч кубометрів землі. Тепер об’єм порожнин у виробітках, котрі є не заповнені ані ґрунтом, ані водою, за орієнтовними даними, сягає 280 тисяч кубометрів. для того, аби орієнтуватися у ситуації і її прогнозувати, необхідні дослідні роботи.

Загальний кошторис робіт, які б дозволили вирішити ситуацію та виконати всі потрібні роботи з консервації солерудника, був обрахований у понад триста мільйонів гривень. Роками справа з виділенням коштів та початком робіт не зрушує з місця.

Як запропонував Володимир Чубірко  проблемо можливо вирішувати в рамках європейської Дунайської стратегії, адже йдеться про безпеку водного регіону багатьох країн ЄС. Він констатує : ситуація на солеруднику вже визначено як надзвичайну, прийнято рішення про побудову містечка для відселення людей з Солотвина в Тереблю. Будинки зведені, але люди туди не бажають переселятися. Карстові провалля й надалі утворюються. У квітні тут утворилося нове провалля. Останній провал  - 200 тис. метрів кубічних.

Під загрозою руйнування опинилися будівлі та споруди комунального підприємства з водопостачання, частина ліній електромереж, частина будинків по вулиці Возз’єднання. Загальна площа проваль 25 гектарів. Окрім того, мають деформації на промисловому майданчику шахти №9, трансформаторної станції, яка забезпечує електричною енергією все село  та прилегла ділянка дороги Мукачево-Рогатин, міст, залізниця.

Фахівці зазначають – наразі підземні мінералізовані води становлять реальну загрозу забруднення насиченими сольовими розсолами воді Тиси. Це може призвести до екологічної катастрофи транскордонного рівня. І ця проблема може стосуватися не лише Закарпаття, а й Румунії, Словаччини та Угорщини,- на цьому наголошували й угорські науковці.

Поки водники фіксують стабільну ситуацію. Згідно даних фахівців водного господарства рівень солі в Тисі рази  менше допустимої норми.

Заступник директора департаменту головної дирекції водного господарства Угорщини Ласло Пергер назвав на основні причини ситуації , яка сталася на території солеруднику на основі проведеного попереднього аналізу. «Це добування солі із застосуванням вибухівки, та відсутність водовідвення при її видобутку. Наразі треба провести актуалізацію проблеми, розробити план технічних заходів. Можливо укласти договори між Україною, Угорщиною, Словаччиною  та Румунією з вирішення проблем Солотвинського солерудника», - каже посадовець.

Іштван Йоо  насамперед подякував представникам області, що проблему озвучують на рівні урядових інституцій ЄС. «Проблема Солотвина не тільки села, але через річку Тиса може стосуватися й інших держав. Ми готові вирішувати цю проблему із рахунок програми Дунайської стратегії. Саме тому ми долучили до нашої робочої групи науковців з  кафедри гідрогеології Мішкольського університету, інженерів з управління водного господарства. Ми хочемо на місці побачити яка сьогодні є проблема, стан солерудника, готові обговорити як вирішувати цю проблему. Окрім того ми пропонуємо об’єднати зусилля України, Угорщини, Словаччини та Румунії для попередження екологічного лиха», - каже уповноважений міністерства.

Володимир Чубірко зазначив, що  за останні 5 років – ця проблема набула економічного характеру.   «Проект із ліквідації наслідків стихійного лиха мають переглянути європейські спеціалісти й дати йому оцінку.  І ми сподіваємося отримати допомогу з боку ЄС. Саме науковці мають дати відповідь як нам вирішити ситуацію», - каже керівник ради.

Іштван Йоо запропонував поетапний підхід до вирішення проблеми, адже ця проблема актуальна для всього Дунайського регіону. Угорщина пропонуватиме й країнам ЄС басейну Тиси долучитися до  цього проекту.

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>