Жолт НЕЙМЕТ: Угорщина не вирішує, що добре для закарпатських угорців!

6 серпня 2015 14:40  495104475 1105507
Жолт НЕЙМЕТ: Угорщина не вирішує, що добре для закарпатських угорців!

 Угорщина – найближчий сусід Закарпаття, з яким Срібну землю єднає непроста правічна історія, родинні зв»язки та, не будемо приховувати, бізнесові інтереси різних рівнів. Зацікавленість західної сусідки у подіях в Україні та Закарпатті цілком виправдана десятками тисяч братів покрові, які з давніх давен проживають на теренах нашого краю. Відтак, цю зацікавленість різні політичні сили намагаються інтерпретувати у вигідних для них «кольорах». Тим часом, офіційні особи, які активно відвідують Закарпаття виважено і чітко наполягають: їхня зацікавленість не перетинає дипломатичної, визнаної Європою межі. Не стала винятком і розмова із головою Комітету  у закордонних справах Державних зборів Угорщини Жолтом Нейметом. Він, у складі потужного представницького колективу, брав участь у роботі Закарпатського вільного літнього університету, який працював на Міжгірщині кілька тижнів тому.

-          Отож, у чому полягає децентралізація в угорському розумінні? І чому децентралізація влади – ключова вимога Євросоюзу до України?

-          Один з найважливіших результатів зміни системи влади полягає у передачі повноважень з центрального рівня у місцеву демократію. Угорщина була серед перших країн, які звершили великомасштабну реформу у місцевому самоврядуванні саме під час зміни політичної системи. По суті, усі сфери діяльності, які можуть адмініструватися на місцевому рівні, були передані у розпорядження місцевого самоврядування, відповідно до Закону про самоврядування 1990 р. Варто зауважити, що через 20 років, у 2010 р. ми переглянули цей закон, адже виявили, що система, запроваджена законом від 1990 р. в Угорщині, може бути надзвичайно марнотратною. Тому було прийнято рішення частково повернути деякі сфери у адміністрування  державі. Маю на увазі освіту, медицину та соціальне забезпечення. Але місцеве самоврядування – одна з найважливіших рис європейських демократій. Також важливо зазначити, що європейська інтеграція має досить однозначні гарантії щодо захисту демократії самоврядування. За цим у першу чергу стежить Конгрес Регіонів, а в рамках Ради Європи місцевий та регіональний конгрес самоврядування також захищає право місцевої демократії. А це – насамперед, організація, у яку входить 47 європейських країн, відтак Україна – член Ради Європи, і ми сподіваємось, що у майбутньому – і член Європейського Союзу. Це дасть змогу як Раді Європи, так і Європейському Союзу допомогти Україні зміцнити місцеву демократію.

-          Чи була підтримка з боку громадськості під час впровадження реформ? Адже в Україні ми зустрічалися із голосними закликами на кшталт оголошення у пресі: «Закарпаття втратить свою самостійність!» і т.п.?

-          Угорщина – країна, яка не має історичних регіонів. І я думаю, що країни у Європі, які їх мають, знайшли певний вихід у створенні більшої самостійності на регіональному рівні.  А якщо у цих історичних регіонах присутні національні меншини, яким притаманні культурні і мовні особливості, то створення таких територій є цілковито звичне явище для Європи. Тут я хотів би назвати громади, як на приклад у Південному Тіролі, які базуються на принципах регіональності, або ж у Каталонії. Системи, створені на основах спеціального права, і можуть бути надані громадам, які володіють культурними і мовними особливостями,підпадають під загальну регіоналізацію, як в Італії, так і в Іспанії. Отож внутрішня система цих країн характеризується певною асиметричною децентралізацією. У тому випадку, коли у країні проживає більше національностей, як у випадку України, тоді, на мою думку, вивчення європейських прикладів може стати гарним досвідом. Ще раз наголошую, що Угорщина не володіє такими історичними регіонами.

-          Пане Міністре, ви певною мірою, ознайомилися із законом створення українських громад і знаєте, що у ньому присутній принцип добровільного об'єднання. Напевно, в Угорщині теж було необхідно розвіяти протиріччя щодо того, що з одного боку, потрібно створити діючі самоврядування, з іншого – об'єднання повинно відбутись добровільно…

-          Коли ми говоримо про Україну, або будь-яку іншу країну, де живуть закордонні угорці, важливо мати на увазі, що Угорщина не вирішує замість них, що для них добре. У них є свої представницькі органи. Таким чином, Угорщина визнає КМКС легітимним представником закарпатських угорців. КМКС, у свою чергу, підтримує створення цих самоврядувань. Я радий, що Україна впевнено крокує у цьому напрямку, у рамках реформи уряду, і сподіваюся, що угорські поселення також будуть готові підпорядкувати свої інтереси задля створення цих громад. Справді, якщо вони на це здатні, тоді я впевнений, що разом з КМКС вони зможуть сприяти розвитку місцевої демократії на Закарпатті.

-          Чи лоббіює Угорщина створення громад, які розташовуються у межах компактного проживання угорської меншини?

-          Я думаю, потрібно повторити: якщо КМКС вважатиме це за потрібне, тоді ми це підтримуємо. Якщо КМКС попросить нас, щоб ми підняли ці питання у двосторонніх бесідах і дебатах, навіть на рівні уряду, Києва, то ми з радістю це виконаємо. Разом з тим, я вважаю важливим те, що Угорщина не вказує Україні, яка урядова реформа є правильною. Принцип децентралізації ми вважаємо важливим, але конкретну форму реалізації  її на Закарпатті повинен вирішити КМКС.  Угорщина у цьому плані виступає його прихильником.

-          Пане Міністре, чи можливо, що повноцінне представництво угорської нацменшини залежить не від територіальної реформи, а від змін виборчих законів? Наприклад, чином обов’язкового забезпечення представлення нацменшин на рівні місцевих самоврядувань і у парламенті?

-          На мою думку, ці два чинники не виключають один одного. Тобто, важливою є і адміністративно-територіальна реформа, і важливим є представництво нацменшин на різних рівнях. Щодо цього я можу сказати, що в Угорщині, ми практично стерли ці умови для нацменшин. Такий приклад є і у Сербії, де для нацменшин не існує тих умов для висунення представників у парламент, які зазвичай є обов’язковими для політичних партій. Стосовно нацменшин є зрозумілим те, що їм не слід очікувати виконання неможливих умов і те, що вони повинні бути активними для гідного представлення своїх громад на усіх рівнях політичних рішень.

-          Отож, що потрібно зробити Україні, щоб Угорщина, як член ЄС, ставилася до неї як до повносправного партнера?

-          Угорщина ставиться до України як до партнера. Угорщина від початку підтримує незалежність України. На нашу думку, сильна Україна – дуже важлива складова, як і для угорців, так і для трансатлантичної безпеки. І тепер, коли на територію України напали іноземні агресори, ми підтримуємо Україну у її зусиллях відтворити територіальну цілісність. Ми вважаємо агресію проти України неприйнятною! У цьому плані міжнародна громадськість підтримує Україну. Це буде довга боротьба, але Україна може розраховувати як на Угорщину, так і на міжнародну громадськість у цій боротьбі!

Офіс реформ у Закарпатській області

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

Ірина  09.08.15 13:56

Якщо Угорщина так переживає за українских угорців, нехай їх забирає до себе і не дестабілізує наше рідне Закарпаття, а нам зі всіма проблемами добре живется в Україні, ми простий бідний народ виходимо з того, що маємо, так як чесною працею мілйонів не заробив.

Всего комментарів 1
]]>