Чи треба Ужгороду відділ охорони культурної спадщини? (ДУМКА)

Маріанна Собран  17 березня 2014 22:45  9263958 064778
Чи треба Ужгороду відділ охорони культурної спадщини? (ДУМКА)

Місто, якому нещодавно виповнилося 1120 років,Ю потребує захисту та збереження для майбутніх поколінь. Архітектурні перлини міста систематично псуються та знищуються – і до цього нікому нема діла. Нажаль, в місті й досі нема навіть відділу, не те що управління з питань охорони культурної спадщини. А цей відділ принесе багато позитиву не тільки архітектурному обличчю міста, а й дасть новий поштовх для приваблення туристів в Ужгород. Ось деякі напрацювання в даній галузі та бачення - за що першочергово потрібно братися.

Облік та моніторинг об’єктів культурної спадщини:

-          ведення обліку та електронної бази даних об’єктів культурної спадщини (відповідно: об’єктів архітектури, пам’яток археології та сакрального мистецтва та ін.) та їх класифікацію ;

-          моніторинг стану об’єктів культурної спадщини міста та занесення відповідних даних про об’єкт в «його особову справу»;

-          інспектування стану пам’яток;

Охорона та використання об’єктів культурної спадщини:

-          контроль за дотриманням режиму використання пам’яток місцевого та національного значення, їх територій та зон охорони;

-          надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, земельних робіт на пам’ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах  їх охорони, на археологічних територіях які знаходяться під охороною, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитись на стані об’єктів культурної спадщини;

-          інформування органів охорони культурної спадщини (відповідного рівня) про пошкодження, руйнування, загрозу чи можливу загрозу, руйнування пам’яток;

-          організація досліджень об’єктів культурної спадщини, які потребують рятівних робіт;

-          залучати (за згодою) досвідчених фахівців у сфері охорони культурної спадщини (археологів, краєзнавців, істориків, архітекторів, працівників у галузі музейної справи та ін.), громадські організації, а також громадян на правах громадських інспекторів для спостереження за станом зберігання та використання пам’яток, їх охоронних зон, археологічних територій та ін., надання фахової оцінки стану пам’яток, здійснення громадської експертизи з питань охорони культурної спадщини, висновки якої можуть враховуватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при прийнятті відповідних рішень;

Окремо слід звернути увагу на доцільність паспортизації об’єктів культурної спадщини. Адже при наявності такого паспорту, незалежно від зміни власника, орендаря чи користувача є ряд чітких умов використання, реконструкції, реставрації і т.д. на даний об’єкт.

 Паспорт повинен  містити:

-          історичні дані про об'єкт культурної спадщини,

-          відомості про його  стан,  функціональне  використання,

-          роль у навколишньому природному середовищі, територію, а також про

ландшафт,  результати  попередньої  оцінки  його  антропологічної,

археологічної,  естетичної, етнографічної, історичної, мистецької,

наукової  чи  художньої  цінності,

-          про   основні   археологічні, іконографічні,  архівні  та  бібліографічні  матеріали,  наявність науково-проектної  документації,  місце  її  зберігання  та   зони

охорони.

Хочеться додати, що напрацювань в галузі є достатньо, щоб даний відділ в разі його успішного створення відразу почав ефективно працювати. В нас вже немає часу на переливання з пустого в порожнє – настав час конкретних дій.

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>