Що за душею у в.о. головного податківця Закарпаття?

Наталія Петерварі, "Закарпатська правда"  5 травня 2014 13:43  23168298 069136
Що за душею у в.о. головного податківця Закарпаття?

Про необхідність зменшення кількості податків, результат від створення Міндоходів і перспективи економіки розповів «Закарпатці» новий очільник міндоходівців краю Олексій Петріченко.

Нові керівники, про яких досі ми майже ніколи нічого не чули, приходять нині до влади в усій країні й нашому регіоні зокрема. Ще якщо людина мала бодай якесь відношення до політики, то інформація де-не-де «проскакувала», якщо ж очолює вузькоспеціалізоване відомство – даних як кіт наплакав. І все ж громадськості цікаво, хто керуватиме, чи має досвід роботи (бо навіщо призначати людину, котра ще три роки вчитиме законодавство?), яке бачення розвитку підпорядкованої справи й чи має його загалом? І найважливіше питання, яке ставить нині сам час, а не тільки люстраційний комітет, – що за душею? Про все це «Закарпатка» вирішила розпитати нового виконуючого обов’язки Головного управління Міндоходів у Закарпатській області Олексія Петріченка. 

– Олексію Олександровичу, вважається, що добрим професіоналом може бути той службовець, який у структурі пройшов усіма щаблями, знає всі нюанси. Ви де працювали досі?

– Після закінчення ЗакДУ (економічний факультет, спеціальність «облік і аудит»), пішов учитися в вище професійне училище в Вінниці й потрапив на роботу в міліцію. Там пропрацював два роки й звільнився з правоохоронних органів.    

– Не до душі виявилася робота?

– Не до душі.

– Як потрапили в податкову?

– Відверто скажу, що на найнижчий щабель податкової служби, а саме податковим інспектором у відділ обліку платників, я потрапив у листопаді 2005 року. Прочитав оголошення в газеті про конкурс на вакантне місце, подав документи й так влаштувався на роботу в Ужгородську МДПІ. Пропрацював півроку, потім мене перевели в сектор економічного аналізу на посаду старшого податкового інспектора, де трудився тривалий час, поки не запросили в обласний апарат – також у відділ економічного аналізу його керівником. Були численні реструктуризації, відтак після створення Міністерства доходів і зборів це управління знову зазнало змін, до нього ввійшов сектор, який займається моніторинговою роботою та поглибленим аналізом суб’єктів підприємницької діяльності. Додалося роботи з відпрацювання підприємств групи ризику…

– Тих, котрі не сплачують податки?

– Так. Відзначу лише, що відповідний список підприємств формується на центральному рівні, ручного втручання в перелік немає. Спеціальна програма за чітко прописаними алгоритмами вибирає суб’єкт і надсилає дані на регіональний рівень для відпрацювання.

– Економічний аналіз, на перший погляд, звучить сухо й одноманітно. Щось цікаве є за такою роботою? Може, якісь хитрі схеми вдається виявляти?..

– Для мене кожен день здавався цікавим, буквально завжди було щось нове! У своїй діяльності всі ми, працівники Міндоходів, керуємося виключно законами, тими критеріями та алгоритмами, які в них прописані, і в цьому закладена певна передбачуваність. Але, тим не менше, постійно потрібно думати, мізкувати, аналізувати й порівнювати дані, аби отримати певний результат. А результат завжди має бути один – дотримання законодавства та сплата податків відповідно до результатів господарської діяльності. Відверто, для мене моя робота – надзвичайно цікава, непередбачувана й справді жива. Розуміти саму суть об’єкта, його діяльності, аналізувати, за якими критеріями він потрапив у групу ризику – це дуже й дуже цікаво, адже якісний економічний аналіз на основі баз даних дає можливість уникати безпідставних перевірок.

– Це, фактично, треба вивчити всю діяльність підприємства, ледь не стати його керівником?

– Безумовно, така робота – це глибоке проникнення в саму суть підприємства, аналіз усіх його взаємозв’язків тощо. Приклади? Наведу такий, що буде зрозумілим багатьом читачам. Так, приміром,  суб’єкт підприємницької діяльності має чотири магазини, а працевлаштовані в нього офіційно всього двоє працівників. Зрозуміло, що вже тільки продавців має бути принаймні вдвічі більше, і навіть якщо врахувати, що ще й сам власник працює, все одно математика шкутильгає. А ще ж мусять бути вантажники чи бодай прибиральники. Ось і потрапляє підприємство в групу ризику, так і відстежуємо. А загалом буквально кожен місяць у напрямі економічного аналізу був не схожим на попередній.

– Чи є у ваші роботі місце творчості?

– Закон – у першу чергу, але не без творчого підходу, який у першу чергу витікає з бажання працювати, з захоплення роботою.

Створення Міндоходів дало можливість мінімізувати затрати часу працівників

– Розумію, що ви як людина, котра підпорядковується наказам зверху, не дуже можете коментувати рішення, які приймають на міністерському рівні. І все ж як економіст чи можете сказати конкретно, що дало об’єднання митниці й податкової в одну структуру? І чергова ідея реорганізації Міндоходів, на вашу думку, – необхідність чи політичне рішення? 

– Якщо говорити про виконання тих обов’язків, які покладені державою на податкову службу, то однозначно – позитив є. І не тільки в зменшенні бюрократичних штатів чи боротьбі з тіньовою економікою. Як на мене, то в принципі й митниця, і сама по собі податкова служба нині є двома окремими юридичними одиницями, які підпорядковуються виключно Міністерству. Але! Для податківця головне – отримати на своєму рівні якомога більше інформації щодо платника податків, аби оцінити його діяльність, у тому числі в контексті сплати податків, відшкодування податку на додану вартість, проведення тих чи інших операцій. Досі для того, аби зібрати всю інформацію, треба було написати силу-силенну службових записок, подати запити, дочекатися відповідей на них, а вже лише так аналізувати зібране. З об’єднанням інформаційні бази стали спільними, а отже, ми отримали повну картину по кожному суб’єкту господарської діяльності, і це дуже й дуже пришвидшило роботу, спростило її, мінімізувало затрати часу працівника Міндоходів. Але, як ви кажете, є політичні рішення, й якщо вони будуть ухвалені, то я буду їм підпорядковуватися.

– Олексію Олександровичу, станнім часом Міністерство доходів намагається відійти від образу страшилки й стати партнером платника податків. Чи вдається це? 

– Переконаний, що до сумлінного платника податків не потрібен надмірний контроль. Це засвідчує практика. Але на рахунок зменшення перевірок – це факт, їхня кількість не те, що суттєво, а кардинально зменшується з кожним роком. Наше управління нещодавно оприлюднило статистику: Міністерство доходів у першому кварталі поточного року планово перевірило тільки 21 суб’єкт господарювання-фізичну особу та 12 юридичних осіб-суб’єктів господарювання, і це при тому, що ще з десяток років тому рахунок міг іти на сотні! Нині ж установлене чітке формування планів-графіків перевірок із огляду на систему ризиків. Хоча скажу трішки про плани: наразі на рівні Міністерства розробляється система, яка буде побудована таким чином, що, швидше за все, малий і середній бізнес до перевірок не залучатиметься. Для перевірки суб’єкта буде чітка мотивація, і ми зможемо рухатися виключно в тому напрямі, де будемо бачити ймовірну проблему. Дуже сильна увага звертається на доперевірочний аналіз.

«Ідучи в Європу, кількість податків нам потрібно зменшити ще бодай на третину»

– Україна готується інтегруватися в економіку ЄС – чи створення Міністерства доходів і зборів наблизило нас до цього бодай трішки, як декларувалося? 

– Якщо ми йдемо в Європу, то нам потрібно ще багато чого зробити, це справді так. У першу чергу, далі продовжувати скорочення кількості податків, що наразі й триває. Причому зменшення має бути кардинальним, принаймні на третину. Відтак потрібно полегшити адміністрування й ведення обліку податків, особливо для малого та середнього бізнесу. Підприємцям має бути комфортно, вони повинні витрачати мінімум робочого часу на заповнення декларацій, звітування, з’ясовування різних нюансів по сплаті, максимально приділяти увагу діяльності, розвитку, розширенню бізнесу. Це вже запроваджено в електронному кабінеті, де підприємець може перевіряти всі свої операції, заповнювати декларації тощо, але роботи попереду в цьому напрямі ще дуже багато. І в тому числі – з боку самих підприємців, бо суспільство також повинно розвиватися, інтегруватися в сучасні інформаційні системи…

– Наразі багато говорять про створення служби фінансових розслідувань з головною функцією захисту фінансових інтере-сів України. Чи не дублюватиме вона фінінспекцію, податкову міліцію, МВС?

– Створення такої міліції, до речі, також є наближенням до норм ЄС. Але, як на мене, якщо ми говоримо про створення служби фінрозслідувань, то потрібно забрати всі подібні функції з усіх інших структур, щоб не дублювалися, і передати їх новому органу. Зауважу, що це не може бути самостійна структура, вона повинна діяти, приміром, у Мінфіні, щоб мати головне – доступ до інформаційних ресурсів. Бо без даних, аналітичних матеріалів сам по собі фінансовий міліціонер нічого не зможе зробити.

– А хто в такій службі працюватиме? Чи є відповідний кадровий потенціал?

– Кадровий потенціал є, проблема в іншому – має бути відповідна зарплата на європейському рівні. Щоб 200 гривень не викликало бажання взяти їх.

– Чи можна вже нині оцінити, що чекає на Україну в економічному сенсі найближчим часом?

– Ситуація в країні стабілізується невдовзі, я в цьому впевнений.

– Є економічні передумови?

– У нас є все, щоб нормально працювати. Але і людям, і бізнесу, й інвесторам просто потрібна стабільність. Ось коли все налагодиться – економіка піде вперед. Це пов’язані речі.

– Олексію Олександровичу, дякую за відверту розмову. Успіхів вам у роботі!

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>