Сергій ДОБОШ: «Щоб ми залишилися людьми – нам потрібна музика навіть у найважчі часи»

Про музику, почуття, і справжні цінності у непрості часи. Інтерв’ю напередодні концерту в Ужгороді.

Ця розмова відбулася, мабуть, у найважчі для України дні. А саме – 20 лютого, напередодні страшних, трагічних, але разом з цим героїчних і доленосних для країни подій.

Сталося так, що період спокійного «стояння Майдану», але напередодні найтрагічніших його подій, ми разом із нашими друзями-музикантами запланували провести для ужгородців концерт. Ми – це «Гірчичне зерно», яке, як показав час, вже є не просто провулком у центрі міста, а й соціально-просвітнициким проектом і, як виявилося, ще й промоційно-культурним.

Вірячи, що у країні все налагоджується і рано чи пізно все буде добре (а так і буде, хіба ж ні?), вирішили підтримати краян мовою музики. Концерт було заплановано на березень. Власне його і заплановано і він повинен відбутися. Його зміст: кооперація закарпатських музикантів – струнного оркестру під керуванням Сергія Добоша (м.Мукачево) та львівських іменитих музикантів, лауреатів численних конкурсів Остапа та Ольги Шутко. Об’єднавшись, ці майстри струнних інструментів створили прекрасну програму світових хітів сучасної музики у струнному їх виконанні. Цей досвід не є їхнім винаходом – саме через таку практику стали популярними у широкому колі слухачів Ванесса Мей, Асія Ахат, а тепер вже і Едвін Мартон, Василь Попадюк, Девід Гаррет.

Мукачівські та львівські володарі смичка запропонують закарпатцям своє бачення сучасних ритмів та мелодій, викладених мовою класичних струн і розрахованих зовсім не на академічного, а саме на широкого слухача. Передовсім, на молодь. Серед виконавців, чиї твори інтерпретують ці музиканти – і Майкл Джексон, і Адель, і Океан Ельзи і Адріано Челентато і багато інших.

Утім, як було згадано на початку, нам здалося доцільним поговорити про суть і зміст концерту в час, коли Україна переживала свої найважчі дні. Нашим співрозмовником став керівник мукачівського струнного оркестру Сергій Добош.

— Сергію, Україна переживає, можливо, найдраматичніші свої часи. Невідомо, чим усе зрештою скінчиться. Ви – музиканти і ваше покликання грати. Але чому ви вважаєте, що концерт скрипалів, які виконують сучасну музику, буде доцільним у будь-якому разі?

— Подібні програми ми вже виконуємо протягом двох років. І щоразу на початку концерту я кажу глядачам: «Наші концерти – не просто розважальні. Вони наповнені найрізноманітнішими почуттями. Радістю, але і глибиною. Щоб люди могли на них пережити катарсис. Очищення через співпереживання.» Ось це наша концепція. Ми ніколи не робили поверхових і легковажних виступів. У нас були завжди якісь точки тихої і глибокої кульмінації. У ці моменти люди могли заглибитися і пережити якісь очищуючі почуття. Отримати відповіді на свої питання «у чому ж сенс життя?», «а що далі?», «як вийти з кризи». Ось, у нас у репертуарі є пісня Адріано Челентано «Confessa», де ключем є питання «ма перке?» (чому?). Воно дуже глибоке.

Вибираючи твори для програми, ми завжди керуємося критеріями, що вони промовлять слухачеві. Ось, до прикладу «Океан Ельзи». Ці твори навіть без слів примушують замислитися. Людина, слухаючи їх, переосмислює.

— Траплялися вже «складні» концерти?

— Та ось попередній! Ми виступали у Мукачеві з різдвяною програмою, а тут якраз траур і ховають загиблих  Майдану. І що робити? Але ми не відмінили концерт. Ми просто прибрали з нього легковажні твори. Ну не можна було в цей день грати «Dont worry, be happy». Ну ніяк. Все. І концерт ми почали з молитви. Я зробив вступ, у якому пояснив, що і Христос прийшов до людей у найтемніший час.

— У важкі часи люди не залишалися без, мовити б, духовної віддушини?

— І навіть у війну! І навіть за радянської диктатури. Адже святкували і Різдво, і Великдень. Навпаки, ми цим показуємо, що людина сильніша за обставини. Попри обставини Бог дає нам сили діяти, вірити, жити і творити добро. Під час блокади Ленінграду Дмитро Шостакович написав свою Сьому симфонію, присвячену саме цьому протистоянню. І посеред блокади Ленінграду зуміли зібрати симфонічний оркестр і транслювали його виступ по радіо. І вже після війни з’явилися свідчення німецьких солдат, які казали: «Коли ми по радіо почули цю музику — ми зрозуміли, що ми не зможемо їх перемогти.» Отож, через музику йде ось ця подача людської душі, сили духу.

Ми концерт проводили у той важкий день, 26 січня і ми почали його з молитви «Отче наш». І кожен твір звучав по-особливому. І навіть «Щедрик». Його обробка у нашому виконанні починається з таких різких металевих звуків. І у цей час ти ніби бачиш цю спалену Україну. І лунає у веселому «Щедрику»: «Боже, доки? Як нам з цього вийти?».

Інша річ – Адель «Skyfall». Адже це річ про те, як падають небеса. В оригіналі цієї речі є слова «коли навіть падають небеса, я стоятиму біля Тебе і не боятимусь». Кому ще ці слова можна сказати, як не Богу? У цій музиці є рішучість вистояти у часи, коли все валиться. Зрештою, ось тому наш концерт і проходить під гаслом «Є вічні цінності». Бо вони є. І ось ці слова, які ми написали на афіші для ужгородського концерту «музика сильних почуттів» — ці почуття будуть. З глибини ми можемо піднятися до справжньої радості, яка може провести нас навіть у складні часи. Це не поверховість, це не дешева радість – це справжня! І це визнали навіть ті, хто спочатку дорікав нам: ось там люди гинуть, а ви тут концертики влаштовуєте. Ні! Щоб ми залишилися людьми – нам потрібна музика навіть у найважчі часи.

P.S. Концерт «Весна для скрипки, віолончелі і оркестру» відбудеться 19 березня в Ужгороді, у великому залі філармонії, початок — о 18:30. Квитки можна придбати з 1 березня у крамниці сувенірів «Гофер» і кафе «Тірамісу» в провулку «Гірчичне зерно». Замовлення квитків – за телефоном 050-133-5225.