Підтримка НБУ ліквідності банків не створювала тиску на курс гривні

14 лютого 2014 14:50  1960538 061345
Підтримка НБУ ліквідності банків не створювала тиску на курс гривні

Національний банк оприлюднив дані про основні тенденції грошово-кредитного та валютного ринку України за січень 2014 року.

Згідно з даними регулятора, в січні спостерігалося традиційне для початку року зниження ділової активності з відповідним уповільненням динаміки грошово-кредитного ринку.

Загальний обсяг залишків банківських депозитів у січні зменшився на 2,3% — до 653,4 млрд. грн., у т. ч. в національній валюті — на 2,4%, в іноземній валюті — на 2,1%. За місяць кошти на депозитних рахунках юридичних осіб скоротилися на 4,9% — до 220,1 млрд. грн., фізичних осіб — на 0,9%, до 433,4 млрд. грн.

У січні загальний обсяг залишків за кредитами знизився на 0,8% — до 897,6 млрд. грн., у т. ч. в національній валюті — на 0,2%, в іноземній валюті — на 1,9%. Залишки за кредитами, наданими юридичним особам, зменшилися на 0,9% — до 710,1 млрд. грн., фізичним особам — на 0,5%, до 187,5 млрд. грн. (при незначному їх зростанні в національній валюті на 0,2%).

Коментуючи наявні статистичні дані Нацбанку, аналітики банківського ринку відзначають некоректність висловлювань деяких журналістів і економічних експертів про те, що керівники Національного банку нібито сприяли зниженню курсу гривні.

Зазвичай ці твердження будуються на непідтверджених, некоректно взятих цифрах про обсяги рефінансування банків, здійснюваного НБУ. Хоча офіційні дані Нацбанку, в тому числі і ті, які щодня публікуються, дають уявлення про загальну політику регулятора в частині підтримки ліквідності банків.

Зокрема, Нацбанк, починаючи з моменту загострення політичної кризи в листопаді минулого року, дуже обережно ставиться до підтримки ліквідності банків. Він використовує для цього три інструменти.

По-перше, це постійно діючі лінії рефінансування (кредити овернайт). Ці гроші виділяються виключно для виконання банками нормативу щоденного резервування коштів на коррахунку в НБУ. Вони виділяються ним наприкінці банківського дня і залишаються на коррахунку в Нацбанку, і першим платежем на початку наступного банківського дня повертаються йому. Тому ці гроші жодним чином не можуть бути використані для купівлі валюти.

По-друге, це рефінансування через тендери з підтримки ліквідності банків. З початку листопада минулого року і по 12 лютого банкам було виділено всього 7,38 млрд. грн. При цьому, якщо говорити про період різко збільшеного попиту на іноземну валюту, що спостерігався на міжбанківському валютному ринку в січні і на початку лютого 2014 року, то обсяг наданого рефінансування становив усього 765 млн. грн.

Велика частина цих коштів виділялася на строк від 9 до 30 днів і вже повернена регулятору.

І, по-третє, викуп Нацбанком облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). З початку листопада Нацбанк збільшив свій портфель ОВДП на суму 6,5 млрд. грн. У тому числі за період січень-лютий 2014 року його портфель збільшився на 644 млн. грн.

При цьому, наприклад, у січні-лютому 2014 року, крім надання рефінансування банкам, Нацбанк здійснював мобілізацію їх коштів шляхом розміщення депозитних сертифікатів на строк від 7 до 30 днів. Загальна сума такої мобілізації становила 2423 млн. грн. Тобто, по суті, регулятор в цей період більше вилучив з ринку коштів, ніж надав.

Тобто, резюмують аналітики, ці дані свідчать, що не кошти Нацбанку тиснули на валютний ринок.

Водночас дані регулятора про ситуацію на грошово-кредитному ринку в січні показують, що головними дестабілізаторами міжбанківського курсу гривні стали комерційні підприємства. За січень місяць залишки грошових коштів юросіб у гривнях в банках зменшилися більш ніж на 10 млрд. грн. Тоді як населення зняло зі своїх рахунків за цей період усього 900 млн. грн.

При цьому загальна сума валютних інтервенцій на міжбанківському валютному ринку в січні 2014 року, здійснена Нацбанком, становила 1742,3 млн. дол. США. А обсяг чистої купівлі іноземної валюти населенням (різниця між купівлею і продажем) у січні становила 659 млн. дол. США.

Таким чином, за дестабілізацію курсу гривні, яку ми спостерігаємо останнім часом, в першу чергу можна «подякувати» комерційним підприємствам , які спровокували паніку на валютному ринку.

Виходячи зі всієї наявної інформації, можна зробити висновок, що звинувачення на адресу НБУ з приводу його провини в грошовому тиску на курс гривні не мають під собою жодних підстав, підкреслюють аналітики банківського ринку.

Джерело - Інформаційно-аналітичний бюлетень КМУ

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>