Карикатуристка і Барон: історія кохання у Центрі для пенсіонерів

Оксана Штефаньо для uzhgorod.in Фото автора  14 лютого 2014 11:43  8560514 061321
Карикатуристка і Барон: історія кохання у Центрі для пенсіонерів

Якось зайшла провідати знайому, яка мешкає в ужгородському міському територіальному Центрі обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян. У маленькій «есесесерівській» кімнатці серед книжок і намальованих нею портретів сина, батьків помітила на підвіконні невеличкий букетик польових осінніх квітів. Звідки така краса? Галина Зварич поправила окуляри: «Оксано, бабця закохалася. У мене з’явився кавалер. Це він подарував». Я була спантеличена, адже моїй співрозмовниці вже 77. Та, як кажуть: «Любви все возрасты покорны!». Зі своїм коханим вона познайомилася тут, у Центрі, – він молодший на 15 років…

СПРАГЛІ СЕРЦЯ

Галина Тимофіївна народилася в Ленінграді. Життєва доля закинула її спочатку в Київську область, далі – в Ужгород. У жінки – тонка творча натура: вона пише вірші, публікації до газет, малює карикатури, які друкували чимало видань. Та після раптової смерті сина Сергія, який ділив з матір’ю нелегке життя в однокімнатній «хрущовці», залишилася зовсім самотньою. Пані Галина жила надією написати про нього книгу,а заодно – про своє життя. Та стався інсульт, і жінка потрапила в лікарню, а далі – до Центру. Квартиру продала за безцінь, а за виручені гроші видала три книги. Та вона ні про що не жалкує,оскільки понад усе хотіла залишити пам’ять про сина. У центрі її повернули до життя,хоча рука й не діє повноцінно,шкутильгає на одну ногу. Але попри все малює і пише далі.

У центрі Галина Тимофіївна познайомилася з Іллею Кобалем. Він народився в селі Сільце Іршавського району, де і нині живе його мати. За професією – газозварник. Хоча свого часу він жив «на широку ногу» і користувався в певних колах авторитетом – мав навіть прізвисько Барон. Пригадує,що коли заходив у ресторани, музиканти вже знали, що треба грати « Шаланды полные кефали».Був двічі одружений,від першої дружини є донька і син. Але так склалася доля, що потрапив у в в’язницю. Після закінчення строку ув’язнення він залишився без житла і навіть без документів. Знайшов притулок у вже згадуваному центрі.

«НАЩО ТОБІ БЕЗЗУБА БАБЦЯ?»

Тут, у своєрідній атмосфері, де чимало самотніх, Ілля і запримітив Галину Тимофіївну. Після виставки робіт, яку вона влаштувала в закладі, він зізнався: «Цікава жінка». Після посиденьок у дворі на лавочці вони почали спілкуватися. Пані Галині Ілля також сподобався. «Це для мене дуже дивно, –  розповідає співрозмовниця, –  адже після виходу на пенсію я поставила на собі хрест як на жінці. Що не кажи,я вже стара. Хоча тут 50-річна жінка вважається молодою, бо є ще 92-літні».

Ілля почав залицятися, дарував солодощі. Це хвилювало Галину Тимофіївну. Непомітно для себе вона почала ревнувати його до співрозмовниць. Бувало,що й тиждень не розмовляли. На примирення першим завжди йшов він.

Згодом сталася подія, яка змінила її життя. Вона сиділа у кімнаті і намагалася  відтворити на папері портрет Іллі. Повернулася на шурхіт і побачила на підвіконні осінній букет, який він непомітно поставив у відчинене вікно. «Я була зворушена, і почуття вдячності й ніжності полонили душу, в якій не залишилося місця для підозр,невпевненості в собі. Цей букет перевернув мою душу», –  розповідає Галина Тимофіївна.

Закохані були разом і водночас порізно, адже мешкали в окремих кімнатах. А хотілося бути воєдино. Хтось їх засуджував,інші ставилися з порозумінням. Адміністрація закладу не втручалася, але і не йшла на зустріч. Коли Іллі погано, він виходив у коридор, гукав своє Галченятко (так називає її), і кохана приносила ліки. Якось вона прийшла, а він: «Галю, я помираю. Змучився від життя».Вона перелякалася, лягла йому на груди і довго плакала.

Вона щиро покохала Іллю. «Він – неординарна особистість. Любить музику і вірші Симонова, та й сам експромтом творить поезію», – зазначає пані Галина. Якось вона запитала в коханого: «Нащо тобі беззуба і крива бабця?», а він відповів, що ніколи не проміняв би її на 18-річну…

Іллю провідувала донька з онуком. «Це – твоя бабуся», –  представив якось Галину Тимофіївну хлопчикові. Жінка пояснила хлопчику: «Не засуджуй мене – я люблю твого діда і тебе також».Тепер вони друзі.

Пані Галина допомогла виходити коханому документи, пенсію. Треба бачити цих закоханих: він – високий вусань із широкими плечима,вона ж худорлява і на дві голови нижча. «Ми така гарна пара,ходимо попід ручку, –  тішиться жінка. – Цілуємося, як молоді».

НЕСПОДІВАНА РОЗЛУКА

Нещодавно Галина Тимофіївна зателефонувала мені і спитала, коли точно прийду, оскільки її може не бути на місці. «Я піду провідати Іллю», – пояснила. При зустрічі розповіла, що з певних причин він змушений був піти з центру. Якийсь знайомий підшукав квартиру неподалік закладу. Сьогодні він має кімнату, на оплату якої йде майже вся пенсія. На їжу грошей майже не залишається. Та Галченятко не покинуло його в біді, щодня провідує і частину обіду несе, а ще за пенсію купує ліки та дещо з продуктів. Ілля хотів забрати її до себе, але в квартирі мешкає ще дві сім’ї та й у Центрі відмовляють. Проте закохані здаватися не збираються. Аби бути разом, пара пригледіла в гуртожитку на цій же вулиці кімнату, яку знищив вогонь. Грошей не мають, проте Ілля готовий робити все власноруч. Галина Тимофіївна звернулася до тодішнього голови облради по допомогу, але той сказав, що гуртожиток належить місту. Тодішній мер у допомозі відмовив, мовляв, ви своє помешкання продали… Пані Галина ще раз написала листа, де зазначила: «Поспішайте робити добрі справи, бо життя коротке». Відповідь надійшла від заступника мера, який поінформував, що гуртожиток знаходиться у відомстві області…

P.S.: Ця історія трапилася кілька років тому. Публікуємо її тому, щоб підняти настрій Галині Тимофіївні. Вона ж нині згадує своє кохання із трепетом в душі і продовжує малювати та писати вірші.  

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>