Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки?

uzhgorod.in  5 січня 2013 13:34  91927896 128470
Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки?

Чим є Святвечір для родини, як накривають стіл і що такого особливого готують ці жінки – uzhgorod.in запитав у тих, хто завичай сам запитує: у закарпатських журналісток.  Що характерно, чимало з них мають «мішані» родини, й тим ще цікавіші звичаї, зокрема, і щодо святвечірнього столу!

Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки? (68628_522984357712360_1133103014_n)

Наталія Зотова, власкор телеканалу «1+1» на Закарпатті:

«В дитинстві дуже любила Свят-вечір. Це було якесь таке дивовижне таїнство. Все, що готувала мама було таким смачним! Найбільше я любила страви з квашеної капусти і грибів. Мама дуже смачно тушкувала капусту і робила з неї просто дивовижні вареники. Ще на стіл завжди подавали грибовий бульйон з домашньою локшиною. Варила мама і узвар: компот із сухофруктів. І звісно, обов’язково була кутя. Через брак часу, у мене не завжди виходить так накривати стіл, як це робила мама. Але кутю готую щоразу. Якою б занятою не була, для неї завжди знаходжу час. Ми робимо її зі спеціально облущеної пшениці. Її треба замочити й витримати у воді, щоб набухла. Потім зварити, щоб залишилася ціленькою. Процідити, але воду не виливати. До неї додати на смак меду, перетертого маку, підсмажених і крупно подрібнених горіхів. А потім і пшеницю. Кутю ми завжди куштували першою. Мені й досі здається, що нічого смачнішого за неї не буває…»

Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки? (tanya 1)

Тетяна Вашаргелі, редактор і ведуча телеканалу «Тиса-1»:

«Для мене Різдво - головне свято року. Цього вечора родина за будь-яких обставин звідусіль збирається вдома. Православне Різдво відзначається за традиціями, звичними для мого, «галицького», дому: кутя, польський, «підбиваний» борщ з «ушками», вареники з картоплею та капустою, голубці з картоплею.  Чоловік - угорець-м’ясоїд  приречено шанує традиції української дружини, для якої вечеря 6 січня - пісна (знаю, що не надто правильно, але, бодай, один вечір).

Кутя - традиційна: пшениця, мак, родзинки, горіхи, мед. Польський борщ, який для Закарпаття є, до певної міри, екзотикою: відварений з оцтом буряк треться на «бурячній» тертці в ту ж воду, яка «підбивається» сметаною. «Підбиваний» для закарпатців - більш зрозумілий «гоборт», тільки не такий густий. «Ушки» - трикутної форми вареники із грибною начинкою, зварені окремо. Приправляти борщ варто до душі та смаку: зеленню та «вегетою». Головне ж - атмосфера свята, яку створюють найрідніші люди!"

Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки? (novui god)

Журналістка Галина Ярцева дуже душевно оповідає:

«Моє Різдво, як й у більшості, родом з дитинства. Хоча саме тоді особливої уваги його релігійній складовій ми не надавали. Складний шлюбний союз діда-старовіра і бабусі-католички призвів до піввікової мовчанки про Бога і релігію у нашій хаті. Але вже з малечку мене дивували і радували вечері 24 грудня і 6 січня, які бабуся називала святими.  Особливих застіль не було, скромно, тихо і смачно. Але ці вечори були негласними родинними посиденьками.  Не молилися, просто їли кутю і говорили про життя, про родинні справи і плани на майбутнє. Я, найменша в родині, дуже любила ці зустрічі.  А ще тому, що двічі на рік вдома варилась кутя. Бабуся чаклувала над такими простими продуктами і в результаті виходила найсмачніша моя страва, якою я харчувалась чи не тиждень. Рецептурні відмінності я побачила уже дорослою, коли спробувала кутю інших. Наша – це не солодка каша, це щось схоже на суп, тобто води до неї додається значно більше. Згадується картинка:  моя маленька бабуся сидить на килимку і в макітрі розтирає макогоном мак. Цей процес потребував  часу і зусиль, зате мак у куті був особливий. Чомусь родзинок не пам’ятаю, зате були шматочки чорносливу, який ми влітку сушили на горищі. В основі куті пшениця – мені довіряли процедуру її лущення, мед, мак, сливи і для пікантності бабуся перетирала кілька листочків м’яти. Я, на жаль, таку особливу кутю вже не роблю. Роблю у спрощеному варіанті. Несу свекрусі (останні роки ми традиційно на святвечір збираємося у Миколиної мами),  вона з сестрою готує вареники з сюрпризом ( в одному обов’язково має бути горошинка – кому попадеться, той щастя матиме в новому році), печемо деруни з грибною підливкою і ще багато пісних страв. Ставимо тарілку з приборами для наших померлих близьких, щоб і їх душі прийшли за святий стіл, запалюємо свічку, молимося, Коля (наш єдиний у родині чоловік) освячує їжу і першою стравою їмо зубчик часнику – щоб усе зло пропало і відійшло.  З вірою у краще святкуємо Різдво».

Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки? (376629_484108044974164_29521143_n)

Людмила Бандурчак - журналістка, мукачівка, працює прес-секретарем Мукачівської РДА, знана в Інтернет-просторі Закарпаття кулінарка – ще й поділилася рецептами різдвяних страв.

«Моя родина – це суміш традицій заходу та сходу, тому й різдвяний стіл – це поєднання кухонь різних народів. Ще кілька років тому я для себе вирішила, що на Різдво готуватиму традиційну страву якоїсь країни. Цьогоріч – це німецький різдвяний пряник (лебкухен) і обов’язково глінтвейн.

Дуже шануємо переддень Різдва, і з появою першої зірочки всією сім’єю сідаємо до Святої Вечері, під час якої завжди згадуємо події року, що минув, а також молимось за померлих родичів. Також у нас є звичай залишати за різдвяним столом незайняте місце. Це знак пам'яті про близьких і дорогих людей, які не можуть цього дня зустріти свято разом з сім'єю.

В їжі не дотримуємося суто українських традицій, але здебільшого страви пісні. Мама деякі з них вже заготовлює влітку, наприклад, гриби і мариновані овочі. Чомусь у цей вечір мені надзвичайно смакує салат з квашеної капусти з білими грибочками, приправлений олією та зеленою цибулькою. Для мене він є обов’язковим на різдвяному столі». 

Кутя, «ушка» та лебкухени - що готують на Святвечір закарпатські журналістки? (227693_487769807941321_183507093_n)

А ось рецепти від Людмили:

Пряники-лебкухени. Беремо 110 гр вершкового масла, розм'якшеного; 115 гр. цукру ( по можливості темного); 1 яйце; 115 гр. меду; 400 г млинцевого борошна; 1 ч. л меленого імбиру; 1/2 ч л меленої гвоздики; 1/4 ч л кориці. Готуємо так:

1.Збити вершкове масло і цукор. Збиваючи, додати яйце і мед. Просіяти в миску борошно і спеції. Дерев'яною ложкою перемішати всі інгредієнти, щоб вийшла густа паста.

Перекласти на поверхню, посипану борошном, і місити до утворення гладкого тіста. Загорнути і покласти в холодильник на 30 хв.

2.Розкачати тісто, товщиною 0,5 см та вирізати різноманітні фігурки. Випікати хв..- 10-15.

Оздобити помадкою (1 яєчний білок, 200-225 гр. цукрової пудри)

Збити яєчний білок од густої піни, після чого поступово додавати пудру, злегка перемішуючи.

Глінтвейн (0,75 л столового червоного вина; 6-7 шт. гвоздики; мускатний горіх за смаком; 1/3 склянки води; столова ложка цукру) готуємо так: гвоздику, мелений мускатний горіх засипаються в турку, заливаються 1/3 склянки води. Суміш довести до кипіння і варити на тихенькому вогні одну хвилину. Після цього відвар повинен настоятися 10 хвилин. Вино виливається в каструлю і ставиться на вогонь. Коли воно ледь підігріється, туди виливається вміст турки і додається столова ложка цукру. Головне - не перетримати глінтвейн на вогні, краще - для страховки - зняти його з плити просто досить гарячим. Після цього напій треба або відразу розлити по чашках, або залити в керамічний чайник. Важливо не забувати - глінтвейн не переносить охолодження, бо нагріте один раз вино вже назавжди втрачає свій букет і смакові якості. При бажанні можна додати дольки лимону та апельсину.

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

Еля  06.01.13 20:34

А де фарширована качка чи, на худий кінець, індичка?

Всего комментарів 1
]]>