НПП "Синевир" починає збирати використані батарейки

22 жовтня 2013 17:17  7948925 049685
НПП "Синевир" починає збирати використані батарейки

Чи відомо вам, що одна пальчикова батарейка, потрапивши у річку чи іншу водойму, може спричинити забруднення 400 літрів води? А якщо у природу потрапить один мільярд батарейок? Відповідь очевидна – екологічне лихо.

Звідки число один мільярд? За даними фахівців, саме стільки в Україні щорічно використовується батарейок. Вони нам потрібні для фотоапаратів, пультів від телевізора, дитячих іграшок, будильників, радіоприймачів, тощо. Значна частина відпрацьованих пальчикових батарейок викидається у звичайні смітники або ж у навколишнє середовище. А у природі, як відомо, усе взаємопов’язано. Бездумно викинута у навколишнє середовище батарейка розпадається, несучи страшну загрозу. Важкі метали, як от цинк, марганець, свинець, ртуть та інші, отруюють воду і ґрунт, потрапляючи у їжу, а звідси й різноманітні хвороби, яких би могло не бути. Людина втрачає імунітет, стаючи ще більш вразливою перед недугами. Вживаючи отруєну батарейками воду, у нас може погіршитися слух, зір і навіть розвиватися рак.

Не знаючи загрози, яку несуть в собі малі джерела струму, дехто з дорослих зачиняє очі на те, що ними граються діти. А малюки можуть залишити батарейки будь-де у дворі, навіть поблизу колодязя. Притоптані, вони будуть розкладатися. Одна батарейка здатна спричинити забруднення важкими металами до двох десятків квадратних метрів ґрунту. Через ґрунтові води отрута неодмінно проникне і в колодязь, з якого люди питимуть воду і не здогадуватимуться в чому причина їхніх недуг, які зненацька атакують організм. Це лише приклад, але він живий, бо такі випадки, особливо у селах, трапляються часто. Хто має малих дітей, той знає, що вони тягнуться до всього, а надто до того, чого чіпати не можна. У поле їхнього зору можуть потрапити навіть міні-батарейки розміром, як монета. В Україні траплялися випадки, коли діти ковтали такі батарейки. Відтак невчасне звернення батьків до лікарів призводило до трагедії…

Отже, навіть маленький елемент живлення несе загрозу для довкілля і здоров’я людини. Але ситуація не є безвихідною. Вже зараз з усіх кінців країни приходять новини про відкриття нових приймальних пунктів зі збору відпрацьованих батарейок. Закарпаття тут також не є винятком. У багатьох містах є спеціальні коробки, у які можна викинути вже непотрібні малі джерела струму. Та їх досі ще недостатньо. Такі пункти повинні діяти не у кожному місті і селі. Цього недостатньо. Скриньки, у які можна викинути непотрібні батарейки, мають бути чи не у кожній торговій точці.

А що далі? Де подіти увесь цей небезпечний непотріб?

У Львові діє держане підприємство «Арґентум», яке приймає відпрацьовані малі джерела струму на переробку. Цими послугами вже скористалося чимало організацій, які ініціювали збір батарейок, дбаючи таким чином про чистоту довкілля і здоров’я людей. А у вашому місті чи селі є хоча б один пункт зі збору відпрацьованих малих джерел струму?

Національний природний парк «Синевир» ініціював екологічну акцію зі збору батарейок. У регіоні встановлено ряд урн для відпрацьований малих джерел струму, проводиться широка роз’яснювальна робота серед населення. Ініціативу Національного природного парку «Синевир» підтримали деякі місцеві громади і навчальні заклади, які також приєдналися до акції.

Джерело - Національний природний парк "Синевир"

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>