В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція представників Федеральної комісії з питань міграції (ФКМ), які прибули делегацією на Закарпаття ознайомитися з діяльністю пунктів тимчасового проживання біженців, пунктів тимчасового утримання іноземців і осіб без громадянства, обмін досвідом та обговорення можливої співпраці.
Як розповіла Наталія Кабацій, директор БО «КМДЗ» протягом тижня делегація ознайомлювалася із ситуацією з міграцією на Закарпатті. Швейцарські експерти відвідали пункти утримання мігрантів, пункти тимчасового перебування біженців, також мали нагоду у рамках третього конкурсу з короткометражних фільмів, що проводиться Комітетом медичної допомоги Закарпаття, поспілкуватися з громадськістю.
Сімон Подоліє, директор ФКМ зауважила: «Ми щодня у своїй роботі займаємося питаннями міграції, співпрацюємо з недержавними організаціями в інших країнах. Але оскільки Швейцарія розташована у центрі Європи, то нам було цікаво подивитися на ситуацію з міграцією за межами такого об’єднання. Часто ми називаємо Європу фортецею і хотіли побачити ситуацію «за межами фортеці», з якими проблеми стикаються люди, які там живуть. Ми були вражені роботою, яку проводять тут недержавні організації, а також тим, що почули від органів влади».
«Ми побачили, які суттєві проблеми існують тут. Почули, якою незначною є підтримка ЄС, що насамперед зацікавлений у тому, щоб його кордоні були захищені. Ми відчули, наскільки далеко ми перебуваємо від розуміння ситуації на такій відстані від нас. Налагоджені нами контакти з офіційними органами влади у Швейцарії ми обов’язково розповімо, з якими проблемами стикаються в Україні і прикордонники, і представники міграційної служби, і громадськість. Можливо, тоді вони зрозуміють ситуацію за межами нашої країни», – підсумувала С. Подоліє.
Члени делегації розповіли, що вражені роботою і ентузіазмом, з яким працюють фахівці Комітету медичної допомоги Закарпаття. Також почули багато вражаючих історій у різних пунктах утримання. Вразило і спілкування з прикордонниками, особливо ті, які зберегли людяність, відкритість, розуміння. «Саме такі маленькі речі і створюють загальне враження від роботи», – каже С. Подоліє.
Карл Грюндер, ко-президент Асоціації «Bistro Interculturel» розповів, що очолюване ним об’єднання було засноване 2 роки тому ініціативною групою у Швейцарії: «Я не вперше на Закарпатті, ще за часів великих повеней я відчув бажання і змогу допомогти, оскільки спеціалізувався на лісовому господарстві. З того часу добровольці, задіяні у проектах допомоги, створили мережу Швейцарія-Закарпаття і не припинили допомагати Закарпаттю. Щодо теперішнього візиту, то він стосується вже питань міграції».
«У мене склалося враження, що більшість мігрантів, які опинилися в Україні, не планували жити саме тут. Їм довелося багато від чого відмовитися. Дехто з них навіть усе своє майно інвестував у цю спробу втечі. Тут вони стикаються з адміністративною системою, що провадиться на чужій для ній мові і у більшості випадків взагалі не усвідомлюють суті. Така ситуація, звичайно, притаманна усім спробам втечі у всіх країнах. Багато чого залежить від того, яким буде супровід, переклад, чи буде надано психологічну допомогу, – каже Карл Грюндер. – Я не відчув на Закарпатті напруження чи ворожості з приводу міграційних питань».
Елізабет Штайнер, відповідальна за комунікацію ФКМ розповіла, на яку допомогу можуть розраховувати мігранти у Швейцарії. Якщо вони не можуть знайти роботи, то отримують соціальну допомогу від держави – дещо нижчу, ніж громадяни Швейцарії, але на противагу українським 17 гривням одноразова допомога становить 6 тисяч франків. Водночас цю суму отримує не людина а той орган влади, який турбується, щоб людина була інтегрована у суспільство, пройшла мовні курси, знайшла роботу тощо. Сума, у порівнянні, відповідає приблизно двом невеликим місячним зарплатам у Швейцарії.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.