Хліб із кошика (фото)

Алла Хаятова, фото Йожеф Кіш  27 квітня 2013 11:28  85334593 035238
Хліб із кошика (фото)

Це село – Ізу - в жарт називають «Тринадцять-А» - усе пішло від таблички на в’їзді. І на ній таки вміщено фірмовий ізянський кошик. Це село – єдине таке в Україні, що спеціалізується на лозоплетінні. Ніхто не пригадує, хто першим взяв до рук лозу та сплів кошика. Але нині це уміє кожен ізянин, незалежно від фаху.

Ба навіть більше – лозу тут садять … на городі. Потім збирають урожай, обробляють її – саме це найважчий етап в роботі – та беруться за плетіння. Від сувенірних дрібничок і до меблевих гарнітурів – усе плетуть з лози. Ну а зараз в Ізі – чи не найважливіша пора в році: треба усю державу забезпечити фірмовими ізянськими великодніми кошиками. Власне, вони з Їзи роз’їжджаються на продаж не тільки в міста України, а й за кордон…

Хліб із кошика (фото) (3I3G3496)

Лозоплетінням в Ізі займається і старий і молодий. Головний місцевий промисел нікого не обійшов стороною, розповідає Василь Синиця, чия торгова ятка з плетеними виробами першою зустрічає кожного із гостей Ізи. «У нас нема пана ніякого – і міліція плете, і священики плетуть, врачі плетуть і вчителі плетуть, всі, хто хоче заробити – плетуть».

Хліб із кошика (фото) (3I3G3511)

В Ізі вміють плести все – від хлібничок до меблів. Та саме кошики – це ізянська візитівка. Тим паче перед Великоднем. В Ізі навіть вигадали прикмету – мовляв, кожен Великдень треба святкувати з новим кошиком…  Власне, їх тут тисячі: складовані у причепах та гаражах, що слугують за магазини, гірляндами розвішені на парканах ізянців…

Хліб із кошика (фото) (3I3G3535)

На всякий смак! Щороку в Ізі – нова мода на великодні кошики: змінюється форма, складність плетіння, майстри комбінують різні види лози, а віднедавна – не лише розфарбовують кошики у яскраві кольори, але й вигадливо оздоблюють. Як от стрічками, як робить пані Василина, розповідаючи, що до цього свята готує і золотисті кошики, і сріблясті, і фіолетові, і ясно-зелені, а ще прикрашає стрічками та мереживом. Каже – зараз у селі охоче купують саме такі, припараджені, кошики.

Хліб із кошика (фото) (3I3G3527)

А між тим пані Василина розповідає: окрім того, що торгують ось так, на власних подвір’ях, здають вироби гуртовикам; дехто ж з ізянці сам їде з кошиками по світах, і ті, каже, заробляють краще. Оскільки саме сезон, найпростіший кошик коштуватиме від 50 гривень.

…А от такий, що його плете Тетяна Полянська – утричі дорожчий. Таку «модель» розробили в Ізі кілька років тому і він вважається еталоном саме великоднього кошика. Ізянка розповідає: у цього кошика міцне денце і дві поєднані ручки, аби зручніше було нести прикрашений рушником кошик до церкви. Краєчки виробу прикрашені хитро виплетеними зубчиками, словом, майстри таким фірмовим кошиком пишаються.

Хліб із кошика (фото) (5)

Водночас майстриня не приховує: по вечорах руки ниють від цієї роботи. Але справу не полишає. Цього, доволі складного кошика, виплете за день. Але, кажуть в Ізі, час на виробництво так не вимірюється. Адже власне плетінню передує складніша і брудніша робота – підготовка лози. Яку, як відомо, тут спеціально саджають. А вже відтак, щоби перетворитися на золотаві мереживні вироби, лоза не тільки чиститься, але й відварюється і фарбується. Робота важка, але от чи вдячна…

.

Хліб із кошика (фото) (3I3G3624)

Ще один Василь – Чухрай - не відволікаючись від праці, розповідає: сезон в Ізі насправді триває цілий рік. «Замкнене коло, цілий рік: восени і весною заготовляємо лозу, а потім так – меблі, кошики, хто що може плетемо. З цим роботи багато, а ціна яка була років 5 тому  - так і є, то ж не першої необхідності, не ковбаса… Люди куплять кошика та тримають по 10 років. Ну а ми що – спеціальність вже не будемо міняти».

Хліб із кошика (фото) (3I3G3645)

Поруч з паном Василем працює 23-річна Наталка. Вона – не ізянка, прийшла сюди за невістку і вже за кілька місяців навчилася ремесла, відклавши в бік диплом економіста. Мовляв. Якщо ти в Ізі – берися до лози. Утім дівчина воліє плести не кошики: уже робила певні деталі для крісел-гойдалок, і виготовляти меблі, говорить – цікавіше. Врешті, легкі, проте (як гарантують ізянці!) міцні місцеві меблі – виріб найдорожчий: крісло стартує від 300 гривень, і майстри постійно пробують нові модифікації. Навіть заглядаючи по ідеї до європейських каталогів…

В решті ж, певно, усе виглядає так само, як і десятиліттями тому: технологія обробки лози сьогодні та ж, як дідівська, хіба на деяких подвір’ях майстрам допомагає примітивна техніка. Звісно, найважливіше в ізянських кошиках – ручна праця, яку нічим не заміниш. Пані Анна вже 60 років плете з лози, першого свого кошика виготовивши в 15 літ…

Хліб із кошика (фото) (3I3G3841)

«Хто вчив мене? Самі ся вчили, біда нас учила, треба було нам жити, то ми ся й учили, мусили, та й отак і зачали плести. Чи молоді хотять? Молодь… Хто тепер хоче плести молодий, молоді десь глядавуть на роботи,  - ті, котрі ся десь були научили, то ті не хотять плести, хотять десь іти»,  - каже Анна Ізай

Та, попри те, що нарікає - не вся молодь радо бере в руки лозу - бабця Анна впевнена: не забудуть в Ізі це ремесло. З простої і не дуже доброї причини: у селі нема іншої роботи. Гнучка лоза, з якої ізяни вміють творити своє мереживо – головна сільська годувальниця. Тож хліб у Ізі їдять направду з кошика – найкращого в світі великоднього кошика…

 Усі фарби ізянської майстерності - у нашому фоторепортажі!

Читайте також

]]>