Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу

Тетяна Вашаргелі для uzhgorod.in  19 січня 2012 12:43  4814106 14325
Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу

 Під заголовком «Розбудити сплячу красуню» газета “Урядовий кур”єр” розмістила висновки рейтингового агентства, зроблені за результатами аналізу ситуації у містах України, з огляду на їх привабливість для ведення бізнесу.

  Бізнес-середовище, звабливе для потенційних інвесторів та людей, готових розвивати ділову активність, як і варто було сподіватися, найбільш ефективно вдається сформувати у мегаполісах.  Велика кількість населення - споживача головних послуг і товарів, наявність великих промислових підприємств — стабільного роботодавця — головні критерії, що дають певні гарантії для активного обороту грошових знаків. Проте, бізнесові акули, великі промислові корпорації, поділивши території та сфери впливу, неминуче звертають свої погляди на ще не надто освоєні “компактні” поселення. Принаймні, такими, за висновками експертів, були докризові тенденції. Якщо до цього фактору додати бонусні козирі: наявність потужних транспортних вузлів, транскордонне розміщення, потужну наукову базу, історичні традиції у ставленні до роботи — маленький, з огляду на кількість населення, Ужгород набуває воістину стратегічного значення і має стати справжньою Меккою для бізнес-акул, що жадають прибутків. Мав би, поправимося, стати...

 За висновками того ж агентства, наше місто посідає в рейтингу 19 позицію

 Отож, як свідчить дослідження  РА, населення Ужгорода на 1 січня 2011-го  становило 116 тисяч. При гарній статистиці народжуваності — 11,3 на тисячу населення, маємо від’ємний показник міграції — - 2,7. Рівень злочинності — 5, 8 — є середнім по Україні, зате житловою площею, судячи із цифр, ми забезпечені також на рівні середньому — 20,3 метра квадратних на одну ужгородську душу. На малих підприємствах задіяно 35% усіх працюючих. Це більше, ніж у Києві, але менше, ніж, скажімо, у Черкасах. Зате за обсягом отриманих на цю ж душу послуг ми посідаємо друге, після столиці місце — 7923,8. І це при тому, що за рівнем середньомісячної зарплатні не входимо навіть у першу десятку — 2198 грн. Щоправда, індикативна зарплата, яку агентство вираховувало, завдяки пропозиціям, розміщеним в інтернеті, в Ужгороді становить 3644,52 грн.

 Складна для не фахівця, але зрозуміла при аналізі система підрахунків усіх, взятих до уваги, показників і “поставила Ужгород на кінець 20-ки міст за симпатичним та сприятливим (що одне й те ж) середовищем для ведення бізнесу.

 Власне, аналітики звертають увагу: на суттєве погіршення стану статистики в Ужгороді зіграло співвідношення об’ємів наданих послуг та середньомісячної заробітної платні. Певна невідповідність впадає у вічі навіть не фахівцям.

 Найбільшу вагу в оцінці середовища відіграла динаміка залучення  прямих інвестиційних коштів. В Ужгороді вона із незначним, проте знаком "-". Експерти звертають увагу саме на той факт, що у “затягуванні” грошовитих інвесторів ключову роль відіграє місцева влада. Якраз вона має активно працювати над пошуком, пропозиціями, сприянням.

  Інвестора цікавлять території.

 Ужгород із відомим малоземеллям тут не у виграшній позиції. Приміром, для пошуку території для будівництва “Грокліну” обмежилися тією площадкою, де зараз він знаходиться. На той час, за словами експертів, місто просто не володіло необхідним майданчиком. Зважаючи на той факт, що наразі мова про розширення самої урбан-території не йде, нові площі не з’явилися. 

 Як твердять аналітики, інвестор не хоче мати справу зі старими заводами, прагнучи зводити будівельний контент у відповідності до своїх потреб. Окрім того, сумнівні власники відомих за радянські часи індустріальних монстрів не зацікавлені у наданні площ для збагачення закордонних нуворишів. Тому «площинна» конкуренція відсутня в принципі. Говорити про розширення меж міста наразі теж не доводиться. Оскільки навколишні території міцно застрягли в обіймах районних громад, зараз на них уже розміщені потужні інвестиційні підприємства, які суттєво поповнюють скарбниці не обласного центру.

 Одним із суттєвих факторів “містечкового” розвою експерти називають стратегію розвитку. Вона відсутня не лише в Ужгороді. Проте саме у нас перманентне протистояння міських голів унеможливлює саму ідею наступності влади. Чого варта лише епопея із планом перспективного  розвитку, який із завидною наполегливістю намагаються приймати (чи то приймають, чи то допрацьовують) різні склади міської ради.

 Бажання і вміння працювати  із потенційним інвестором — ще одна запорука успішного формування бізнес-середовища...

 Не заглиблюючись у цифри та секретні відомості, проаналізуємо “сміттєву” тематику. У серпні минулого року в Ужгороді відбулася нарада, на якій було оголошено бажання заключати угоду із інвестором, який впродовж кількох років успішно працює у кількох районах області. Проте, Ужгород йому подолати поки не вдається, в той час, як сміття в Ужгороді успішно перемагає.

 Зрештою, для того, аби оцінювати стан та рівень життя у нашому місті, аналітикам необхідно володіти цифрами, а обивателю досить проаналізувати власне життя. Кілька думок з приводу того, якими є основні показники бізнес-активності і як живеться бізнесу у нашому місті, ми зібрали у людей, дотичних до різних сфер його життя. 

 

Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу (овсянніков)

 Олександр Овсянніков, фінансовий експерт:

 - Об’єктивність будь-якого рейтинга досягається, щонайменше, кількістю показників. Приміром, аналіз на рівні уряду проводиться за 50-ма показниками. Ще одна необхідна передумова: базові і динамічні дані. Не останнє місце посідає і термін, впродовж якого аналізується той чи інший фактор. Що ж до Ужгорода, то тут за сталою традицією, зосереджена основна ділова активність. Приміром, левова частка підприємницьких суб’єктів зафіксована саме тут. Немає нічиєї заслуги… Просто обласні центри «притягають», як у столиці, так і в глибинці. А от бюджетоутворюючих підприємств тут немає. Тому й виходить, що Ужгородський район, завдяки інвестиційним підприємствам, на порядок перевищує економічні показники обласного центру.

Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу (пелин)

 

 Олександр Пєлін, доцент кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ:

 - В Ужгороді зберігається стійка тенденція до зменшення населення. Закарпаття взагалі унікальне у цьому відношенні. Але особливо показовий обласний центр. Левова частка народу емігрує за кордон. І дуже багато людей повертається у село. Основними, на наш погляд, є економічні та соціальні показники: втрата роботи, більше можливості для виживання у сільській місцевості.

Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу (силует 22)

 Олесь, директор супермаркету:

 - Я маю досвід аналогічної роботи в інших обласних центрах. Скажу відверто: тут мені працювати комфортніше. Одразу зауважу: жодної дотичності до державницької «машини» я не маю. Мене, як керівника, приваблює близькість кордонів, і, головне – люди. Вони - на порядок відповідальніші і працьовитіші, ніж в інших регіонах.

Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу (силует 22)

Янош, власник столярного цеху:

 - Знаючи, що моє прізвище не називається, скажу: мене рятує «тінь». Якби довелося робити все «по-білому», то це – кошмар. Чиновники, які дістають папірцями, вимагаючи «бабки», фіскали, які хочуть «пастися» на усіх можливих полях… З партнерами – усе гаразд. Ось тільки я не думаю, що це проблема лише Ужгорода. Наскільки я знаю від знайомих – така ситуація в усій країні. Сьогодні реально хочуть ЗАРОБЛЯТИ, підкреслюю,  гроші лише підприємці, на шию яких міцно присіла уся державницька машина.

 

Ужгород 19-й у всеукраїнському рейтингу ведення бізнесу (рита)

 

Маргарита Мощак, голова РВ УСПП в Закарпатській області:

 -Привабливість можна оцінити за зовнішніми ознаками. Якщо чиновники будь-якої служби возяться дорогими машинами, живуть у дорогих маєтках і т.д., то зрозуміло, як вони на таке життя «заробили». На мій погляд, це найефективніший спосіб визначення привабливості бізнес-середовища. Усе банально залежить від дотримання законів; від кількості дозвільних документів; амплітуди прийняття чиновником рішення; від наявності у нього відповідальності у випадку, коли він наносить шкоду бізнесу; від доступності кредитних ресурсів. На мою думку, є зміни на гірше: зростання відсотків на кредит, розширення прав контролюючих органів, відсутність справедливого судочинства, реальних кроків щодо зменшення кількості дозвільних документів. До прикладу: відмінили дозволи на торгівлю – Ужгородський міськвиконком тут же вводить якісь «узгодження режиму роботи». Вони абсолютно протизаконні, але прокуратура мовчить; намагаються ввести так зване єдине вікно, але за відгуками підприємців, отримати необхідні документи стало ще важче і «заплутаніше». Необхідно змінити обстановку в країні, бо легальний бізнес почувається, як партизан у ворожому тилу. 

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

Ігор Баран  20.01.12 9:52

Гарні фото

Всего комментарів 1
]]>