«Не нашкодь!» -- за таким принципом треба підходити до змін головної площі Ужгорода

Лариса Подоляк  21 січня 2012 17:22  14524307 84495
«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода

Чи не всю  історію незалежності на площі Народній в Ужгороді намагаються щось ліквідувати, встановити, побудувати, перебудувати і таким чином – на тверде переконання  ініціаторів – поліпшити. Мало не всі керівники області теж мали з цього приводу своє бачення: встановити у скверику обабіч «білого дому» церкву, збудувати на розі поміж будівлею облради та ОДА капличку, реконструювати площу. Чимало словесних списів було зламано з приводу встановлення тут пам’ятника Тарасу Шевченку. Шквал емоцій, вже котрий рік, викликає й ідея спорудження будівлі представництва Нацбанку.  

uzhgorod.in, збираючи думки про нинішні ідеї змінити Народну, знайшов…у проектах 30-х років міст, який хочуть споруджувати сьогодні, тодішні плани усе забудувати без зелених острівців, нинішню загрозу появи МАФів, що творця площі Крупку звали не Антонін, та, знову ж, «за» і «проти» забудови-перебудови, реконструкції головної адміністративної площі обласного центру.  

 Ліцензований архітектор, член Національної спілки архітекторів України Володимир Павлей є автором проекту реконструкції площі перед будівлею облради та ОДА, її зеленої (у цю пору року не буквально J) частини. Влітку 2010-го Володимир Михайлович, разом з іншими фахівцями, взяв участь у першому етапі конкурсу на оновлення площі.

Проте за результатами журі не визначило якусь ідею варту реалізації, розділило між авторами проектів символічну суму і оголосило про ІІ етап. Проте і він наприкінці весни 2011-го не дав однозначного переможця. За якийсь час, -- розповідає пан Володимир, -- його запросили в облдержадміністрацію і запропонували доробити свій проект, як найбільш прийнятний, з урахуванням побажань замовника – ОДА. Попросили «вписати» фонтан, зменшити площу,  вимощену за проектом бруківкою і збільшити площу озеленення.

Доопрацьований  проект розглянула науково-художня містобудівельна рада і рекомендувала на допрацювання  з врахуванням зауважень. Відтак мають бути наступні етапи: формування завдання на проект, розробка техумов, кінцеве погодження головних архітекторів міста і області та укладення угоди на виконання робіт.

-- Я корінний ужгородець і загалом не належу до архітекторів-терористів , -- розповідає  про свій задум і його трансформацію у ході різних етапів конкурсу Володимир Павлей. --  Тому я керувався принципом, що втручання в площу повинно бути дуже зваженим, тактовним, за принципом медиків: «Не нашкодь».

Підходив до справи з позицій  дбайливого реставратора, який зберігає все краще, створене попередниками, адже головне – зберегти і хіба що підкреслити красу площі. Не суттєво повинна змінитися і функція, яку ця територія виконує зараз – офіційна, до неї незначною мірою має додатися ще рекреаційне використання.

Проект передбачає використання дуже якісного граніту, бруківки «під старовину», яка б не посвяченим нічим не відрізнялася від тієї, яку могли покласти три чверті століття тому.

За попередньої  каденції міської влади я був  членом науково-художньої  та містобудівельної ради Ужгорода. Скульптор Михайло Белень пропонував встановити на Народній – її центральній осі -- кінну статую князю Лаборцю (не плутати з монументом князю Корятовичу) на яку мав бути проведений конкурс серед скульпторів) і йшлося про те, що якийсь меценат -ужгородець, який живе у Москві, надасть для цього кошти. Тому у свій перший проект я включив кінну статую. На площі обласного значення (з князем Лаборцем) вона могла би бути цілком доречною. Замовник, тобто обласна адміністрація, запропонувала опрацювати варіант  і  визначила, що доцільніше встановити фонтан.

Готуючи проект, я  попрацював в архіві і вивчив документи, як планував площу її творець – Франтішек Крупка. Саме так, Франтішек, а не Антонін, як ідеться всюди у нашій літературі.  Головного архітектора Праги політик Масарик надихнув зробити найвідповідальнішу споруду нашого міста, яка робила Ужгород центром регіону. До речі, сподіваюсь, ми знайдемо документи, дізнаємось більше про Крупку і колись втілимо ідею встановити в нашому місті і йому монумент.

А мій проект передбачає крім реконструкції власне площі ще й облагородження зеленого куточка навпроти будівлі медфаку, де ростуть  дві сріблясті ялинки. Маю однодумців серед фахівців та представників свідомої інтелігенції міста, які вважають, що туди ж треба перенести пам’ятник Масарику, бо там, де його розташували, дуже невдале для цього місце. 

«Як корінний ужгородець і архітектор, -- написав Володимир Павлей на своїй сторінці у Фейсбук, -- вважаю, що ми - громада Ужгорода - повинні вшанувати гідно і пам'ять Президента Чеської Республіки Томаша Масарика і Архітектора Франтішка Крупки, цілеспрямовані зусилля яких надали центру нашого міста гідного вигляду і підняли до рівня европейських міст за рівнем архітектури та містобудівельною структурою. Можливо це допоможе й підняти нинішній рівень архітектури. Без шанобливої поваги до цінного з минулого не можне бути щасливого сьогодення і повноцінного майбутнього».

Щодо планів спорудження, то Володимир Павлей вважає, що всі ми звикли саме до такої, просторої  площі Народної, але якщо посилатися на її автора -- Крупку, то він, згідно креслень, бачив її повністю забудованою. Але новий будинок, якби його взялися робити зараз, мав би бути дуже зваженим не лише архітектурно, а й мати відповідний статус, адже і земля тут чи не найцінніша в місті.

-- Представництво Нацбанку, про зведення якого йде мова, якраз і є такого рівня, це могла б бути друга за значимістю в області державна споруда (після облради та адміністрації). Крім того, вона повинна мати міжнародний рівень, оскільки через Нацбанк проходять міждержавні трансакції, і можливо, з огляду на близькість до кордонів кількох європейських країн, могла б виконувати якісь функції і міжнародного значення. В любому випадку це статусна державна будівля державного й міжнародного значення.

Кілька років  тому був проект будівлі представництва Нацбанку (розробляли не ужгородці) і розглядалася можливість його побудови, зокрема, біля торгового центру «Меблі», що на вул.Заньковецькій . Однак практично всі фахівці його забракували – такій споруді потрібна і земля відповідного статусу.

Що ж до пам’ятника Шевченка, питання про який постає у контексті забудови площі Народної,  Володимир Михайлович вважає, що найідеальніше його розташувати  на осі самої площі і цю думку він відстоював ще коли йшлося про встановлення монументу. «Є місце, аж ніяк не те, де стояв Ленін, де мав би бути наш Кобзар. Але виходячи з того, що склалося на нинішній день, то якщо переносити – краще на вісь вулиці Менделєєва, тобто мудро й професійно розрахувати місце у скверику навпроти економічного факультету, збоку від «білого дому». Ще одне, як саме компромісне рішення, можна розглядати питання аби вписати пам’ятник в «обійми» нової будівлі, залишивши там де він стоїть».  

Головний  архітектор Ужгорода Олександр Шеба має  схожі, і, водночас, інші погляди на забудову і реконструкцію площі.

-- Коли виписували умови конкурсу на реконструкцію площі, то багато що не врахували, тому і він і тривав так довго. Було чимало дебатів, зауважень і я прихильник тези, яку висловив присутній на раді мистецтвознавець Михайло Сирохман: головне, дотримуватись критерію лікарів: не нашкодь. Маючи такий чудовий спадок, змінювати можемо тільки мінімально.  

Більшість представлених  проектів передбачали досить серйозне втручання в архітектуру цієї території, що на мій погляд недопустимо, хоча б тому, що площа є пам’яткою архітектури місцевого значення як забудова чеського періоду. Для Ужгорода вона, можливо, навіть цінніша, ніж більш центральна частина міста, тому що архітектуру як на Корятовича, Корзо має чимало міст, а власне шматочок чеського конструктивізму маємо лише в Ужгороді і тільки дуже дрібними, окремими фрагментами в інших містах краю. Досі вдавалося під час реконструкцій весь Галагов зберегти майже незмінним. 30-ті роки минулого століття – час розквіту чехословацької культури і архітектури зокрема. Наприклад, пражський кубізм – стиль, якому немає аналогів, а в забудові Ужгорода його елементи зустрічаються .

З усіх представлених  проектів реконструкції площі пропозиція, яка кінцево сформувалася є досить виваженою, але має суттєву особливість, яка, вважаю, призвела б до негативних наслідків. Нині Народна -- це строга адміністративна площа без можливостей відпочинку. А цей проект формує рекреаційну зону, відпочинкову. Тобто будуть ходити люди, відпочивати, отож з’явиться сміття, торгівля – і, не виключено, згодом якщо й не МАФи, то точно якісь палатки, столики під парасолями тощо. Хтось додумається приліпити якусь рекламу. Тоді наша офіційна, стилістично чиста площа перетвориться на аналог київського Майдану.

Додам, що співавтором архітектора Сергія Бабушкіна по реконструкції Майдану був Олександр Комаровський, який робив проект площу у радянський період. Як мені розповідали колеги, під час «оновлення» він мало не плакав. Я пам’ятаю Майдан радянських часів, він був органічним, а зараз це якесь «олів’є» -- суміш різнопланових, не дуже сумісних між собою компонентів, єдиної цілісної задумки архітектурної вже немає. Можна провести аналогію, що у нас так само під тиском політичних чинників встановили Шевченка. Якщо це державний символ, людина №1, то треба надати їй достойне місце на вісі площі, а не притуливши збоку.

Коли було перше  засідання конкурсу по реконструкції  Народної, я запропонував знайти в  архівах чеські матеріали, як Крупка бачив проект. Мав на увазі архіви історичного музею у Празі, там є спеціальний відділ,який вивчає Підкарпатську Русь. Але вони знайшлися у нашому обласному архіві.

Так з’ясувалося, що Крупку звали не Антонін, а Франтішек (про те, що людина мала подвійне ім’я принаймні наразі немає ніякого підтвердження). Крупка передбачав повну забудову цієї території, без будь-яких зелених зон і власне без площі. Маленький оазис зелені планувався тільки біля нинішнього медфаку.

Цікаво, що за чеським проектом передбачався і міст через Уж прямо на виході з нинішньої площі, навпроти «білого дому», який зараз, як пішохідний, запланувала звести міська влада для розвантаження сусіднього транспортного мосту. Інакше тоді були розташовані і вулиці, хоча нинішня Довженка, звісно, зручніша для автомобільного руху. Дещо дивною у композиції площі є нинішнє приміщення медичного факультету – воно виходить до неї глухою стіною господарських будівель. За кресленнями Крупки воно мало виглядати більшим.

На мій погляд, нині треба тільки мінімально втручатися в площу – зробити озеленення, можливо підсвітку, але залишити її офіційною, без рекреаційних функцій, тобто не робити там прогулянково-відпочинкову зону. А фонтани, мощення – це вже надто значне втручання.

Вважаю, добре, що площа не забудована настільки, як планував Крупка, вона має простір, дихає. Щодо будівництва там приміщення філії Нацбанку, думаю ,на даний час –це не найкраща ідея. Варто пошукати для нього інше достойне місце та створити сучасну будівлю , яка стане памяткою архітектури 21 століття.  

P.S. Хотілося з’ясувати ще деякі деталі у посадовців обласного управління архітектури.  Заступник начальника управління, начальник відділу містобудування і архітектури Олег Боршовський у телефонній розмові радо погодився поспілкуватися, тільки попросив узгодити це питання з прес-службою обласної адміністрації. На наш дзвінок там здивувалися – такі прохання – рідкість. Але за кілька хвилин повідомили: Олег Ігорович наразі немає що розказати про реконструкцію Народної…  

P.S. Хотілося з’ясувати ще деякі деталі у посадовців обласного управління архітектури.  Заступник начальника управління, начальник відділу містобудування і архітектури Олег Боршовський у телефонній розмові радо погодився поспілкуватися, тільки попросив узгодити це питання з прес-службою обласної адміністрації. На наш дзвінок там здивувалися – такі прохання – рідкість. Але за кілька хвилин повідомили: Олег Ігорович наразі немає що розказати про реконструкцію Народної…  

Отож запрошуємо інших фахівців та всіх ужгородців долучитися до дискусії яким має бути обласний центр і, зокрема, площа Народна.

 Так мало б бути з фонтаном

«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (11)
«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (22)
«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (33)

З архівних матеріалів, плани Крупки 

«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (66)

Плани щодо скверика біля медичного факультету

«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (44)

Пропозиція з кінною статуєю

«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (77)
«Не нашкодь!» -- за таким  принципом треба  підходити до змін головної площі Ужгорода  (88)

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (8)

Александр  22.02.12 17:14

Нафталин у тебя в мозгах, Макс.


Макс  20.02.12 3:39

Это нафталиновый совок...


Владимир Павлей  22.01.12 22:35

Мне трудно себе представить, проводя паралели и изучая аналоги ситуации,
что такой уровень благоустройства "партера" - как у нас - был бы возможен, например - перед зданием Дворца Бельведэр, который находится в Вене и не менее исторически ценен, чем наш исторический шедевр - здание Крупки.
Я приглашаю к публичной аргументированной дискусии - по данной теме Михайла Сирохмана и Михайла Приймича, от которых на градостроительном и художественном советах ничего кроме общих фраз и личного субъективного мнения не услышал, но которые являются ярыми противниками благоустройства площади.
Хочу слышать профессиональную аргументацию и пусть она будет открытой и публичной.


Владимир Павлей  22.01.12 22:17

Мне трудно себе представить, что Франтишек Крупка, другие известные специалисты Западной Европы, Сергей Бабушкин, Александр Комаровский -
оставили бы нашу площадь в нынешнем ее виде.
Именно по-этой причине площадь была благоустроена в советский период.
И это благоустройство совсем не "портило" и не "унижало" ценность конструктивизма здания Крупки, а только дополняло.
Кстати, это решение нашей площади Народной являлось примером и илюстрацией академического учебника по ландшафтной архитектуре,
изданного МАРХИ - самого авторитетной Архитектурной Высшей Школы периода СССР.


Владимир Павлей  22.01.12 22:02

По известным причинам - не были решены все проблемы по комплексной застройке и благоустройству авторами архитектурного комплекса.
Во все исторические периоды производились попытки благоустройства площади и они делались в разной степени полноценно и под разные идеологические сценарии.
Не стоит вопрос - срочно что-то делать или сделать какую-то очередную нелепость.
Стоит вопрос определиться с потребностями и отношением горожан - по теме этой площади, а именно - какой бы хотели видеть площадь жители города.
В будущем или очень далеком будущем - это уже другой вопрос.


Владимир Павлей  22.01.12 21:59

Олегу. Город с профессиональной точки зрения следует рассматривать как здоровую живую развивающуюся структуру.
Теоретически и в идеале. В жизни, к сожалению - не всегда так получается - по разным причинам.
И по-этому мы видим города в состоянии разной степени "испорчености" и здоровья.
В одношении локального аспекта комплекса здания и стиля здания - конструктивизма - Вы правы - он тяготеет к минимализму.
Но сам партер площади не является и никогда не был благоустроен чисто и стильно,
чтобы представлять собой ценность "охраняемую" и неприкасаемую.
Жизнь не остановилась 80 лет тому назад.


Ужгородец  21.01.12 20:41

Реализация проэкта с памятниником Лабарцу и круглым фонтаном может сделать в Ужгороде нову достопримечательность и облегчит жизнь пешиходов которые каждый день посещают ОДА


Олег  21.01.12 20:15

Мне кажется, что какие-либо реконструкции - вообще неуместны. Такая высокая растительность, фонтаны и монументы будут просто заслонять обзор здания. Конструктивизм тяготеет к минимализму, а площадь получится перегруженной излишними элементами. Да и выделять огромные деньги на реконструкцию в то время, когда исторический центр в упадке и нет освещения на Швабской и Капушанской - это просто кощунство.

Всего комментарів 8
]]>