Кандидати без шансів на перемогу розказали, що робитимуть у Верховні Раді

uzhgorod.in  24 жовтня 2012 16:36  10423165 023704
Кандидати без шансів на перемогу розказали, що робитимуть у Верховні Раді

На жаль, запрошення прес-центру «Закарпаття» зустрітися всім кандидатам у народні депутати по округу №68 проігнорували всі лідери перегонів. Найпершим «з’їхав» кандидат від Партії регіонів Василь Ковач, не пояснивши причин відмови побачитися з опонентами віч-на-віч. Сергій Ратушняк спочатку погодився прийти, але пізніше відмовився, щоб, як сам пояснив, не робити своєю присутністю рекламу маловідомим кандидатам. Павло Чучка до останнього обіцяв прийти на зустріч, але не встиг повернутися з Чопа.    
 Тож на зустріч прийшло всього 5 кандидатів, кожен з яких, коли вірити опитуваннями, може претендувати максимум на четверте місце. Спочатку кандидати коротко розказали, чим хочуть займатися у Раді. Стефан Решко вважає, що займатися треба загальнодержавними справами, а не локальними речами на кшталт ремонту дитсадків в своєму окрузі. Зокрема, розвивати бізнес, залучати іноземних інвесторів, спростити податкову систему. Микола Жолтані найбільшу проблему бачить в поганій економіці та деградованому суспільстві, щоправда у поганій владі звинуватив самих же виборців: «Влада є віддзеркаленням суспільства. Треба пеняти на себе». Крім того, повідомив, що хоч і балотується за підтримки «Україна – вперед», але є позапартійним. При цьому обмовився (сподіваємося, все ж таки обмовився): «Люди мені довіряють. І я несу перед ними якнайменшу моральну відповідальність». Пізніше пан Микола на запитання, чи дійсно Ахметов фінансує партію Королевської, збентежив ще раз, відповівши, що був би лише радий, якби Ахметов фінансував партію, бо тоді б він, кандидат Жолтані, мав купу білбордів для агітації та ефірів на телебаченні.
   Оригінальне бачення має кандидат Василь Брензович. В той час, як всі кандидати, що зібралися в прес-центрі в один голос заявляли, що недоторканість з нардепів потрібно зняти, а також розробити механізм відкликання мажоритарника, якщо виборці ним не задоволені, представник КМКС вважає, що недоторканість необхідна, а відкликати не можна, бо виборці мають усвідомлювати, що обрали людину на всі 5 років. Він переконаний, що вибори будуть корумпованими і на правильний шлях Україна так і не вийшла.
«Неправдою буде говорити, що йду у Верховну Раду вирішувати проблеми Закарпаття, – заявив «ударівець» Ростислав Буланов. – Я людина команди й виконуватиму ті завдання, які бере на себе наша сила. Але однозначно буду лобіювати інтереси області». Серед завдань партії Буланов назвав спрощення податкової системи, створення антикорупційного агентства, проведення люстрації серед чиновників, децентралізація бюджету, щоб гроші, зароблені в регіонах, частково там же й залишалися, введення вотуму недовіри, аби можна було відкликати держслужбовців з їхніх посад та створення народного вето.   
А от представник «Батьківщини» Андрій Сербайло нічого не обіцяв. Він дотримується тієї ж програми, що й партія і впевнений, що й так усі знають програму «Батьківщини». 
Всі кандидати говорили про майбутні фальсифікації, про підкуп виборців, закликали брати гроші від всіх, хто дає, а голосувати, як кортить. 
Але найцікавіший момент дискусії настав, коли Сербайло та Буланов почали визначати між собою, хто більш опозиційний, продемонструвавши, що нічим не поступаються своїм партійним босам зі столиці, яким також це питання жити не дає. 
Суперечку спровокував ведучий розмови, запитавши пана Андрія, чи може той бути реальним опозиціонером, співпрацюючи з владою, як заступник голови облради. «Не знаю, хто у нас визначає опозиційність. Я представляю об’єднану опозицію і смію говорити, що реально є представником Об’єднаної опозиції. Я працюю заступником голови облради. Це виборна посада, а не призначення президентом чи головою ОДА. Посада не відноситься до органів виконавчої влади. Скажіть, ви чули від «більш опозиційного» кандидата заяви щодо оцінки діяльності президента? Я підписав відповідні заяви та зобов’язання, що в складі команди ставитимемо питання про імпічмент президента. Народ розбереться 28 числа», – роздратовано заявив кандидат.  
«Зараз всі намагаються навісити на себе ярлик опозиційності. От і Ратушняк пробує – хто йому може повірити, коли він завжди був провладним? – парирував Буланов. – Андрія Сербайла я не вважаю опозиційним, бо він оголосив про свою опозиційність лише під час кампанії. А насправді  опозиційних кандидатів з самого початку було лише двоє: я та Павло Чучка». Андрій Андрійович у відповідь довго згадував всі свої досягнення на опозиційній ниві. А от Ростислав нарвався на запитання, чому не зняв свою кандидатуру на користь Павла Чучки, хоча раніше говорив, що готовий знятися. Він підтвердив, що міг знятися, але з’їзд партії не дав добро, а Буланов – людина командна і проти партії не піде. А чому з’їзд не дозволив? Бо раніше свою кандидатуру зняв Володимир Смоланка, якого підтримував Єдиний Центр і київські «ударники» повважали, що цей факт може якимось чином принизити їхню партію. Коментарі – зайві. 
Цікаво, що наші ужгородські запеклі опозиціонери заговорять після виборів, якщо завдяки їхнім амбіціям переможе кандидат від влади, з якою вони так запекло (на словах) борються. 
P.S. Окрему подяку хочеться висловити окремим кандидатам за надзвичайну пунктуальність. Шановні кандидати, постарайтеся зрозуміти, що зайняті не лише ви й намагайтеся цінувати чужий робочий час! 

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>