Лікарняний хай-тек. Понад 160 тисяч закарпатців уже мають електронні медичні картки

Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Старий Замок"   28 листопада 2012 17:17  14825388 025946
Лікарняний хай-тек. Понад 160 тисяч закарпатців уже мають електронні медичні картки

Електронний реєстр усіх пацієнтів є кількарічною мрією Міністерства охорони здоров’я України, яка, однак, ніяк не втілиться в життя. У нашій області пілотний проект електронної бази медичних карток першими спробували запровадити у поліклініці обласної клінічної лікарні ім. А. Новака.

Через півроку «швидкі» обладнають GPS-навігаторами
Чиновники обласного рівня про ідею запровадження єдиного медичного реєстру пацієнтів вперше заговорили торік. Зокрема, під час однієї з прес-конференцій начальник управління охорони здоров’я ОДА Роман Шніцер заявив: незабаром паперові амбулаторні картки стануть відголоском минулого, натомість у краї запрацює єдиний електронний реєстр усіх мешканців та історій їхніх хвороб. Таке нововведення, за словами чиновника, дозволить медикам працювати оперативніше, наприклад, ті ж лікарі «швидкої допомоги» перед виїздом на виклик матимуть повну інформацію про пацієнта. Крім того, в майбутньому можна буде створити систему електрон¬ного запису на прийом до лікаря. Запрацювати проект мав би вже з 2013 року. 

Нині, коли до нового року залишилося трохи більше місяця, «Замок» поцікавився, що з планів близьке до дійсності. На прохання прокоментувати хід справ з проекту Роман Шніцер відповів: майже вся підготовча робота завершена, тож через 6–8 місяців працівники «швидкої» матимуть доступ не лише до електронної бази медичних карток, а й до системи GPS, яка допомагатиме оперативніше доїхати до хворого. «Запровадження єдиного електронного реєстру – це справа не одного дня, – каже Роман Шніцер. – У цьому напрямку вже кілька років успішно працює обласна лікарня ім. Новака. Система, запроваджена там, має кілька рівнів доступу, тож усі дані паціентів надійно захищені. У майбутньому хочемо, аби кожен лікар мав у кабінеті комп’ютер і одразу після огляду паціента вводив інформацію до його електронної картки».   

Докладніше «Замок» попросив розповісти заступника головного лікаря з економічних питань обласної клінічної лікарні ім. А. Новака Олександра Матьовку. 

Олександр Миколайович був одним із ініціаторів запровадження такої системи ще до того, як про неї заговорили на вседержавному рівні. «Ідея створити свою внутрішню електронну мережу виникла в нас понад 5 років тому, – розповів. – Вона дозволяє вести повний облік усіх, хто до нас звертається. Річ у тім, що паперові амбулаторні картки ми змінюємо кожні 2 роки. Часто буває, що хворі забирають картки з собою, гублять їх, після чого фактично неможливо відтворити всю історію хвороб. А електронна картка заводиться паціенту раз, тож потім лікар може будь-коли подивитися, коли востаннє був у поліклініці недужий, з якими скаргами».

Паперові картки з лікарень не зникнуть

Поки що ця система діє лише в поліклініці. Для того, щоб перевести в електронну версію інший медичний документ лікарні – історію хвороби пацієнта – потрібне складніше програмне забезпечення, яке потребує кращого технічного оснащення й додаткових знань лікарів, що ним користуватимуться. Олександр Матьовка пояснив: введення електронних амбулаторних карток зовсім не означатиме, що паперові історії хвороб зникнуть з наших лікарень. «Правила ведення медичної документації зобов’язують працівника підписуватися під своїми рекомендаціями й висновками, тому відмовитися від паперових карток не можемо, – розповів «Замку» заступник головного лікаря. – Розуміємо, що це додаткова робота для лікарів, адже муситимуть дублювати свої записи в паперовому й електронному варіанті. А оскільки не всі   добре розуміються на комп’ютері, не поспішаємо повністю переходити на ведення електронних карток самими медиками».

Показуючи, як це працює на ділі, Олександр Матьовка запросив до реєстратури поліклінічного відділення обласної лікарні. Кожного, хто підходить до віконечка, працівниця поліклініки запитує, чи приходив уже до них пацієнт. Якщо на хворого ще не завели електронної картки, то це робиться одразу ж на місці. Далі картка роздруковується (щоб у лікарів був її паперовий аналог) або, якщо вона була заведена раніше, видається разом із амбулаторним талоном, тобто направленням до певного спеціаліста. Потім же, на основі огляду, медсестра заносить відомості про хворобу паціента до електронної картки. Доступ до бази є логінованим, тобто кожен користувач для входу в систему мусить ввести свій пароль – це дає змогу відстежувати будь-який запис. 

Нині таких карток в обласній поліклініці близько 160 тисяч, і щодня з’являються десятки нових. Олександр Матьовка бачить перспективи таких електронних документів у створенні єдиної регіональної бази паціентів. Так, аби лікар, приймаючи хворого з району, міг відкрити електронну картку, заведену в амбулаторії його рідного населеного пункту, і подивитися, чим хворіла ця людина і що їй рекомендували під час попередніх оглядів. «Ми розуміємо, що запровадження єдиного регіонального реєстру потребує відповідного фінансування, та й далеко не всі медики краю (особ¬ливо у глибинці) зможуть швидко опанувати введення системи, – зауважив заступник головного лікаря. – Тому варто, мабуть, почати з об’єднання баз медичних закладів обласного рівня: кардіодиспансера, тубдиспансера, онкодиспансера тощо. Якщо хоча б в одній із цих медустанов пацієнт буде зареєстрований, в інших уже не доведеться витрачати час на його повторний запис». 

Дані електронної картки не копіюються 

Також у майбутньому в обласній лікарні хотіли б ввести електронний запис на прийом до спеціалістів. Кажуть: жителі області звикли ходити до лікаря з понеділка. Тому з початку тижня під кабінетами вишиковуються черги, а в п’ятницю пацієнтів значно менше. Це створює велике навантаження на лікарів, не кажучи вже про самих недужих, котрі змушені гаяти час у чергах.

Що ж до безпеки, то Олександр Матьовка вважає: пацієнт може бути упевненим, що відомості про його хвороби не потраплять у якусь загальнодоступну базу. 

Каже, з працівниками, котрі мають доступ до персональних даних людей, постійно проводиться роз’яснювальна робота, особливий наголос – на відповідальності й покаранні, якщо з чиєїсь вини дані медичних карток потраплять до чужих рук. 

Систему, яка діє в обласній лікарні, Олександр Миколайович вважає цілком надійною. «Комп’ютери, з допомогою яких до загальної бази вносяться дані, не мають можливості копіювання. Це така собі бездискова робоча станція, тобто до неї неможливо підключити флешку, дискету чи інший засіб для передачі інформації, – розповідає заступник головного лікаря. – Хоча, звичайно, бути на 100 % упевненими в тому, що зливу інформації не буде, ми не можемо, бо ж нині є умільці, які й бази спецслужб здатні «зламати».  

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>