Відкритий лист голові Національної спілки журналістів України І.Ф.Лубченко

26 березня 2012 08:56  2308191 08483
Відкритий лист голові Національної спілки журналістів України І.Ф.Лубченко

Відкритий лист голові Національної спілки журналістів України І.Ф.Лубченко, підтриманий представниками 25 редакційних колективів закарпатських засобів масової інформації. 

Необхідне зауваження. Цей відкритий лист опублікований на інтернет-порталі як інформаційний матеріал. Зауваження і пропозиції до його тексту приймаються у понеділок, 26 березня 2012 р., до кінця робочого дня. Журналісти Закарпаття або редакційні колективи, котрі бажають підписатися під цим листом (або ж навпаки – відкликати свій підпис) також можуть зробити це у понеділок, 26 березня 2012 р., до кінця робочого дня. Контактні телефони: (0312) 44-51-48 і 095-243-48-48. Після чого нижче викладене буде оформлено як документ і спрямовано адресатам.

Голові Національної спілки журналістів України

І.Ф.Лубченко

 

Копії:

начальнику Головного управління юстиції в Закарпатській області

П.М.Ільницькому

прокурору Закарпатської області

А.Л.Петруні

голові Закарпатської облдержадміністрації

О.О.Ледиді

 

20 березня 2012 в м. Ужгороді нібито проведена звітно-виборна конференція Закарпатської обласної організації журналістів. Цю конференцію не можна вважати такою, що відбулася, а прийняті на ній рішення – легітимними через цілу низку причин. Зокрема:

Н порушення п. 5 Статуту Закарпатської обласної організації журналістів рішення про скликання цієї конференції, дату, час і місце її проведення, а також квоту представництва на ній від первинних організацій та редакційних колективів не було оприлюднено у жодному друкованому або електронному ЗМІ Закарпатської області.

Про дане рішення (щодо скликання конференції, дати, часу і місця її проведення, а також квоти представництва) належним чином (у письмовому вигляді) взагалі не були повідомлені жодна первинна організація і жоден редакційний колектив. Голова Закарпатської обласної організації журналістів Д.Воробець і самозваний секретар організації В.Чижмарь (на звітно-виборній конференції 2007 року він на цю посаду не обирався; можливе рішення правління ЗООЖ про обрання В.Чижмаря на посаду секретаря Закарпатської обласної організації журналістів в період між конференціями ніде не оприлюднене і до відома первинних організацій та редакційних колективів не доводилося) в телефонному режимі сповіщали про дату, час і місце проведення конференції керівників окремих «зручних» для себе первинних організацій та редакційних колективів, диктували їм прізвища тих, кого слід обрати делегатами конференції, і вимагали факсом переслати їм (Д.Воробцю або ж В.Чижмарю) відповідні протоколи зборів первинних організацій та редакційних колективів.

Ще одну частину знайомих і «вірних» їм членів Спілки журналістів Д.Воробець і В.Чижмарь запросили на конференцію в телефонному режимі і самовільно включили їх до списку делегатів без будь-яких на те підстав. Як результат – цілий ряд солідних (як за кількістю працюючих журналістів, так і за авторитетністю серед читачів) засобів масової інформації виявилися «за бортом» конференції, в той час, як в її роботі взяло участь багато «випадкових людей» – котрі не представляють будь-який засіб масової інформації і не були обрані делегатами належним чином.

На це було звернуто увагу Д.Воробця і В.Чижмаря як під час реєстрації делегатів, так і при вирішенні процедурних питань при відкритті конференції. Так, група делегатів зажадала обрати мандатну комісію, яка зобов'язана була отримати:

– список зареєстрованих делегатів конференції, запрошених і гостей;

– офіційне рішення правління (або іншого органу, передбаченого Статутом ЗООЖ) про скликання конференції;

– рішення правління ЗООЖ про кворум представництва на конференції;

– список первинних організацій та редакційних колективів із зазначенням кількості журналістів, які перебувають там на обліку;

– підтвердження того, що всі первинні організації та редакційні колективи були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення конференції;

– протоколи зборів первинних організацій та редакційних колективів із зазначенням прізвищ обраних делегатів.

Після чого мандатна комісія зобов'язана була перевірити, чи дотримана квота представництва від усіх первинних організацій та редакційних колективів, чи ті особи сидять в залі, котрі були обрані на зборах, відокремити делегатів від запрошених, які не наділені правом голосу, доповісти про виконану роботу та її результати конференції – і лише після дотримання всіх цих процедур дати «добро» на голосування з питань порядку денного.

Між тим, Д.Воробець повідомив, що мандатна комісія «уже працює» – навіть не будучи обраною. Потім, все ж таки, склад комісії був формально проголосований, і вона нібито «приступила до роботи». Проте доповідь про виконану роботу мандатна комісія так і не представила, протоколи її засідань з висновками щодо правомочності делегатів конференцією не затверджувалися. В результаті – при голосуванні з питань порядку денного лічильна комісія враховувала руки всіх, хто їх тягнув. У тому числі – згаданих вище ніким не обраних «випадкових людей», запрошених, гостей і майже повного складу працівників Управління інформації та зв'язків із громадськістю Закарпатської облдержадміністрації, котрі незрозуміло чому в робочий час сиділи не в робочих кабінетах ОДА, а в залі, де проводилася звітно-виборна конференція ЗООЖ.

Зважаючи на зазначені вище грубі порушення статутних вимог при скликанні та безпосередньому проведенні звітно-виборної конференції Закарпатської обласної організації журналістів, вона жодним чином не може бути визнана такою, що відбулася, а рішення, які на ній були прийняті, – легітимними.

Далі. Як випливало з Вашої особистої інформації, представляти на даній конференції НСЖУ був уповноважений в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ Й.О.Бурчо. У попередній телефонній розмові Й.О.Бурчо висловив бажання зустрітися з головними редакторами і журналістами ряду обласних ЗМІ, які на установчих зборах 06 березня 2012 р. заявили про створення регіональної творчої спілки «Закарпатська обласна організація Національної спілки журналістів України» (до цього моменту творча спілка закарпатських журналістів у відповідному реєстрі Головного управління юстиції в Закарпатській області не значилася, Закарпатська обласна організація журналістів, очолювана Д.Воробцем, з 1993 р. значилася в списку громадських організацій). Його прохання було виконано – 20 березня з ранку редактори і журналісти, засновники обласної творчої спілки, чекали Йосипа Олександровича у приміщенні Європейського медіа-центру. Проте він на цю зустріч (скликану, нагадаємо, на його особисте прохання) так і не з'явився.

Пізніше з'ясувалося, що Д.Воробець зі своїм найближчим оточенням «зняли з поїзда» Й.О.Бурча ще в Мукачеві і повезли в Ужгород власним автомобілем. Години їзди до Ужгорода виявилося цілком достатньо, щоб вектор намірів Й.О.Бурча розвернувся на 180 градусів. Забігаючи наперед, зауважимо, що Й.О.Бурчо взагалі не зустрівся з редакторами і журналістами, котрі критично оцінюють роботу Д.Воробця на посаді керівника обласної журналістської організації, – відразу після конференції він швиденько сів в автомобіль, знову ж таки наданий найближчим оточенням Д.Воробця, і поїхав у невідомому напрямку. З представниками місцевої влади (Закарпатської обласної та Ужгородської міської), наскільки нам відомо, Й.О.Бурчо також не зустрічався.

Дивною була поведінка в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ Й.О.Бурча і під час проведення звітно-виборної конференції ЗООЖ, яка нібито відбулася 20 березня:

Й.О.Бурчо, будучи в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ, не дав правової оцінки тому факту, що на порушення п. 5 Статуту Закарпатської обласної організації журналістів, рішення про скликання цієї конференції, дату, час і місце її проведення, а також про квоту представництва на ній від первинних організацій та редакційних колективів не було оприлюднене в друкованих або електронних ЗМІ області, належним чином (у письмовому вигляді) про це взагалі не була повідомлена жодна первинна організації і жоден редакційний колектив.

Й.О.Бурчо, будучи в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ, не дав правової оцінки тим фактам, що мандатна комісія конференції невідомо ким і на яких підставах була призначена ще до початку роботи конференції, а після того, як її таки формально обрали, так і не представила конференції доповідь про легітимність тих осіб, які брали участь в її роботі і в голосуваннях з питань порядку денного.

Уже в ході конференції були публічно озвучені ще два кричущих факти. По-перше, згідно зі статтею 28 Статуту ЗООЖ, до керівних або контрольних органів можна бути обраним не більше двох термінів підряд, а Д.Воробець займав посаду керівника Закарпатської обласної організації журналістів уже третій термін поспіль. По-друге, на конференції був нібито заслуханий звіт ревізійної комісії Закарпатської обласної організації журналістів. Між тим, згідно зі статтею 26 Статуту ЗООЖ, контрольним і ревізійним органом організації є Комітет статутного нагляду, який обирається конференцією ЗООЖ і їй підзвітний. Однак про обрання такого Комітету і його голови нікому з журналістів не відомо, звіт цього контрольного і ревізійного органу ЗООЖ на конференції представлений не був.

Й.О.Бурчо, будучи в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ, не дав правової оцінки і цим грубим порушенням статутних вимог, зазначивши лише, що всі «зауваження» (саме таким словом він назвав згадані грубі порушення статутних вимог!) будуть безумовно враховані в майбутньому. Однак мова в даному випадку йшла про минуле – про те, що Д.Воробець 5 років нелегітимно очолював Закарпатську обласну організацію журналістів при відсутності передбаченого Статутом ЗОООЖ Комітету статутного нагляду і повній безконтрольності з боку правління і президії ЗООЖ (персональний склад яких, до слова, також ніде не оприлюднений, а тому журналістам невідомий).

Й.О.Бурчо, будучи в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ, не дав правової оцінки й іншим грубим порушенням статутних вимог, зокрема – коли розглядалося питання про внесення змін до Статуту ЗООЖ. Ряд учасників зборів наполягали на тому, що зміни не можуть бути внесені «з голосу». По-перше, у кожного з делегатів на руках мав бути діючий Статут ЗООЖ (якого, зауважимо, ніхто з обласних журналістів в очі не бачив – Статут зберігався в сейфі Д.Воробця і за 19 років (з 1993 по 2012 рр.) так і не був оприлюднений). По-друге, запропоновані зміни повинні були бути роздані делегатам у письмовому вигляді. По-третє, пропоновані зміни попередньо повинні бути обговорені на зборах первинних організацій та редакційних колективів – і лише потім винесені для прийняття конференцією.

Більш того, Й.О.Бурчо, будучи в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ, навіть умовляв присутніх прийняти ці зміни «з голосу» і негайно, інакше, за його публічно сказаними словами, «ви не зможете обрати керівництво вашої організації». Сенс цієї фрази став зрозумілий пізніше: зі Статуту ЗООЖ пропонувалося прибрати згадувану вище статтю 28 – про заборону обрання до керівних або контрольних органів більше ніж на два строки поспіль. Таким чином, в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ Й.О.Бурчо мало того, що безпосереднім чином неправомірно втрутився в роботу обласної конференції, а й своїми прямими діями підштовхував її учасників до обрання Д.Воробця керівником обласної організації на черговий, вже четвертий за рахунком термін.

Мимоволі виникає запитання: якими ж «інтересами» при всьому цьому керувався представляючий НСЖУ в.о. голови Ревізійної комісії Й.О.Бурчо – незрозумілими моральними або прихованими матеріальними?

У зв'язку з усім, вище викладеним, просимо Вас,

– публічно зачитати цей лист на пленумі правління НСЖУ, наміченому на 29 березня ц.р.;

– дати особисту та офіційну оцінку грубих порушень статутних вимог при скликанні та проведенні 20 березня 2012 р. звітно-виборної конференції Закарпатської обласної організації журналістів;

– офіційно визнати звітно-виборну конференцію Закарпатської обласної організації журналістів, скликану 20 березня 2012 р., такою, що не відбулася, а рішення, на ній прийняті, – нелегітимними;

– дати принципову оцінку діям в.о. голови Ревізійної комісії НСЖУ Й.О.Бурча напередодні і в ході проведення згаданої звітно-виборної конференції Закарпатської обласної організації журналістів від 20 березня 2012 р.

За дорученням засновників регіональної творчої спілки «Закарпатська обласна організація Національної спілки журналістів України» (редактори та журналісти, що представляють обласні газети «Закарпатська правда», «РІО», «Неділя», «Старий Замок», «Срібна Земля-Фест», «Срібна Земля», «Європа-Центр», «Спорт-тайм», «Правозахист», «Наш час», «Новинка», «Трибуна», «Медичний вісник», районні газети «Вісті Ужгородщини», «Нарцисова Долина», «Карпатська панорама», журнал «Журналіст Закарпаття», телеканал «Тиса-1», інформаційні інтернет-портали Uzhgorod-ua.com, karpatnews.in.ua, «Новини Закарпаття», clipnews.info, mediacentr.info, а також Європейський медіа-центр і Закарпатську незалежну медіапрофспілку України) –

голова конференції засновників регіональної творчої спілки «Закарпатська обласна організація Національної спілки журналістів України» Володимир Кривошапко,

секретар конференції засновників регіональної творчої спілки «Закарпатська обласна організація Національної спілки журналістів України» Микола Кошута.

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарів немає
]]>