На Закарпатті волонтери з України, Росії та Словаччини впорядковують некрополі (ФОТО)

uzhgorod.in  11 липня 2012 10:36  38716336 116802
На Закарпатті волонтери з України, Росії та Словаччини впорядковують некрополі (ФОТО)

Упродовж двох тижнів у Карпатах українські, російські та словацькі волонтери розчищають та облаштовують військові кладовища часів Першої світової. Тут, на території Ужанського національного парку (Великоберезнянщина), розгорнувся табір учасників збору-походу «Слідами забутої війни» — експедиції міжнародного гуманітарного проекту «Пам’ять Вітчизни».

Некрополі, що зосталися після боїв Карпатської операції 1915-го, нині забуті й занедбані. Саме тому торік у квітні на міжнародній конференції «Гуманітарне співробітництво напередодні 100-річчя Першої світової війни» й вирішили провести волонтерський збір-похід. Фінансово підтримати проект зголосилася міжнародна компанія. Цього року наприкінці червня до Ужанського НПП прибули групи волонтерів із Закарпаття, Львівщини, Тернопільщини, Волині, Дніпропетровщини, Криму, а також добровольці Росії та Словаччини. Це — Федерація скаутів «Галицька Русь», Фонд Анатолія Лісіцина з російського Ярославля, Клуб військової історії «Бескиди» зі словацького міста Гуменне.

Кілька днів більше півсотні волонтерів працювали на горі Черемха. На висоті 1130 метрів — не лише плантації чорниці й за кордон рукою подати. Тут розмістився некрополь з понад 650 могилами воїнів армій Російської та Австро-Угорської імперій. Російські та словацькі групи вже повернулися додому, тож наразі в таборі перебувають лише українські учасники. Живуть у наметах, сніданки, обіди й вечері готують на вогнищі, купаються в річці. Скаути допомагають працівникам Ужанського НПП відновлювати військовий цвинтар часів Першої світової війни  неподалік залізничної станції Волосянка — тут спочивають 687 воїнів. Вже до кінця цього літа за архівними документами і світлинами планують відновити військове кладовище. А в серпні повернуться назад на Черемху, аби завершити всі роботи.

Кирило Арбатов, президент Федерації скаутів «Галицька Русь» каже, на некрополь натрапили, мандруючи Карпатами. «Працівники Ужанського нацпарку розповіли, що в Словаччині Клуб воєнної історії «Бескиди» натрапив у Празі (у міжвоєнний період закарпатська Великоберезнянщина була у складі Чехословаччини) на унікальні документи з планами цих кладовищ, інформацією про те, хто тут похований, про кількість загиблих. Так склалося, що наша мандрівка співпала в часі з їх розвідкою. Опісля провели міжнародний круглий стіл, за копіями архівних матеріалів візуалізували на комп’ютері об’єкти й узялися відновлювати. У плані кладовища на Черемсі —  кілька великих шахт, де в кожній поховано з сотню й більше воїнів. Цвинтар частково зруйнували внаслідок робіт на кордоні. Неподалік станції у Волосянці роботи розпочали два роки тому. Сам об’єкт має цікавий план, видно, Чехословаччина дуже творчо підійшла до впорядкування некрополів: усі мають правильні геометричні форми, при чому споруджені з недорогих будматеріалів, жодного мармуру чи бронзи. Меморіал розділений на дві братські могили у формі кола, є індивідуальні поховання. Власне, по тих колах і вдалося локалізувати об’єкт. Однак за останні 80 років ґрунт на схилі зсунувся, тож трохи змінили периметр кладовища».

14-літня Діана в таборі вже вдруге. «Ми зараз розчищаємо все, що залишилося —  каміння, траву… — не відривається від праці дівчина. —  У таборі відпочиваємо, ходимо в нічні рейди, у «Школі ратника» нам читають тренінги. Маємо кілька патрулів, кожен день розписаний, і кожен з патрулів за щось відповідає. Сьогодні ми, третій і четвертий патрулі, тут прибираємо. Вчора теж тут були, але мали іншу роботу».

«Школа ратника» — це вишкільний історико-краєзнавчий табір, — пояснює Марія Семенюк, заступник начальника збору-походу. — Волонтери не лише працюють на об’єктах, а й вчаться виживати в горах, у диких умовах. Цьогоріч до ми також ввели тренінг з журналістики, трошки займалися мистецтвом. А на нічних рейдах відбуваються ігри — скаути отримують на пропускних пунктах завдання. Це можуть бути питання з медицини, загадки, віджимання, переправи… Такі рейди в нас проходять кожен третій день. Діти, буває, трохи лякаються, але вони вчаться працювати в команді, допомагати один одному, підтримувати, випробовують себе. Після гри хоч і можуть повернутися змоклими та змученими, проте завжди  веселі й задоволені».  

 

Читайте також

Залишити коментар

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без будь-яких попереджень та пояснень. Також данні про таких користувачів можуть бути передані правоохоронним органам, якщо від них надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати посилання та рекламні повідомлення!

Коментарі (1)

Скаут  19.07.12 23:13

Куди зникли фото? Раніше під статтями були фото!
Поверніть фото!

Всего комментарів 1
]]>