Металочерепиця, тарілки супутникового телебачення, пластикові вікна тощо — сьогодні на будинках сучасних багатоповерхівок не побачити нічого цікавого. Інша ж справа старовинні будинки історичного центру міста над Ужем: тут як австро-угорські, так і чехословацькі кам’яниці прикрашають людські фігури і обличчя. Ні час, ні війни не познущалися над ними так, як людська байдужість. Відтак сьогодні більшість з цих прикрас фасадів потребують термінової допомоги фахівців.
Прогулюючись історичним центром Ужгороду, мало хто із числа тутешніх мешканців бодай раз в житті задер носа догори і зміг помилуватися тими ліпнинами, що вже понад століття дивляться на нас згори. Завдячуючи своїй багатій історії, саме в обласному центрі Закарпаття майже кожна будівля має своє обличчя, яке дихає певною епохою: австро-угорською, чехословацькою, радянською. Ці фігури багато чого бачили за своє «життя» та все ж, якби вміли говорити, то розповіли б багато цікавого. І, насамперед, давно б уже попросили про поміч.
Відтак бачимо, що місто епох трансформується: сучасний Ужгород поступово втрачає чимало архітектурних родзинок, а їм на зміну приходять скляні архіпотвори, що ростуть, наче гриби. Цінні прикраси фасадів та фронтонів кричать про допомогу, проте майже ніхто цього не чує.
Більше у фоторепортажі.
Залишити відгук
Щоб відправити коментар вам необхідно авторизуватись.